Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/371/20
від 24.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 351/371/20 Провадження № 33/4808/216/20 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Сегін І. Р. Суддя-доповідач Шкрібляк П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кошман І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) ОСОБА_1 , на постанову судді Снятинського районного суду від 09 квітня 2020 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 . громадянин України,- визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 15.02.2020р. о 18 год. 46 хв., в с. Будилів, Снятинського району, на автодорозі Н-10 керував автомобілем марки "Тойота" д.н.з. НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, почервоніння обличчя, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляу на стан сп"яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. Просить постанову судді щодо нього скасувати, закривши провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав подану ним АС, вину у інкримінованому йому адмінправопорушенні не визнав та пояснив, що у вказаному в протоколі даті та час, дійсно керував своїм автомобілем та був безпідставно зупинений працівниками поліції, які сказали, що у його автомобілі не горить підсвітка заднього номерного знака. Однак потім було з`ясовано, що підсвідка номерного знака горіла. Потім на його звернення, чому вони його зупинили, працівники поліції сказали, що він п`яний, хоча спиртне він не вживає з медичних показань. Вимагав запросити йому захисника, на що було працівником поліції відмовлено. Згодом поліцейські незаконно його затримали, накинули на нього кайданки і без оформлення протоколу затримання, доставили у відділення поліції. Внаслідок цього, працівники поліції викликали швидку допомогу, у зв`язку із різким підвищенням у нього артеріального тиску. У лікарні йому пропонували пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак він відмовився, тому що працівник поліції говорив медпрацівнику про його сп`яніння. Потім прибув лікар-нарколог і взяв у нього біоматеріал, а також сечу на аналіз, і за даними результатами сп`яніння у нього не виявлено. Зазначив, що не відмовлявся від медичного огляду на місці зупинки. У лікарні відмовився від огляду, оскільки працівник поліції щось шепотів на вухо медпрацівнику. Вказав, що страждає гіпертонічною хворобою і алкоголь не вживає. В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_2 пояснив, що працює лікарем в Снятинській ЦРЛ. Дійсно, 15.02.2020 року приблизно о 21год. 20 хв. до нього звернувся громадянин ОСОБА_1 для проведення огляду його на стан сп`яніння на підставі поданої ним письмової заяви. Після цього, ним було оглянуто ОСОБА_1 та взято біоматеріал, зокрема сечу для дослідження. Після результатів огляду, алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було виявлено. За вказаними результатами, ним був складений акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та на підставі цього був складений відповідний висновок. Також зазначив, що ОСОБА_1 не повідомляв йому про причину свого звернення, тільки казав, що у нього погіршився стан здоров`я та те, що на нього був складений поліцейськими адмінпротокол. В засіданні апеляційного суду свідок начальник СРПП, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 пояснив, що дійсно у вказаному протоколі даті та час, перебуваючи на патрулюванні разом із колегами, в с. Будзилів, на автодорозі Н-10, ними було помічено автомобіль марки «Тойота», в якому недостатньо підсвічувався задній номерний знак. Після чого, ними було прийнято рішення про зупинку даного автомобіля. Зупиивши вказаний транспортний засіб, пояснивши причину зупинки та під час спілкування із вказаним водієм, в останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме сильний різкий запах алкоголю з порожнини рота. У зв`язку із цим, ними було зупинено інший автомобіль та запрошено двох свідків, і в їх присутності було запропоновано вказаному водієві ОСОБА_4 пройти на місці огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», а також пройти такий огляд в медичному закладі, однак, останній відмовився. Крім цього, зазначив, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 вчиняв хуліганські дії, зокрема, шарпав їх за форменний одяг, а також говорив, що ніби то в нього вкрали гроші, побили, пошкодили автомобіль, вимагали у нього хабар. У зв`язку із цим, на ОСОБА_4 було вдіті кайданки та доставлено у відділення поліції для встановлення його особи. У відділенні поліції було встановлено особу ОСОБА_1 та знову в присутності 2 свідків запропоновано продути алкотестер «Драгер», однак він неодноразово імітував його продуття. На пропозицію проїхати в медичний заклад ОСОБА_4 також відмовився. У зв`язку з цим щодо ОСОБА_1 були складені протоколи про адмінправопорушення за ст.ст. 130 та 185 КУпАП. Також, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 , була викликана швидка медична допомога, яка пізніше госпіталізувала його в медичний заклад. В медичному закладі ОСОБА_4 також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому ним було складено направлення на огляд в заклад охорони здоров`я вже після складення адмінпротоколу. Також зазначив, що з метою забезпечення правової допомоги ОСОБА_1 , ними було повідомлено про це вищестояще керівництво, а також повідомлено телефонним дзвінком на гарячу лінію. Протокол затримання ОСОБА_1 ним не складався. На місці зупинки транспортного засобу права та обов`язки ОСОБА_1 не роз`яснював, оскільки через вчинення останнім хуліганських дій, не було такої можливості. В судове засідання 24.07.2020 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кошман І.В. не з`явились, хоча про дату та час розгляду справи були належним чином повідомлені. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від них не надходило. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кошман І.В., які просить скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи та додані документи, вислухавши пояснення свідків, переглянувши відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції, вважаю, що АС слід задовольнити, виходячи із наступного. Так, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Згідно вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою. Вказаних вимог закону суддя першої інстанції не дотримався. Покликання ОСОБА_1 у АС на те, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими та спростовуються зібраними матеріалами справи та доказами отриманими під час апеляційного розгляду, відповідно до положень ст. 294 названого Кодексу. Приймаючи рішення про доведеність винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладенні стягнення на ОСОБА_1 , суддя допустив неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не дав їм належної правової оцінки, а лише формально вказав про них. З оскаржуваної постанови судді не вбачається, що він дійсно досліджував наявні в матеріалах справи докази і ним не наведено правову оцінку в судовому рішенні. В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено тільки про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, однак, будь-яких інших об`єктивних і достовірних доказів щодо керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження такого огляду, в контексті ст. 266 цього Кодексу, вказаний протокол не містить. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №051278 від 15.02.2020 року та в інших матеріалах справи, відсутні будь-які достовірні докази, які б об`єктивно свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від такого огляду. Разом з тим, розгляд справи повинен відбуватися в межах доводів протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, а суддя не має права у будь-який інший спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України. Під час апеляційного провадження встановлено грубе порушення відповідною посадовою особою поліції, зокрема начальником СРПП №4 старшим лейтенантом поліції Хапіцьким С.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 , вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року), однак суддя при розгляді справи не звернув на це уваги. Відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Вказана процедура проведення огляду працівниками поліції не дотримана, хоча виконання її законом передбачена, як обов`язкова. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із відеозапису нагрудних камер інспекторів поліції, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за неналежне освітлення заднього номерного знаку. Дальше видно, що поліцейським, під час спілкування із водієм ОСОБА_1 , підсвітка заднього номерного знака працювала. Із відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 почав вимагати надання йому адвоката та потім поліцейські застосували до нього кайданки та доставили у відділення поліції, де запропонували продути алкотестер «Драгер», де він неодноразово продував, однак ніяких результатів вказаний прилад не показав. Згодом, інспектором у відділені поліції було складено протокол про адмінправопорушенння щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КупАП, за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження такого огляду. За таких обставин, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог вказаної Інструкції, в інспектора поліції, який уповноважений на складання протоколу були всі законні підстави ще на місці зупинки транспортного засобу скласти протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, таке безпідставне його затримання та доставлення ОСОБА_1 у відділенні поліції і неодноразове примушування його до проходження огляду за допомогою алкотестера «Драгер» апеляційний суд визнає його грубим порушенням вимог КУпАП. Окрім цього, при перегляді відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що інспектор поліції при зупинці водія ОСОБА_1 не роз`яснював останньому його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі і право на захист. Також із відеозапису видно, що вказаний інспектор поліції, не виносив постанови про притягнення водія до адмінвідповідальності за порушення ним ПДР в частині неосвітлення заднього номерного знаку. Із даного відеозапису видно, що задній номерний знак на автомобілі ОСОБА_1 в повній мірі був освітлений, а тому зупинка вказаного транспортного засобу була безпідставна. Направлення на медогляд ОСОБА_1 в заклад охорони здоров`я було складено 15.02.2020 року о 20 год. 50 хв., в той же час, як протокол про адмінправопорушення щодо нього поліцейським уже складено, а саме 15.02.2020 року о 19 год. 47 хв., що на переконання апеляційного суду є грубим порушенням вимог КУпАП. Разом з тим, як вбачається із матеріалів вказаної справи, зокрема висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 15.02.2020 року КНП «Снятинська центральна районна лікарня», що у громадянина ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а.с.23). Враховуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що складений протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 , є таким, що суперечить фактичним обставинам справи, а тому не може бути достовірним доказом вчинення ним інкримінованого йому адмінправопорушення. На переконання апеляційного суду, лише чітке дотримання вказаної процедури, зокрема, проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння з дотриманням положень ст. 266 КУпАП, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду. Як вбачається з матеріалів справи, вказаний порядок не був дотриманий інспектором поліції під час проведення огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення, навпаки було безпідставно ОСОБА_1 зупинено, потім затримано із застосуванням фізичної сили та кайданок. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП та пункту 22 Інструкції, огляд на стан сп`яніння, проведений з порушенням вказаних норм, вважається недійсним. Без належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення неможливо здійснити повний та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення. За приписом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком. Отже, коли вина особи не доведена допустимими та достовірними доказами, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Наявність таких грубих порушень під час зупинення, затримання та складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції неможливо усунути під час апеляційного розгляду, а тому є всі підстави для визнання його недопустимим та недостовірним доказом. З урахуванням встановленого, апеляційний суд вважає, що будь-яких допустимих доказів, які б підтверджували керування ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, як це зазначено в протоколі, під час апеляційного розгляду справи не здобуто. Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні достатні допустимі докази про вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення, приходжу до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Згідно положень п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження справі. За таких обставин, АС ОСОБА_1 , підлягає до задоволення. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Снятинського районного суду від 09 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк