Постанова 4856 № 560/809/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/809/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 23 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу"; зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 02 січня 2020 року пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідці від 02 січня 2020 року №2-41/2020 та №1-41 /2020. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 02 січня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". До поданої заяви надала довідки про складові заробітної плати за займаною посадою, які має бути враховано при розрахунку пенсії за нормами Закону України "Про державну службу" від 02 січня 2020 року № 1-41/2020, №2-41/2020. Листом від 22 січня 2020 року №2200-0301-8/861 відповідач повідомив, що своїм рішенням від 09 січня 2020 року № 222030003887 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" через відсутність необхідного 10 - річного стажу роботи на посадах державної служби станом на 01 травня 2016 року. До спеціального стажу не зараховано період роботи в органах місцевого самоврядування з 19 лютого 2003 року по 03 листопада 2009 року на посадах спеціаліста та головного спеціаліста управління освіти Хмельницького міськвиконкому. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, з 01 травня 2016 року набрав чинностіЗакон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII). Згідно з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, статті 490 із наступними змінами, далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII. В силу пункту 8 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни "Про державну службу" №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. За змістом частини 1статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Тобто до 01 травня 2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихстаттею 25 Закону України "Про державну службу"та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу"у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до записів в трудовій книжці позивач працювла з 19 лютого 2003 року по 03 листопада 2009 року на посадах спеціаліста та головного спеціаліста управління освіти Хмельницького міськвиконкому, але вказані періоди відповідачем не зараховані до стажу, що дає право на пенсію державного службовця. Для призначення пенсії державного службовця відповідно доЗакону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби". Згідно з п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост. Тобто, посади на яких позивач перебувала в органах місцевого самоврядування відносяться до зазначеної категорії. Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 Закону № 3723-ХІІі Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частини статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18). Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.