Постанова 4856 № 560/2769/19
від 23.07.2020 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2769/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В. 23 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьменко Л.В. суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року (ухвалу постановлено суддею Михайловим О.О. 27 квітня 2020 року в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №161987 від 12.08.2019 про перерахунок пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з вимогами ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний стаж громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання судового рішення від 17.10.2019 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області винесено розпорядження №161987 від 03.03.2020 року про перерахунок пенсії позивача. Вважаючи таке розпорядження протиправним, позивач відповідно до приписів ч. 1 ст.383 КАС України звернувся до суду з відповідною заявою. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та розпорядження задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення розрахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 17 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області місячний строк з часу отримання цієї ухвали для надання відповіді про виконання рішення суду від 17 жовтня 2019 року у справі 560/2769/19 шляхом здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 10 років, але не вище 75% заробітку. У визнанні протиправним та скасуванні розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №161987 від 5 березня 2020 року - відмовлено. З ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач. В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просив скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. Зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №560/2769/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 05.03.2020 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у відповідності до ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку згідно з вимогами ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний стаж громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії після перерахунку склав 1974,17 грн. Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року по справі №560/2769/19 виконало в повному обсязі Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника та просить розглядати справу за його відсутності. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Приписами ч.2ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 2 статті 56 Закону №796-XII в редакції до 11.10.2017 встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови наявності стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-XII (в редакції з 11.10.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-IVза бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Нормами частини 2статті 56 Закону №796-XII, яка діяла до 11.10.2017 так і в редакції після 11.10.2017, визначене право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку. При цьому, редакція зазначеної норми до 11.10.2017 передбачала пільгове нарахування понаднормового стажу без умови призначення пенсії на умовах частини 2статті 27 Закону №1058-IV. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у цій справі, яке набрало законної сили 19 лютого 2020 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку на підставі норм частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.03.2019 року з врахуванням проведених виплат. З розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.03.2020 року №161987, проведеному на виконання рішення суду, вбачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням так званої двоскладової формули, тобто з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування", що не відповідає змісту рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року. Отже, зазначене свідчить про невиконання відповідачем рішення суду по справі №560/2769/19, а відтак вимоги позивача викладені у заяві поданої в порядку статті 383 КАС України є такими, що підлягають задоволенню. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було дотримано соціальних гарантій держави в частині розміру пенсійних виплат позивачу. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання або неналежне виконання рішення суду суперечить вимогам ст. 6 Конституції України щодо здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Основного Закону). Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні в від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Скаржник не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2020 року. Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.