Постанова 4824 № 355/433/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 355/433/19 Головуючий у суді першої інстанції: Коваленко К.В. № апеляційного провадження: 22-ц/824/4601/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Волошиної В.М. Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І. Секретаря судового засідання Климчук Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Головка Л. - керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку. Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, - в с т а н о в и л а: У березні 2019 року Перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2012 року № 737 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та визнання недійсним державного акту серії ЯЙ № 262119 від 08 листопада 2012 року на земельну ділянку, площею 2,0 га з кадастровим номером 3220286500:19:057:0056 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий ОСОБА_2 . Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року позов Першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку залишено без розгляду. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до Баришівського районного суду Київської області для продовження розгляду, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції під час вирішення питання про залишення позову без розгляду не врахував положення статті 56, 57 ЦПК України, за якими відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті. Натомість суд, не заслухавши думку прокурора про можливість розгляду справи без участі представників Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Бориспільське лісове господарство», безпідставно прийняв рішення про залишення позову без розгляду. Крім того, не обґрунтував та не навів в ухвалі обставин, що підтверджують неможливість проведення судового розгляду без участі представників Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, представників ДП «Бориспільське лісове господарство». У визначений ухвалою суду строк, інші учасники справи не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України. У судовому засіданні представник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Підяш О.С. підтримав доводи апеляційної скарги. Із доводами апеляційної скарги Бориспільської місцевої прокуратури Київської області погодився представник Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» Топоров А.О. Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін. Представник відповідача Баришівської районної державної адміністрації Київської області в судове засіданні не з`явився, подав до суду апеляційної інстанції клопотання від 05 червня 2020 року, в якому просив здійснювати розгляд апеляційної скарги керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області у відсутності представника Баришівської районної державної адміністрації Київської області. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що Перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2012 року № 737 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та визнання недійсним державного акту серії ЯЙ № 262119 від 08 листопада 2012 року на земельну ділянку, площею 2,0 га з кадастровим номером 3220286500:19:057:0056 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що спірна земельна ділянка в силу положень ст. ст. 19, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та повинна використовуватись для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України. Згідно інформації Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» № 679 від 27.11.2018, а також за інформацією Українського державного проектного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (лист від 07.12.2018 № 584) згідно із фрагментом з Публічної кадастрової карти з кадастровим номером земельної ділянки 3220286500:19:057:0056 та з нанесеними межами кварталу № 7, вказана земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебували на час передачі їх у приватну власність громадянам та на даний час перебувають у користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство». Вивченням та співставленням матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років встановлено, що площа, межі та конфігурація земельних ділянок, належних до земель лісового фонду, протягом вказаного періоду не змінилася. ДП «Бориспільське лісове господарство» будь-яких дозволів на вилучення даної земельної ділянки лісового фонду не надавало. До того ж, при набутті права власності відповідачем незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, вид використання: землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаної земельної ділянки не надавалось. Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави всупереч встановленого законом порядку та безоплатно, просив оспорюване розпорядження Баришівською районною державною адміністрацією від 27.09.2012 № 737 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що прийнято у порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 20, 35, 56, 57, 84, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України, за відсутності рішення органу державної влади про вилучення лісових земель, згоди землекористувача, у порушення порядку зміни цільового призначення та надання цієї земельної ділянки у приватну власність, передача якої законом заборонена, визнати недійсним, з визнанням недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЙ № 262119 від 08.11.2012, площею 2,0 га з кадастровим номером 5220286500:19:057:0056, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В обґрунтування підстав звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави Перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області зазначав, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Бориспільське лісове господарство» на захист порушених прав держави до суду не звертались, тому у прокурора виникло право на звернення до суду у зв`язку з бездіяльністю цих органів. Прокурору про порушення вимог законодавства стало відомо під час опрацювання інформації ДП «Бориспільське лісове господарство» від 27 листопада 2018 року за №

679. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 березня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку. Призначено справу у загальному позовному провадженні до підготовчого судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 41). 06 червня 2019 року постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 90). На стадії судового розгляду по суті судове засідання з розгляди справи призначалось судом першої інстанції на 01 липня 2019 року, з відкладення та оголошенням перерв у судовому засіданні до 25 липня 2019 року, 04 жовтня 2019 року, 31 жовтня 2019 року, 22 листопада 2019 року, 15 січня 2020 року (а.с. 90, 106, 116-117, 133, 142, 154). В судовому засіданні 01 липня 2019 року, 04 жовтня 2019 року, 31 жовтня 2019 року, 22 листопада 2019 року брав участь представник прокуратури Мамедов Р.А. 04 жовтня 2019 року, 31 жовтня 2019 року в судове засідання також з`явився представник Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" Топоров А.О. , що підтверджується протоколами судових зсідань. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року позов Першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку залишено без розгляду з підстав повторної неявки представника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, а також представника Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» в судове засідання, від яких клопотання про розгляд справи у їх відсутності не надходило. Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, колегія суддів виходить з такого. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, провадження за якою відкрите, без розгляду через виникнення обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно частини 2 статті 48 ЦПК України позивачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси - частина друга статті 4 ЦПК України. За змістом частин 3, 4 статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Отже, органи та інші особи, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають загальні права, передбачені статтею 43 ЦПК України, а також спеціальні права, що їх має особа, в інтересах якої вони діють, окрім права укладати мирову угоду ( частина 1 статті 57 ЦПК України). Правовий аналіз зазначених норм процесуального права вказує на те, що процесуальне становище прокурора, який звернувся з позовом до суду в інтересах інших осіб (держави) полягає у наявності в останнього права брати участь у розгляді справ за його позовом, змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, подати заяву про залишення позову без розгляду. Таким чином, саме прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави, оскільки він пред`явив позов. Участь органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, що зазначений прокурором у позові, є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне. При цьому, відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті - частина четверта статті 57 ЦПК України. Залишаючи без розгляду позов Першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", суд першої інстанції виходив із факту повторної неявки в судові засідання представників позивачів: Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство», які належним чином повідомлені про розгляд справи на 22 листопада 2019 року, 15 січня 2020 року, від яких клопотань про розгляд справи у відсутності позивачів до суду не надходило. Разом з тим, як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, що до суду з позовною заявою звернувся Перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство". Представник прокуратури Мамедов Р.А. брав участь в судовому розгляді справи, підтримав позовні вимоги, а тому неявка до суду органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" не може свідчити про втрату позивачами інтересу до вирішення спору, оскільки у цій справі позов до суду в інтересах держави подав прокурор, а не орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що неявка в судове засідання представників органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, та Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки у такому випадку не позбавляє прокурора права підтримувати поданий ним позов в інтересах держави і вимагати розгляду справи по суті, так як прокурор у цій справі у порядку статті 56 ЦПК України подав позов до суду, а тому наявні підстави для застосування положень частини четвертої статті 57 цього Кодексу. Суд першої інстанції зазначених обставин та положень цивільного процесуального законодавства не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про залишення позову Першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області у справі без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивачів. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги Головка Л. - керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Головка Л. - керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області задовольнити. Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: