Ухвала КАС ВС № 160/7741/19

УХВАЛА 22 липня 2020 року Київ справа №160/7741/19 адміністративне провадження №К/9901/16967/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, з урахуванням уточненого позову, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200086/2 від 10 травня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00352 від 10 травня 2019 року за ВМД №UA110150/2019/221652 від 08.05.2019р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року, відмовлено в задоволенні позову. 13 липня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, у випадку подання касаційної скарги у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, до такої скарги застосовуються загальні вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги передбачені пунктом 4 частиною другою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі наводяться обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам встановленим статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник у касаційній скарзі не зазначив належного обґрунтування підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, всупереч частини четвертої 330 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 331 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто суд касаційної інстанції при вирішенні питання стосовно допустимості та прийнятності поданої касаційної скарги не має в своєму розпорядженні матеріалів судової справи та перевіряє касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України за матеріалами касаційної скарги. Так, суд звертає увагу на те, що в пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В газеті "Голос України" (№42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 1 грудня 2018 року). Отже, на сьогоднішній день початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Позовна заява у даній справі подана фізичною особою у 2019 році носить майновий (рішення про коригування митної вартості) характер. Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривні. Предметом позову є визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів. Рішення митного органу, яким збільшено коригування митної вартості, заявленої декларантом, у сторону збільшення, породжує підстави збільшення майнового стану юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленої згідно з митної вартості товару, визначеної декларантом та сумою митних платежів, визначених митним органом, а відтак вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення носить майновий характер. При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: в частині майнових позовних вимог 200% х (ціна позову х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Скаржником до касаційної скарги додано квитанцію від 9 липня 2020 року №27388465, згідно з яким сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн. Однак, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митних платежів, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги. Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копію оскаржуваного рішення Дніпропетровської митниці ДФС, митної декларації та зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з належним обґрунтуванням відповідних підстав. Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх