Постанова 4820 № 686/32278/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/32278/19 Провадження № 22-ц/4820/1174/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., учасники справи: представник заявника Говорецький Г.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2020 року (суддя Приступа Д.І.) за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), заінтересовані особи: приватний підприємець-оцінювач ОСОБА_2 , ПАТ «Укрсоцбанк». Скаргу мотивував тим, що в провадженні державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Дідик Л.О., перебуває виконавчий лист виданий Дніпровським районним судом м. Києва від 28 травня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 970 736,56 грн. Заявник вказував, що під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було описано та арештовано квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржнику. В цій квартирі разом із ним прописані і проживають його дружина ОСОБА_1 та неповнолітня донька ОСОБА_3 . Арештована квартира є єдиним житлом скаржника та членів його сім`ї. Боржником додано до матеріалів виконавчого провадження довідку про реєстрацію у квартирі неповнолітньої ОСОБА_3 , а також свідоцтво про її народження. Крім того, листом №12-5735-02-16 від 27.12.2016 року виконавчого комітету Хмельницької міської ради державному виконавцю відмовлено у наданні дозволу на продаж вказаної квартири. Однак, незважаючи на зазначене, державним виконавцем Дідик Л.О. призначено і проведено оцінку арештованої квартири та передано її на продаж ДП «Сетам». Крім того, відповідно до звіту, складеного приватним підприємцем-оцінювачем ОСОБА_2 від 26.09.2019 року вартість квартири визначена в розмірі 592 792 грн. Однак зі змісту висновку вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності не проводився безпосередній огляд об`єкту оцінки, тому суттєвість та істотність недоліків звіту про оцінку майна вплинули на визначення його вартості. Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив визнати дії державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Дідик Л.О. щодо визначення оціночної вартості квартири АДРЕСА_1 , та передачі цієї квартири на реалізацію до ДП «Сетам» неправомірними. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2020 року вимоги скарги задоволено. Визнано дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) неправомірними. Ухвалу суду мотивовано доведеністю тверджень заявника про те, що звіт про оцінку майна, складений ПП ОСОБА_2 містить суттєві недоліки. При оцінюванні квартири не було проведено обстеження внутрішніх приміщень та вартість квартири оцінювалась умовно. Крім того, листом виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.12.2016 року, враховуючи реєстрацію та проживання в ній неповнолітньої дитини, було відмовлено державному виконавцю у наданні дозволу для реалізації спірної квартири ДП «Сетам». В апеляційній скарзі Другий відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця подана з порушенням правил підсудності. Апелянт, посилаючись на норми ст.448 ЦПК України вказував, що скарги на дії державного подаються до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції. Зазначав, що судом першої інстанції не враховано, що на момент передачі спірної квартири на реалізацію у ній не було зареєстровано неповнолітніх осіб. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги лист виконавчого комітету від 27.12.2016 року про відмову у наданні дозволу на продаж зазначеної квартири, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Щодо визначення оціночної вартості спірної квартири, то державний виконавець направив боржнику результат визначення вартості чи оцінки арештованого майна рекомендованим повідомленням відповідно до ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження». Зазначав, що суб`єкт оціночної діяльності є самостійним при визначенні вартості нерухомого майна, виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, а тому боржник має право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , вважає рішення суду першої інстанції справедливим та законним, просить апеляційну скаргу відхилити. Представник апелянта в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити. Заінтересовані особи ПАТ «Укрсиббанк», ПП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог п.3, 4 ч. 1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно частин 1, 2,5 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Судом встановлено, що 28 квітня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №755/668/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 970 736,56 грн., а також витрати пов`язані з розглядом справи у третейському суді в сумі 1017,37 грн. та 243,60 грн. судового збору. На підставі вказаного виконавчого листа постановою начальника Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження. В ході виконавчого провадження, 02 листопада 2016 року, начальником Другого відділу ДВС міста Хмельницький винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . 29 жовтня 2019 року, описане та арештоване нерухоме майно боржника передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ». Згідно інформації відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №233/03-10 від 24.06.2019 року зазначений орган не може надати довідку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_2 , так як в облікових даних відділу реєстрації місця проживання інформація у вигляді довідки про склад сім`ї за вказаною адресою відсутня. Згідно реєстру територіальної громади м. Хмельницького у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36). Постановою державного виконавця від 07 серпня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності для визначення вартості об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 призначено суб`єкта господарювання ОСОБА_2 . Згідно звіту про вартість об`єкта оцінки від 26.09.2019 року, складеного ПП ОСОБА_2 ринкова вартість об`єкту оцінки без урахування ПДВ становить 592 792 грн. 15 жовтня 2019 року сторонам виконавчого провадження за вихідним №54777 направлено повідомлення про проведення оцінки арештованого майна. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною третьою, четвертою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна. Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади. Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки. Пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Як вбачається із матеріалів справи, суб`єкт оціночної діяльності - ПП ОСОБА_2 , у порушення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», Міжнародних стандартів оцінки, безпосередньо не ознайомлювався з об`єктом оцінки шляхом його огляду, стан спірної квартири визначався згідно опису умовно, що є суттєвими недоліками звіту про оцінку майна, що могло вплинути на визначення вартості нерухомого майна, у зв`язку з чим дії державного виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна відповідно до звіту оцінки майна, що належить ОСОБА_1 , а саме на квартири АДРЕСА_1 є неправомірними. Щодо тверджень ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними, оскільки при передачі на реалізацію нерухомого майна, в квартирі зареєстрована та проживає неповнолітня дитина, то вони є безпідставними, оскільки за належними та допустимими доказами на час передачі майна на реалізацію згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №233/03-10 від 24.06.2019 року зазначений орган не може надати довідку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_2 , так як в облікових даних відділу реєстрації місця проживання інформація у вигляді довідки про склад сім`ї за вказаною адресою відсутня. Згідно реєстру територіальної громади м. Хмельницького у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За довідкою зазначеного відділу від 06.11.2019 року №Н-03-53103 про склад сім`ї, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з 06.11.2019 року. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що дії державного виконавця в цій частині вчинено відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, оскільки на момент передачі на реалізацію арештованого майна ДП «Сетам», у спірній квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яких інших осіб, в тому числі і неповнолітніх, у квартирі не було зареєстровано. Суд першої інстанції вказані обставини не врахував, та пославшись лише на лист виконавчого комітету Хмельницької міської ради про відмову у наданні дозволу на продаж зазначеної квартири, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги в цій частині. За таких обставин ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2020 року слід скасувати на ухвалити нове рішення. Скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) щодо визнання вартості майна відповідно до звіту оцінки майна, що належить ОСОБА_1 , а саме, квартири АДРЕСА_1 , згідно якого вартість квартири складає 592 792 грн. В решті скарги відмовити. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил підсудності не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до ст.447, ч.1 ст.448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення. При цьому слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Однак, відповідно до ч.2 ст. 378 ЦПК України, справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Як вбачається з матеріалів справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Другий відділ ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області був належним чином повідомлений про розгляд скарги судом, оскільки надав до суду відзив на скаргу та копії матеріалів виконавчого провадження №52637878. Крім того, представник відділу приймав участь у судових засіданнях по даній справі, при цьому про непідсудність справи Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області заявлено не було, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для скасування ухвали суду у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до ч. 2 ст. 378 ЦПК України, апеляційним судом не може бути застосована ч. 1 ст. 378 ЦПК України. Твердження апелянта щодо пропуску заявником строку на оскарження дій державного виконавця не впливають на вищезазначені висновки суду, оскільки направлені повідомлення ОСОБА_1 про результати визначення вартості квартири, останній не отримав. Саме повідомлення направлялося не за адресою реєстрації заявника і через це йому не було вручено. Із висновком про оцінку нерухомого майна представник боржника ознайомився 28 листопада 2019 року, скарга на неправомірні дії державного виконавця в частині визначення оціночної вартості майна подана до суду 29 листопада 2019 року. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) задовольнити частково. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2020 року скасувати на ухвалити нове рішення. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо визнання вартості майна відповідно до звіту оцінки майна, що належить ОСОБА_1 , а саме, квартири АДРЕСА_1 , згідно якого вартість квартири складає 592 792 грн. В решті скарги відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 липня 2020 року. Судді: Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк