Ухвала КЦС ВС № 753/14656/16-ц

Ухвала 21 липня 2020 року місто Київ справа № 753/14656/16-ц провадження № 61-10392ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у м. Києві, розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Стислий виклад позиції заявника У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, виданих за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення аліментів на утримання дружини. Заява обґрунтовувалася тим, що виконавчі листи не були пред`явлені до виконання, оскільки боржник періодично погоджувався добровільно сплачувати аліменти і в результаті вони залишилися у боржника, який відмовляється їх повертати. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Видано дублікат виконавчого листа за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у цивільній справі № 753/14656/16-ц в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у цивільній справі № 753/14656/16-ц в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини та у поновленні строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання. Частково задовольняючи вимоги заяви про видачу дублікатів виконавчих листів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що строк пред`явлення виконавчого листа про стягнення аліментів на користь дружини сплив, а тому відсутні підстави для видачі дубліката такого виконавчого листа. Натомість, видаючи дублікат виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дитини, суди зазначили, що відсутність виконавчого документа є перешкодою для примусового виконання чинного рішення суду про стягнення аліментів, що не відповідає принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_2 не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині видачі дубліката виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дитини, 16 липня 2017 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в частині видачі дубліката виконавчого листа за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати справу до Дарницького районного суду міста Києва для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Заявник зазначає, що: - судами не враховано, що відсутні ознаки та докази втрати виконавчих листів; - ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подання заяви про видачу дублікатів виконавчих листів; - суд першої інстанції не залучив до участі у справі Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації у м. Києві, що було зроблено судом апеляційної інстанції; - всупереч правилам частин першої та четвертої статті 360 ЦПК України ОСОБА_1 надіслала відзив лише ОСОБА_2 , а тому такий відзив помилково прийнято апеляційним судом. ІІІ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності. Такий висновок Суд зробив з огляду на таке. Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій Судами встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки доходу та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у такому ж розмірі. 12 жовтня 2016 року за цим судовим рішенням стягувачу ОСОБА_1 видано два виконавчі листи, які до примусового виконання не пред`являлися. 16 серпня 2017 року Апеляційний суд міста Києва за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 змінив рішення суду першої інстанції та зменшив розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , а саме: на утримання дитини - до 1/8 частини доходів; на утримання дружини - до 1/20 частини доходів. Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 своєю постановою від 15 серпня 2018 року скасував рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2017 року та залишив в силі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року. Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Згідно з частинами першою та третьою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, стягувач зазначила, що оригінали виконавчих листів знаходяться у боржника. Видаючи дублікат виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дитини, суди визнали такі доводи заяви обґрунтованими, керуючись принципом забезпечення найкращих інтересів дитини. Заперечуючи проти задоволення вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа, ОСОБА_2 зазначив, що відсутні докази втрати дубліката виконавчого листа. Проте, судами враховано, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів не відкривалося, що не заперечувалося боржником, рішення суду тривалий час виконувалося добровільно, втім на момент звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа змінилися обставин сплати у добровільному порядку аліментів на утримання дитини. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Посилання в касаційній скарзі на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа, не спростовують висновків судів про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа. При цьому оригінал виконавчого листа відсутній як у самого стягувача, так і на виконанні в державній виконавчій службі (приватного виконавця). Такі обставини заявником не спростовані. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається. Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що ОСОБА_1 не сплатила судовий збір за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа, відхилені Верховним Судом, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Також заявником не обґрунтовано, яким чином незалучення судом першої інстанції як заінтересованої особи Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної державної адміністрації в м. Києві, направлення відзиву на апеляційну скаргу лише боржнику, без його направлення заінтересованим особам, призвело до неправильного вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа, боржником за яким є заявник. Відповідно до частини другої статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись частиною другою статті 389, частиною четвертою статті 394, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков А. С. Олійник