Постанова 4854 № 540/486/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/486/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О., при секретарях Чугунові С.О., Ішханяні Р.А., за участю представника позивача Колганової Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 20.05.2019р.) по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектростанція» до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: 13.03.2019 року АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0004874709 яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф у розмірі 1549677,17 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було безпідставно нараховані штрафні зобов`язання з підстав пропуску своєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки, як зазначає позивач, він звільнений від відповідальності за таку реєстрацію податкових накладних. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» - відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, в.о. т.в.о. генерального директора АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» 20.06.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 01.07.2019 року матеріали даної справи, разом із вказаними вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019р. вказану апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку із несплатою позивачем (апелянтом) судового збору. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019р. за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 12.02.2020 року. 12.02.2020 року в судовому засіданні суду 2-ї інстанції представник позивача - АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» надала пояснення, підтримала свою апеляційну скаргу та мотивовано наполягала на її задоволенні. В свою чергу, 12.02.2020 року в судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не прибув з невідомих причин, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений. Далі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020р. №211 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 25.03.2020р. №239), та ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з 12 березня на усій території України було запроваджено «карантин», який, в свою чергу, неодноразово продовжувався аж до 31.07.2020 року. В подальшому, в судові засідання суду апеляційної інстанції (т.б. 18.03.2020р., 29.04.2020р., 10.06.2020р., 01.07.2020р. та 15.07.2020р.) сторони не з`являлись, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені, клопотань про розгляд справи в порядку відеоконференції не заявляли, але постійно просили суд про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженим карантином. В зв`язку з вказаними вище обставинами, враховуючи встановлений на всій території України «особливий» режим «карантину», а також з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи та запобігання поширенню як на території України, так і приміщеннях 5ААС, респіраторної хвороби «COVID-19», спричиненої «коронавірусом SARS-CoV-2» та убезпечення як сторін по справі, так і працівників суду від вищевказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, апеляційний суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні без участі сторін та за наявними у справі матеріалами (доказами). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для її часткового задоволення. Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи. В листопаді 2018 року Офісом ВПП ДФС на підставі пп.75.1.1 п.75 ст.75, ст.76 ПК України, проведено «камеральну» перевірку своєчасності реєстрації АТ «Херсонська Теплоелектроцентраль» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованих у період з 08.02.2017р. по 16.10.2018р. 21.11.2018 року за результатами вказаної камеральної перевірки складено Акт №638/28-10-47-09/131771 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованих у період з 08.02.2017 року по 16.10.2018 року», в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, т.б. порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, зареєстрованих у період з 08.02.2017р. по 16.10.2018р. у ЄРПН на загальну суму ПДВ 8241212,23 грн. у тому числі: з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів, на суму ПДВ 986 510,2 грн., з порушенням, терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, на суму 7254702,03 грн.». В подальшому, на підставі вказаного вище акту перевірки від 21.11.2018р. №638/28-10-47-09/131771, уповноваженою особою контролюючого органу було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018р. №0004874709, яким позивачу було визначено штраф за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 1549677,17 грн. Не погоджуючись з такими діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірного рішення відповідача. Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, може лише частково погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх частково обгрунтованими, з огляду на наступне. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства безпосередньо встановлені Податковим кодексом України. Як слідує зі змісту приписів п.14.1.60 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до вимог п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). А у відповідності до п.201.1 цієї ж статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник ПДВ зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Вимоги ж до граничних строків реєстрації податкових накладних безпосередньо передбачені п.201.10 ст.201 ПК України, у відповідності з яким, реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Так, як встановлено з матеріалів справи та зафіксовано у спірному акті перевірки, а саме, в таблиці 2 «Перелік несвоєчасно зареєстрованих АТ «Херсонська ТЕЦ» податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за періодом виписки січень-серпень 2017 р., вересень 2018 року» зазначено ПН/РК з порушенням терміну реєстрації, а саме: - податкова накладна №133 від 28.02.2017р. (30 днів затримки); - податкова накладна №126 від 31.01.2017р. (19 днів затримки); - податкова накладна №9 від 14.03.2017р. (14 днів затримки); - податкова накладна №10 від 15.03.2017р. (14 днів затримки); - податкова накладна №41 від 11.05.2017р. (14 днів затримки); - податкова накладна №40 від 11.05.2017р. (14 днів затримки); - податкова накладна №42 від 15.05.2017р. (14 днів затримки); - податкова накладна №30 від 05.01.2017р. (8 днів затримки); - податкова накладна №29 від 05.01.2017р. (8 днів затримки); - податкова накладна №134 від 28.02.2017р. (5 днів затримки); - податкова накладна №130 від 28.02.2017р. (5 днів затримки); - податкова накладна №55 від 31.08.2017р. (3 дні затримки); - податкова накладна №140 від 31.01.2017р. (2 дні затримки); - податкова накладна №68 від 30.09.2018р. (1 день затримки). Судова колегія акцентує увагу на тому, що позивач, в даному конкретному випадку, не оскаржує сам факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних та навпаки, фактично погоджується із встановленими обставинами. Разом з тим, звертаючись до окружного суду за захистом своїх прав, позивач зазначає, що йому безпідставно було нараховано досить суттєві штрафні зобов`язання з підстав незначного пропуску граничних строків реєстрації податкових накладних, оскільки, він звільнений від відповідальності за реєстрацію таких (спірних) податкових накладних. Так, дійсно, як передбачено пиписами п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, за порушення граничного строку, визначеного ст.201 ПК України, для реєстрації податкових накладних в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), передбачено застосування штрафних санкцій у відповідних розмірах до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192,201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПК України, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями із постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10 ст.201 ПК України). В свою чергу, статтею 195 ПК України визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування - ст.197, підрозділом 2 розділу XX Кодексу. У разі порушення платником податку термінів реєстрації / відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені відповідно п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, у визначених розмірах. Отже, з системного аналізу вищезазначених приписів ст.201, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України вбачається, що підстави для висновку про те, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/ послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, фактично необхідна наявність 2 (двох) обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. В свою чергу, як вбачається з ч.8 «Порядку заповнення податкової накладної» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в п.п.10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 02 - складена на постачання неплатнику податку; 11 - складена за щоденними підсумками операцій; 13 - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Так, як встановлено судами обох інстанцій з наявних в матеріалах справи податкових накладних, наданих позивачем та зазначених у спірному акті перевірки, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначено: « 02» - складена на постачання неплатнику податку у ПН №№55,130,134,29,30,42,40,41,126,133; «11» - складена за щоденними підсумками операцій у ПН №№10,9, « 13» - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності у ПН №№68,140. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що позивач, в даному випадку, не звільнений від відповідальності за пропуск строку реєстрації спірних податкових накладних. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, 23.05.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020р. №466-ІХ, відповідно до якого, розділ XX «Перехідні положення» ПК України, серед іншого, було доповнено п.73, відповідно до абз.1 якого, штрафи за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого ст.201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» п.198.5 ст.198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 п.201.4 ст.201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 01.01.2017р. до 31.12.2019р., грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2% обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 грн. Уважно дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0004874709, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних (станом на початок 2017 року) застосовано штраф у розмірі 1 549 677,17 грн., датовано 10.12.2018 року, а оскільки воно оскаржується в судовому порядку, то, відповідно, не вважається «узгодженим» та відповідає критеріям зазначених вище доповнень ПК України. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, судова колегія, з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020р. №466-ІХ, приходить до висновку про те, що за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних необхідно застосовувати штраф в розмірі 2% обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 грн., та, відповідно до розрахунків, останній в даному випадку становитиме - 5 215,16 грн., а саме: - по податковій накладній №133 від 28.02.2017р. (30 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 19 139 610,81 грн. (ПДВ - 3 827 922,16 грн.) - 1020 грн.; - по податковій накладній №126 від 31.01.2017р. (19 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 17 133 899,33 грн. (ПДВ - 3 426 779,87 грн.) - 1020 грн.; - по податковій накладній №9 від 14.03.2017р. (14 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 1291,7 грн. (ПДВ - 258,34 грн.) - 25,83 грн.; - по податковій накладній №10 від 15.03.2017р. (14 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 1231,55 грн. (ПДВ - 246,31 грн.) - 24,63 грн.; - по податковій накладній №41 від 11.05.2017р. (14 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 583,33 грн. (ПДВ - 116,67 грн.) - 11,67 грн.; - по податковій накладній №40 від 11.05.2017р. (14 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 250 грн. (ПДВ - 50 грн.) - 5 грн.; - по податковій накладній №42 від 15.05.2017р. (14 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 307,58 грн. (ПДВ - 61,52 грн.) - 6,15 грн.; - по податковій накладній №30 від 05.01.2017р. (8 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 647,76 грн. (ПДВ - 129,55 грн.) - 12,96 грн.; - по податковій накладній №29 від 05.01.2017р. (8 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 216,67 грн. (ПДВ - 43,33 грн.) - 4,33 грн.; - по податковій накладній №134 від 28.02.2017р. (5 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 2 228 396,52 грн. (ПДВ - 445 679,3 грн.) - 1020 грн.; - по податковій накладній №130 від 28.02.2017р. (5 днів затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 2 638 394,77 грн. (ПДВ - 527 678,95 грн.) - 1020 грн.; - по податковій накладній №55 від 31.08.2017р. (3 дні затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 1002,5 грн. (ПДВ - 200,5 грн.) - 20,05 грн.; - по податковій накладній №140 від 31.01.2017р. (2 дні затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 64 288,72 грн. (ПДВ - 12 857,75 грн.) - 1020 грн.; - по податковій накладній №68 від 30.09.2018р. (1 день затримки) обсяг постачання якого складає (без ПДВ) 226,8 грн. (ПДВ - 45,36 грн.) - 4,54 грн. При цьому, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що апеляційний суд звертався до Офісу великих платників податків ДПС та ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополя із відповідною ухвалою про витребування оновлених розрахунків спірного штрафу, встановленого податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2018р. №0004874709 з врахуванням зазначених вище доповнень до Податкового кодексу України згідно Закону України від 16.01.2020 року №466-ІХ. Разом з тим, ані Офісом великих платників податків ДПС, ані ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя до цього часу такі і не було надано суду 2-ї інстанції витребуваних розрахунків та формально зазначено, що на даний момент відсутній алгоритм дій податкового органу щодо практичного застосування нововведеної норми п.73 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з чим, судовою колегією було самостійно розраховано суму оновленого штрафу із врахуванням пояснень сторін та наявних доказів в матеріалах справи. Отже, за таких обставин, уважно дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про те, що судом 1-ї інстанції фактично було вірно встановлено факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та відсутність у позивача такої пільги, як звільнення від відповідальності за пропуск строку реєстрації цих податкових накладних, але у зв`язку зі змінами та доповненнями до законодавства України (т.б. ПКУ) в частині розмірів штрафних санкцій за спірні порушення (які суттєво пом`якшують відповідальність, ст.58 Конституції України), спірне податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018р. є правомірним лише в частині застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 5215,16 грн., в іншій же частині адміністративний позов АТ «Херсонська ТЕЦ» підлягає задоволенню, а дане податкове повідомлення-рішення №0004874709 в частинні застосування штрафних санкцій в розмірі 1 544 462,01 грн. - скасуванню. До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Отже, за таких обставин та враховуючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове, про часткове задоволення позовних вимог. Окрім того, одночасно при прийнятті остаточного рішення по даній справі, судова колегія також вважає за необхідне ще вирішити питання і щодо розподілу судових витрат. Так, у відповідності до змісту вимог абз.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Приписами ж ч.3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки апеляційним судом фактично задоволено позовні вимоги АТ «Херсонська ТЕЦ» частково, то, відповідно, і судовий збір підлягає частковому стягненню з відповідача на його користь. Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем АТ «Херсонська ТЕЦ» при подані даного адміністративного позову фактично було сплачено судовий збір в сумі 19 210 грн. (т.б. 1,5% ціни позову (1 549 677,17 грн.), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня року звернення до суду із адміністративним позовом)), що підтверджується платіжним дорученням від 12.03.2019р. №808 (а.с.3). Крім того, АТ «Херсонська ТЕЦ» при подані апеляційної скарги на рішення суду 1-ї інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 28 815 грн., т.б., відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» - 150% від суми, що підлягала сплаті за подання адміністративного позову (платіжне доручення від 27.11.2019 року №2708) (а.с.110). Разом з тим, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року було відмовлено у задоволенні адміністративного позову АТ «Херсонська ТЕЦ» у повному обсязі, а судом апеляційної інстанції, в свою чергу, скасовано це рішення суду 1-ї інстанції та задоволено позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 року в розмірі 1 544 462,01 грн., то, відповідно, стягненню на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір в пропорційній частині задоволених вимог, т.б. в сумі 47 863,38 грн. (за подання позову та за подання апеляційної скарги). Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та приписи ст.ст.132,139 КАС України, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача фактично сплачений судовий збір у загальному розмірі 47 863,38 грн. Керуючись ст.ст.139,308,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» - задовольнити частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 10.12.2018 року №0004874709 в частині застосування до Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» за затримку реєстрації податкових накладних штрафу у розмірі 1 544 462,01 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Сягнути з Офісу великих платників податків ДФС (ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (ЄДРПОУ 00131771) сплачений за подання адміністративного позову та апеляційної скарги по даній справі №540/486/19 судовий збір у загальному розмірі 47863,38 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 24.07.2020р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцової В.О. Скрипчечнко