Постанова 4851 № 440/2136/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 р.Справа № 440/2136/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.04.20 року по справі № 440/2136/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якій просив суд: - зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.11.2019 по дату ухвалення рішення судом, за видом економічної діяльності боржника; - зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з грошового забезпечення позивачу за період з 30.12.2016 по 10.02.2017 за видом економічної діяльності боржника; - стягнути в солідарному порядку з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача моральну шкоду, завдану протиправним рішенням, виданим у формі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №715 о/с від 20.11.2019, та іншими систематично прийнятими протиправними рішеннями, які було видано також у формі наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №625 о/с від 06.11.2015, наказ №687 о/с від 25.01.2017, наказ №704 о/с від 23.07.2018, які було скасовано в цьому ж суді у справах: 816/322/16 постановою від 08.11.2016 року, 816/399/17 постановою від 16.08.2017 року, 1640/3198/18 постановою від 28.11.2018, в сумі 4000000 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову про задоволення позовної заяви, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу. 18.05.2020 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з наявності підстав для відмови у відкритті провадження за заявленими позовними вимогами. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Звертаючись до суду з вказаною позовною заявою позивач просив суд зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.11.2019 по дату ухвалення рішення судом, за видом економічної діяльності боржника. З матеріалів позовної заяви встановлено, що Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області винесено наказ від 20.11.2019 №715 о/с, яким звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників) ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, 20.11.2019. Підставою звернення до суду з позовом у даній справі позивач зазначає порушення своїх прав наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 20.11.2019 №715 о/с, яким позивача звільнено з 20.11.2019. ОСОБА_1 вважає, що вказаний наказ підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді, у зв`язку з чим і просить зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.11.2019 по дату ухвалення рішення судом, за видом економічної діяльності боржника. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа №440/147/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у Полтавській області, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, заявлено вимоги про: - визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України від 20 листопада 2019 року № 715 о/с в частині звільнення з посади ОСОБА_1 , лейтенанта міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області за п.1 ст. 40 КЗпП України; - поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 21.11.2019; - зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області заборгованість з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.11.2019 по дату ухвалення рішення судом у розмірі відповідно до середньомісячної заробітної плати по Полтавській області. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 (суддя Ясиновський І.Г.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/147/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії. Колегією суддів встановлено, що 07.04.2020 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог по справі 440/147/20, відповідно до якої позивач доповнив вимоги у наступній редакції: - зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 листопада 2019 року по дату ухвалення рішення судом, за видом економічної діяльності боржника; - стягнути в солідарному порядку з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправним рішенням виданого у формі наказу від 20 листопада 2019 року № 715 о/с та іншими систематично прийнятими протиправними рішеннями які було видано також у формі наказів управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 625 о/с від 06.11.2015 року, наказ №687 о/с від 25.01.2017 , наказ №704 о/с від 23.07.2018, які було скасовано в цьому ж суді у справах: 816/322/16 постановою від 08.11.2016 року; 816/399/17 постановою від 16.08.2017 року;1640/3198/18 постановою від 28.11.2018 року, в сумі 4 000000 (чотири мільйони гривень). Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу без розгляду заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 07 квітня 2020 року у справі №440/147/20. Позивач скористався своїм правом на апеляційне скарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 по справі №440/147/20, апеляційне провадження по справі відкрито та триває. Так, відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Таким чином, вимога ОСОБА_1 про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.11.2019 по дату ухвалення рішення судом заявлена та розглядається в іншій адміністративній справі №440/147/20 разом із вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.2019 № 715 о/с та поновлення на посаді. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З урахуванням вказаного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області в частині вимог про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.11.2019 по дату ухвалення рішення судом, за видом економічної діяльності боржника. Стосовно вимог в частині зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.12.2016 по 10.02.2017 за видом економічної діяльності боржника, колегія суддів зазначає наступне. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі №816/399/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління МВС України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: Головне управління казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів, поновлення на роботі задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 687 о/с від 25.01.2017 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України відповідно до пункту 64 "г" (через скорочення штатів) з 08.11.2015 у запас Збройних Сил. Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 09.11.2015. Стягнуто з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.11.2016 по 16.08.2017 у розмірі 18716,16 грн (вісімнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень шістнадцять копійок) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Таким чином, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі №816/399/17, яке набрало законної сили, стягнуто з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.11.2016 по 16.08.2017 у розмірі 18716,16 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень шістнадцять копійок) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів, тобто стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, зокрема, і за період з 30.12.2016 по 10.02.2017. Отже, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили, постанова суду. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.12.2016 по 10.02.2017 за видом економічної діяльності боржника. Стосовно позовних вимог в частині стягнення в солідарному порядку з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої протиправним рішенням, виданим у формі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №715 о/с від 20.11.2019, та іншими систематично прийнятими протиправними рішеннями, які було видано також у формі наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №625 о/с від 06.11.2015, наказ №687 о/с від 25.01.2017, наказ №704 о/с від 23.07.2018, які було скасовано в цьому ж суді у справах: 816/322/16 постановою від 08.11.2016 року, 816/399/17 постановою від 16.08.2017 року, 1640/3198/18 постановою від 28.11.2018, в сумі 4000000 грн., колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п.п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Вжитий у КАС України термін "суб`єкт владних повноважень" означає: орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути в солідарному порядку з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправним рішенням, виданим у формі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №715 о/с від 20.11.2019, та іншими систематично прийнятими протиправними рішеннями, які було видано також у формі наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №625 о/с від 06.11.2015, наказ №687 о/с від 25.01.2017, наказ №704 о/с від 23.07.2018, які було скасовано в цьому ж суді у справах: 816/322/16 постановою від 08.11.2016 року, 816/399/17 постановою від 16.08.2017 року, 1640/3198/18 постановою від 28.11.2018, в сумі 4000000 грн. Разом з цим, накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №715 о/с від 20.11.2019, №625 о/с від 06.11.2015, №687 о/с від 25.01.2017, №704 о/с від 23.07.2018, якими за твердженням позивача йому заподіяно моральну шкоду, не є предметом оскарження у даній справі, отже, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної, протиправними, за твердженням позивача, рішеннями суб`єкта владних повноважень заявлені не в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правий спір, отже вимога про стягнення в солідарному порядку з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправним рішенням, виданим у формі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №715 о/с від 20.11.2019, та іншими систематично прийнятими протиправними рішеннями, які було видано також у формі наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №625 о/с від 06.11.2015, наказ №687 о/с від 25.01.2017, наказ №704 о/с від 23.07.2018, які було скасовано в цьому ж суді у справах: 816/322/16 постановою від 08.11.2016 року, 816/399/17 постановою від 16.08.2017 року, 1640/3198/18 постановою від 28.11.2018, в сумі 4000000 грн., - підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не належить до юрисдикції адміністративного суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно з ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за позовною заявою в частині позовних вимог про стягнення в солідарному порядку з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої протиправним рішенням, виданим у формі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №715 о/с від 20.11.2019, та іншими систематично прийнятими протиправними рішеннями, які було видано також у формі наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №625 о/с від 06.11.2015, наказ №687 о/с від 25.01.2017, наказ №704 о/с від 23.07.2018, які було скасовано в цьому ж суді у справах: 816/322/16 постановою від 08.11.2016 року, 816/399/17 постановою від 16.08.2017 року, 1640/3198/18 постановою від 28.11.2018, в сумі 4000000 грн. та роз`яснення, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року по справі №440/2136/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 24.07.2020 року