Ухвала КЦС ВС № 127/12917/18

У Х В А Л А 21 липня 2020 року м. Київ справа № 127/12917/18 провадження № 61-10370 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Сидорчук Наталією Миколаївноюна постанову Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третя особа без самостійних вимог: Третя Вінницька державна нотаріальна контора, третя особа, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, В С Т А Н О В И В : 15 липня 2020 року, засобами поштового зв`язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Сидорчук Н. М.на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2020 року, у якій просить судове рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 скасувати та залишити в силі рішення першої інстанції в цій частині. Касаційна скарга подана в межах процесуального строку на касаційне оскарження відповідно до статті 390 ЦПК України з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права), а отже у касаційній скарзі слід зазначити норму матеріального права, яка була неправильно застосована. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Крім того, слід зазначити й норму матеріального або процесуального права, яка була неправильно застосована. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Сидорчук Наталією Миколаївноюзалишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко