Постанова 4854 № 540/2204/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/2204/19 Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: 15:51, м. Херсон; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 21.02.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді - Єщенка О.В. суддів - Димерлія О.О. - Танасогло Т.М. За участю: секретаря - Іщенка В.О. представників відповідачів - Мельника О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приватного підприємства "Тайфун" про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19 червня 2019 року, яке оформлене протоколом №83/06/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) на підставі подання від 15.05.2019 року №1275 з урахуванням попереднього дисциплінарного стягнення; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04.07.2019 року за №2033/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1"; зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію про відновлення дії свідоцтва №706 від 08 квітня 2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1. В обґрунтування позову зазначено, що рішення про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає державний орган з питань банкрутства, тому рішення комісії про застосування дисциплінарного стягнення не може бути доказом притягнення позивача до відповідальності. Разом з цим, суб`єктом владних повноважень не надано рішення структурного підрозділу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та самого висновку про наявність підстави для анулювання відповідного свідоцтва про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого. Спірний наказ також не містить посилання на вказаний висновок. Крім того, притягнення до відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обмежено певними строками. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку. З огляду на те, що спірний наказ прийнятий поза межами установлених строків, без посилання на висновок спеціального підрозділу про наявність підстав для анулювання свідоцтва, вказаний наказ є незаконним, таким, що прийнятий у зв`язку із недотриманням установленої процедури та порядку анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, застосуванням до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, яке не передбачено Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому вбачаються всі підстави для скасування рішень відповідачів із зобов`язанням відновити дію раніше виданого свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих, за наявності на те підстав, належать дисциплінарній комісії, а реалізація рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого здійснюється шляхом видання Міністерством юстиції України відповідного наказу про анулювання свідоцтва. Міністерство юстиції України своїм наказом фактично виконує рішення Дисциплінарної комісії, яка наділена правом накладати дисциплінарні стягнення за невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого, тобто фактично діє у відповідності до вимог Закону, який встановлює імперативний обов`язок даного центрального органу виконавчої влади вчинити саме таким чином. Водночас, враховуючи дату складання акту та дату прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, судом зазначено, що вказане рішення прийнято в межах двомісячного терміну з моменту виявлення проступку та не пізніше одного року відповідно до ч. 4 ст. 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У тому числі, судом вказано, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено надання структурним підрозділом Мін`юсту рішення про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. Крім того, Законом не передбачено обов`язкового посилання в наказі на вищевказаний висновок структурного підрозділу Мін`юсту як на підставу його прийняття. Рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання, жодним чином не порушують суб`єктивні права позивача, складання оскаржуваного протоколу не є доказом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З огляду на те, що наказ Міністерства юстиції України та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом, прийняті з дотриманням процедури та на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та нормативно-правовим актами, Порядком формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України не передбачена процедура поновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого як і порядок виключення з Єдиного реєстру запису про анулювання свідоцтва, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення у повному обсязі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки обставинам справи та помилково не враховано, що дисциплінарним проступком арбітражного керуючого є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого, що має підтверджуватись належними доказами. Разом з цим, за правилами ст. 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає саме державний орган з питань банкрутства, а не Дисциплінарна комісія, адже притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до керуючого відповідну санкцію являють собою різні юридичні поняття. Відтак, рішення комісії про застосування дисциплінарного стягнення, на яке посилається Міністерство, не може бути доказом притягнення арбітражного керуючого до відповідальності. Отже, рішення Комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Припинення діяльності керуючого відповідно до ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можливо здійснити тільки після накладення відповідним державним органом дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). У тому числі, у наказі Міністерства відсутнє посилання на висновок структурного підрозділу про наявність підстав для анулювання свідоцтва арбітражного керуючого. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що оспорювані рішення відповідачів не відповідають критерію обґрунтованості і законності, у зв`язку із чим у суду першої інстанції були всі правові підстави для їх скасування та вжиття належного способу захисту порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень внести до Єдиного реєстру інформацію про відновлення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). У відзивах на апеляційну скаргу Міністерство юстиції України та Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції посилаються на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2013 року ОСОБА_1 видано свідоцтво №706 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). На підставі доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України №403/9.3.1/32-19 від 18.02.2019 року та доручення ГТУЮ у Херсонській області від 25.03.2019 року №7 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 15.04.2019 року №4. 10.04.2019 року позивачем надано Головному територіальному управлінню юстиції в Херсонській області пояснення, відповідно яких вважає висновки комісії про наявність з його боку порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при виконанні повноважень ліквідатора у справі №5/56-Б є здебільшого безпідставними та в окремих випадках передчасними. На підставі доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України №403/9.3.1/32-19 від 18.02.2019 року та доручення ГТУЮ у Херсонській області від 25.03.2019 року №7 проведено з 11.04.2019 року по 15.04.2019 року позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 24.04.2019 року №7. Відповідно до акту про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 24.04.2019 року №7, зафіксовано невиконання арбітражним керуючим ОСОБА_1. розпорядження про усунення порушень від 23.11.2018 року №6 щодо ряду виявлених порушень положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядку подання фінансової звітності: абз. 4, 15 ч. 1 ст. 25, ч. 1 ст. 29 Закону в частині не проведення інвентаризації майна та оцінки майна ДП Херсонського виноробного заводу та ТОВ "Тара-Сервіс", а також проведення оцінки майна, затвердження комітетом кредиторів звіту про оцінку майна, порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строк реалізації майна ТОВ "Тара-Сервіс"; абз. 5 ч. ст. 25 Закону в частині не проведення аналізу фінансового становища ДП Херсонського виноробного заводу та аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута ТОВ "Тара-Сервіс"; ч. 11 ст. 30 Закону в частині не підтвердження подання не рідше ніж один раз на місяць комітету кредиторів звіту про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів ДП Херсонський виноробний завод та ТОВ "Тара-Сервіс"; ч.ч. 12, 14 ст. 3-1 Закону в частині не надання кредиторам звіту арбітражного керуючого про оплату відшкодування витрат арбітражного керуючого, який доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів ДП "Херсонський виноробний завод"; ч. 14 ст. 3-1 Закону в частині не підтвердження за період з 15.02.2018 року по 01.11.2018 року у справі №5024/1661/2011 ТОВ "Тара-Сервіс" своєчасного (щомісячного) звітування (доведення до відома) комітету кредиторів ТОВ "Тара-Сервіс" про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, який затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду; п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", п. 13 розділу II та п. 3.4 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 в частині відсутності підтвердження подання податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2016 рік, а також підтвердження подання ним звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 річна) за 2017 рік; абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону в частині прийняття до свого відання, вжиття заходів по забезпеченню збереження майна ТОВ "Тара-Сервіс"; абз. 7 ч. 1 ст. 25 Закону в частині не підтвердження формування ліквідаційної маси боржника ДП "Херсонський виноробний завод" за період виконання ним повноважень ліквідатора; абз. 7 та 13 ч. 1 ст. 25 Закону в частині не підтвердження вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також формування ліквідаційної маси ТОВ "Тара-Сервіс"; абз. 11 ч. 1 ст. 25, ч. 6 ст. 31 Закону в частині не підтвердження подання заяв в установленому порядку заперечень по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; абз. 14 ч. 1 ст. 25 Закону в частині не підтвердження передачі до архіву фінансово-господарської документації банкрута ТОВ "Тара-Сервіс"; абз. 8 ч. 1 ст. 25 Закону в частині відсутності підтвердження проведення роботи з пред`явлення вимог до третіх осіб щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості ДП Херсонський виноробний завод та ТОВ "Тара-Сервіс"; ч. 7 ст. 30 Закону в частині використання тільки одного рахунку боржників ДП "Херсонський виноробний завод" та ТОВ "Тара-Сервіс" в банківських установах; ч. 6 ст. 31, ч. 2 ст. 22 Закону в частині не підтверджено здійснення ним будь-яких заходів по завершенню ліквідаційної процедури ТОВ "Тара-Сервіс"; ч. 1 ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" п.п. 2,5 Порядку подання фінансової звітності в частині не підтвердження подання фінансової звітності по ДП "Херсонський виноробний завод" до державних органів фіскальної служби за 2017 рік. Відповідно до висновку щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1. вимогам законодавству з питань банкрутства зазначено, що акт від 24.04.2019 року №7, складений Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області, в цілому можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства з питань банкрутства та Порядку контролю. 15.05.2019 року до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) внесено подання №1275 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення. Позивачу направлено лист щодо внесення подання до Дисциплінарної комісії №507/5343-32-19/9.3.1 від 17.05.2019 року та лист щодо участі засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих №2213/9.3.1/33-19 від 03.06.2019 року. Відповідно до витягу з протоколу №83/06/19 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.06.2019 року вирішено (більшістю голосів): 1) застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1. дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання від 15.05.2019 року №1275. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідно до частини другої статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" враховано, що рішенням Комісії від 12.02.2019 року за результатом розгляду подання від 29.01.2019 року №1216 до арбітражного керуючого ОСОБА_1. застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у зв`язку з відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва від 08.04.2013 року №706 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_1. та Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області. Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19.06.2019 року №83/069-19 за результатом розгляду подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 15.05.2019 року №1275 та з урахуванням попереднього дисциплінарного стягнення відповідно до частини другої статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Комісією прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). На виконання частини третьої статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 27 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено Міністерству юстиції України подання №958 від 19.06.2019 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). 21.06.2019 року складено висновок №35-19, відповідно до якого наявні підстави для прийняття рішення про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 08.04.2013 року №706, виданого ОСОБА_1. 26.06.2019 року позивачу направлено лист №2606/9.3.1/33-19 щодо результатів засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. 04.07.2019 року Міністерством юстиції України видано наказ №2033/5, відповідно до якого анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 08 квітня 2013 року №706, видане ОСОБА_1 . Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 105 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 107 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. За правилами ч.ч. 4, 5, 6 ст. 108 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень. Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії. Відповідно до ст. 109 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Відповідно до п. 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 року №93/5 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін`юсту України про анулювання такого свідоцтва. Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов`язки. Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки. Копія наказу Мін`юсту України про анулювання свідоцтва надсилається особі, діяльність арбітражного керуючого якої припинено, із супровідним листом за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у триденний строк з дня видання наказу Мін`юсту України про анулювання свідоцтва. Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства. Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва розміщується не пізніше наступного робочого дня з дня видачі цього наказу Мін`юсту України на офіційному веб-сайті Мін`юсту України в розділі "Видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" підрубрики "Банкрутство" рубрики "НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ". Разом з цим, відповідно до п.п. 27, 28 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 року №81/5 (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин), у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення. Структурний підрозділ шляхом надіслання листа за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у п`ятиденний строк з дня надходження відповідного протоколу засідання Комісії повідомляє заявника про прийняте Комісією рішення за результатом розгляду заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого. Таким чином, оскільки Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, то саме до його повноважень відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за поданням Дисциплінарної комісії, дисциплінарних стягнень у строки визначені частиною 4 статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва. За змістом ст.ст. 112, 113 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) свідоцтво анулюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (ч. 2 ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), підставою для припинення діяльності є накладення стягнення (п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Припинення діяльності здійснюється шляхом прийняття рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності на підставі подання дисциплінарної комісії. Разом з цим, Міністерством юстиції України не приймалось рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п. 16 Порядку від 14.01.2013 року №93/5 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно із п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а тому підстави для анулювання свідоцтва відсутні. Водночас, апеляційний суд враховує, що проступок позивача виявлений перевіркою, за результатами якої складений акт від 24.04.2019 року, проте рішення, що є предметом спору, винесене 04.07.2019 року, тобто з порушенням встановленого законодавством двох місячного строку для накладення стягнення. Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність обставин для задоволення позову, оскільки п.п. 27, 28 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 року №81/5 (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин), щодо процедури позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого суперечать ч. 2 ст. 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин). У тому числі, Міністерством юстиції України не приймалось рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, яке відповідно до п. 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 року №93/5 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) підстави для анулювання свідоцтва відсутні. З огляду на викладене, оскільки наказ Міністерства юстиції України "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" від 04.07.2019 року за №2033/5, прийнятий не у відповідності до чинного законодавства, колегія суддів вважає, що це рішення відповідача не може відповідати критерію правомірності, що є безумовною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити дії на відновлення порушених цим рішенням прав та інтересів позивача. Наведена правова позиція викладена у висновках Верховного Суду у постанові від 16 липня 2019 року по справі №808/4426/15 та, з огляду на подібність правовідносин, має бути врахований у цій справі. Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, захисту підлягають лише порушені права та інтереси особи, яка звернулась до адміністративного суду, у тому числі, у зв`язку із прийняттям неправомірного рішення суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, колегія суддів вважає, що відповідне рішення Комісії не порушує права та інтереси позивача у розумінні наведених норм адміністративного процесуального законодавства, а тому обставини для скасування вказаного рішення та задоволення позову в цій частині відсутні. У тому числі, апеляційний суд зазначає, що відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. З огляду на те, що підставою позову у редакції заяви від 16.12.2019 року, є процедурні питання прийняття оспорюваних за цим позовом рішень, предметом позову не були обставини щодо необґрунтованості висновків перевірки, у зв`язку із чим ці обставини судом першої інстанції не досліджувались, апеляційний суд відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України позбавлений можливості надати правову оцінку доводам апелянта щодо висновків акту перевірки та доказам на підтвердження правомірності досліджуваних під час перевірки дій арбітражного керуючого. Разом з цим, оскільки висновки суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приватного підприємства "Тайфун" про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" від 04.07.2019 року за №2033/5. Зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію про відновлення дії свідоцтва №706 від 08 квітня 2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 27.07.2020 року. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло