Постанова 4876 № 910/8642/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.07.2020 року м.Дніпро Справа № 910/8642/19 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), суддів Іванова О.Г., Кузнецової І.Л. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.07.2020року) при секретарі Ковзикові В.Ю. представники сторін: від позивача: Полівчук Д.П., довіреність №42/ЦОУ від 04.11.2019 р., представник; від відповідача: Кузнецов І.С., довіреність №б/н від 03.01.2020 р., адвокат; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної поліції України, м.Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2020 року (суддя Смірнов О.Г) у справі №910/8642/19 за позовом Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А) про стягнення 808 103,46 грн. ВСТАНОВИВ: Позивач- Національна поліція України звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" із позовом про стягнення 808 103,46 грн. штрафних санкцій, а саме: 332 978,46 грн. пені та 475 125,00 грн. штрафу за договором № 180НП про закупівлю форменого одягу від 31.05.2018. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.04.2020 року у справі № 910/8642/19 позовні вимоги Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" задоволено частково. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А, ідентифікаційний код 30105738, на користь Національної поліції України, 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 40108578, пеню в сумі 33 297 (тридцять три тисячі двісті дев`яносто сім) грн. 84 коп., штраф в сумі 47 512 (сорок сім тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 50 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 15 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач Національна поліція України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 727 293, 12 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги на цю суму. В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, прийнято без належної оцінки та аналізу всіх доказів і обставин справи (взято до уваги виключно доводи та інтереси Відповідача), з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення помилкового рішення по справі в тій частині. Зокрема, судом першої інстанції не встановлена наявність виняткових обставин для зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань, поведінку Відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язань, а також не враховано, що порушення Відповідачем своїх зобов`язань завдало збитки іншим учасником господарських відносин. Також апелянт посилається на те, що відповідачем не надано доказів настання обставин непереборної сили, які не залежали від волі Відповідача та які якимось чином могли вплинути на виконання ним зобов`язань за Договором № 180 НП. Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що Відповідач надав Висновок Торгово-промислової палати України від 28 листопада 2018 року № 3405/2/21-10.4 щодо унеможливлення виконання зобов`язань за Договором (№ 180НП, спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, тільки 20 грудня 2018 року, більш ніж через п`ять місяців після закінчення строку поставки товару згідно Договору № 180НП. Судом першої інстанції при зменшенні розміру штрафних санкцій до 90% не врахована недобросовісна поведінка Відповідача та вимоги законодавства України, згідно яких ризик підприємницької діяльності покладається саме на Відповідача. Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2020 року у справі № 910/8642/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення з останнього штрафних санкцій у розмірі 727 293,12 грн. (299 680,62 грн. пені та 427 612,5 грн. штрафу), і ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення на користь Національної поліції України штрафних санкцій у розмірі 727 293,12 грн. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 20.07.2020 року на 10:00 год., колегією суддів у складі : головуючого судді Березкіної О.В., суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О. 20.07.2020 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8642/19 з метою дотримання процесуального строку розгляду справи, у зв`язку з відпусткою судді члена колегії суддів Дарміна М.О. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020, справу №910/8642/19 передано колегії суддів у складі: Березкіна О.В. (головуючий, доповідач), Іванов О.Г., Кузнецова І.Л. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2020року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.07.2020рік. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу). 22.07.2020 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2019 між Національною поліцією України, ( Покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК", (Постачальник), був укладений договір № 180НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811), (Договір). Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити Покупцю костюми (сорочка, брюки) типу А (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811), далі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці та ціна одиниці Товару визначається у Специфікації Товару (Додаток № 1 до Договору) і Ростовці Товару (Додаток № 2 до Договору). Згідно із п. п. 3.1., 3.2. Договору ціна Договору становить 13 357 800,00 грн. (тринадцять мільйонів триста п`ятдесят сім тисяч вісімсот грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 2 226 300,00 грн. (два мільйони двісті двадцять шість тисяч триста грн. 00 коп.). Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін на підставах, визначених законодавством у сфері публічних закупівель. Умовами п. п. 4.1., 4.2. Договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення розрахунків є видаткова накладна (видаткова накладна повинна бути оформлена та містити обов`язкові реквізити відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Зміст та обсяг господарської операції, зазначеної в видатковій накладній, повинен відповідати Специфікації Товару (Додаток № 1 до Договору), підписаній уповноваженими особами сторін. Сторони дійшли спільної згоди, що бюджетні зобов`язання Покупця за цим Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань та фактичного надходження коштів Державного бюджету на зазначені цілі Покупця. Відповідно до п. 5.1. 5.3., 5.5. Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару в термін до 15 липня 2018 року включно, за адресою Покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). Датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Постачальник надає на кожну партію Товару супровідний лист на поставку Товару (Додаток № 4 до Договору), який містить інформацію щодо найменування, розміру, сорту та якості Товару. Право власності Покупця на переданий Товар виникає з моменту прийняття Товару, факт якого засвідчується відміткою Покупця на відповідній видатковій накладній. Ризик випадкового зіпсування Товару несе власник. Підпунктом 8.3.1. п. 8.3. Договору передбачений обов`язок Постачальника, а саме: забезпечити поставку (передачу) Товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором. Згідно із п. 12.1. Договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання сторонами. Між позивачем та відповідачем до Договору була підписана Специфікація Товару (Додаток № 1 до Договору), якою передбачена поставка костюмів (сорочка, брюки) типу А в кількості 12 300 комплектів за ціною 1086,00 грн. за одиницю з ПДВ на загальну суму 13 357800,00 грн. з ПДВ. Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" із позовом про стягнення 808 103,46 грн. штрафних санкцій, а саме: 332 978,46 грн. пені та 475 125,00 грн. штрафу за договором № 180НП про закупівлю форменого одягу від 31.05.2018, позивач Національна поліція України посилався на те, що відповідачем при виконанні свого обов`язку з поставки товару допущено порушення строку поставки, встановленого умовами п. 5.1. Договору. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані належним чином умови договору, оскільки поставка товару відбулась з простроченням передбаченого договором терміну, що є підставою для стягнення пені та штрафу у загальному розмірі 808 103,46 коп. Разом з цим, суд першої інстанції з урахуванням обставин справи, зменшив розмір пені на 90%, що від суми 332978,46 грн. складає 33 297,84 грн. та розмір штрафу, що від суми 475 125,00 грн., складає 47 512,50 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Так, на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар, передбачений умовами Специфікації, на загальну суму 8 905 200,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у справі (том 1, а.с. 61-65), а саме: - видатковою накладною № РН-08/07/02 від 07.08.2018 на суму 857940,00 грн. (на накладній в графі одержувача міститься відмітка Покупця про отримання товару 08.08.2018); - видатковою накладною № РН-08/13/02 від 13.08.2018 на суму 1259760,00 грн. (на накладній в графі одержувача міститься відмітка Покупця про отримання товару 13.08.2018); - видатковою накладною № РН-08/20/04 від 20.08.2018 на суму 4452600,00 грн. (на накладній в графі одержувача міститься відмітка Покупця про отримання товару 20.08.2018); - видатковою накладною № РН-08/21/01 від 29.08.2018 на суму 1107720,00 грн. (на накладній в графі одержувача міститься відмітка Покупця про отримання товару 31.08.2018); - видатковою накладною № РН-09/10/20 від 12.09.2018 на суму 1227180,00 грн. (на накладній в графі одержувача міститься відмітка Покупця про отримання товару 12.09.2018). Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно із п. п. 5.1. - 5.2., 5.5. Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару в термін до 15 липня 2018 року включно, за адресою Покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). Проте, у порушення умов договору, відповідач поставив частину товару з прострочкою, оскільки поставки були здійснені: - за накладною № РН-08/07/02 від 07.08.2018 з порушенням на 23 календарних дні, - за накладною № РН-08/13/02 від 13.08.2018 з порушенням на 28 календарних днів, - за накладною № РН-08/20/04 від 20.08.2018 з порушенням на 35 календарних днів, - за накладною № РН-08/21/01 від 29.08.2018 з порушенням на 46 календарних днів, - за накладною № РН-09/10/20 від 12.09.2018 з порушенням на 58 календарних днів. Таким чином, оскільки згідно умов п. 5.1. Договору строк поставки товару настав 15.07.2018, а прострочка виникла з 16.07.2018 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поставку товару з порушенням строку, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору в частині стягнення пені та штрафу. Колегія суддів зазначає, що обставини щодо порушення строку поставки визнані сторонами, доведені належними доказами. Предметом оскарження рішення суду першої інстанції є законність висновків суду першої інстанції щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 90 %. Так, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Відповідно до абзацу 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд першої інстанції врахував наступні обставини. Так, судом встановлено, що 13.06.2018 на швейному виробництві ТОВ МІК, розташованому за адресою: м. Марганець, вул. Пушкіна, 2, що безпосередньо займається виготовленням костюмів (сорочка, брюки) типу А) для потреб Національної поліції України з невідомих причин, відбулось затоплення підвального складського приміщення, в якому саме зберігаються крій та готові вироби костюмів, в результаті настання обставин непереборної сили у зв`язку із намоканням безповоротно втрачено готові костюми. 14.06.2018 року відповідач направив позивачу лист за № 0614/1801, який отримано позивачем 15.06.2018 року, в якому просив у зв`язку із затопленням підвального складського приміщення, в якому зберігались крій та готові вироби, перенести строки поставки товару за чотирма договорами, в тому числі й за договором № 180НП (до 15.07.2018 року для товару у кількості 8200 шт., та до 27.09.2018 року для товару у кількості 4100 шт.) Проте, позивач залишив цей лист без задоволення. Висновком Торгово-промислової палати України № 3405/2/21-10.4 від 28.11.2018 констатовано унеможливлення виконання зобов`язань за договором № 180НП від 31.05.2018 внаслідок настання істотної зміни обставин, яку сторони не могли передбачити, зокрема вказано, що: унеможливлення виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору № 180НП про закупівлю форменого одягу (костюм, (сорочка, брюки) типу А), укладеного між Національною поліцією України (Покупець) та ТОВ МІК (Постачальник) за результатами публічної закупівлі, ідентифікатор UA-2018-04-17-000880-а щодо поставки товару у термін: до 15 липня 2018 року, спричинено істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, зокрема: затоплення (проривом водопровідної труби діаметром 2 дюйми в ніч з 12 на 13.06.2018 р.) підвального складського приміщення на об`єкті швейного виробництва (Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Пушкіна, 2), яке призвело до зіпсування готових виробів костюмів (сорочка, брюки) типу А у кількості 10600 комплектів та крою для виробів костюмів (сорочка,брюки) типу А у кількості 158 комплектів. Ця істотна зміна обставина характеризується ознаками: непередбачуваності, тривалості, невідворотності і відсутності вини у її виникненні сторін як за Договором № 180НП про закупівлю форменого одягу (костюм, (сорочка, брюки) типу А), укладеним 31 травня 2018 року між Національною поліцією України (Покупець) та ТОВ МІК (Постачальник), бо знаходиться поза межами волі, бажань і дій сторін, порушуючи баланс їх майнових інтересів і позбавляючи того на що вони розраховували вступаючи в договірні відносини, а також свідчить про прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання своїх зобов`язань ТОВ МІК (Постачальник), ідентифікаційний код юридичної особи: 30105738, у термін до 15 липня 2018 року та об`єктивно унеможливлює їх виконання. Така істотна зміна обставин за законодавством України, а саме: стаття 652 Цивільного кодексу України, є підставою для збалансування майнових інтересів сторін, порушеного їх виникненням, враховуючи принцип свободи договору і наявність диспозитивного методу правового регулювання договірних зобов`язань шляхом перегляду сторонами та внесення змін у зазначені в цьому висновку договірні відносини, а також надає право ТОВ МІК Постачальник), ідентифікаційний код юридичної особи: 30105738, у межах положень, передбачених пунктом 4 частиною четвертою статті 36 Закону України Про публічні закупівлі ініціювати (вимагати) внесення змін до Договору № 180НП про закупівлю форменого одягу (костюм, (сорочка, брюки) типу А), укладеного 31 травня 2018 року між Національною поліцією України (Покупець) та ТОВ МІК (Постачальник) в частині зміни (продовження) термінів поставки товару (ДК 021:2015:18110000-3- Формений одяг (Костюм, (сорочка, брюки) типу А), у кількості 12300 комплектів (лот2)) на 74 календарні дні, встановивши його не раніше ніж 27 вересня 2018 року. Отже, прострочення поставки товару за договором № 180НП від 31.05.2018 сталося з об`єктивних причин, які не залежали від відповідача. Суд першої інстанції врахував, що відповідач у відповідності до умов п. 10.3. Договору повідомив позивача листом № 0614/1801 від 14.06.2018 про те, що вказані обставини спричинили втрату виробів, що в свою чергу унеможливлює виконання прийнятих на себе зобов`язань з боку ТОВ МІК в т.ч. за Договором № 180НП від 31.05.2018, а тому просив позивача розглянути пропозицію щодо внесення змін щодо строків передання товару та внести зміни в т.ч. за Договором № 180НП від 31.05.2018 шляхом укладання додаткової угоди. Вказаний лист отриманий позивачем 16.06.2018, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (том 1, а.с. 66). Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується факт повідомлення відповідачем позивача про істотну зміну обставин згідно умов п. 10.3. Договору, а також факт звернення відповідача до позивача з пропозицією внести зміни щодо строків поставки товару за Договором, а наявність істотної зміни обставин підтверджується висновком Торгово-промислової палати України № 3405/2/21-10.4 від 28.11.2018. Суд першої інстанції врахував, що відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб та протягом тривалого часу продукція, що постачається товариством, спрямована на забезпечення військ у т.ч., що знаходяться у зоні проведення АТО на сході України. Відповідачем підтверджено письмовими доказами, які надані суду, що у період виконання спірного договору відповідач мав щонайменше ще 8 аналогічних договорів з Міністерством оборони України: договір № 286/3/18/27 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/28 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/36 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/37 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/39 від 12.02.2018, договір № 286/3/18/78 від 02.03.2018, № 286/3/18/94 від 13.03.2018, № 286/3/18/216 від 19.06.2018. Наведеними доказами підтверджується та обставина, що відповідач дійсно у період виготовлення замовленого товару за спірним договором також виконував значний обсяг замовлень для державних потреб. Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач вживав можливі заходи для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару позивачу за Договором № 180НП, про що свідчать його листи до ТОВ Фірма Спешл Текстайл Груп за вих. № 0614/-20 від 14.06.2018, та до ВАТ Моготекс за вих. № 0614/-21 від 14.06.2018, копії яких містяться у справі (т. 1, а.с. 80, 122). Враховуючи виконання відповідачем обов`язку з поставки товару в повному обсязі, недоведеність позивачем настання значних негативних наслідків внаслідок прострочки поставки товару, підтвердження належними доказами факту неможливості з об`єктивних причин відповідачем своєчасно поставити товар за Договором, вжиття відповідачем можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару позивачу, а також важливість збереження господарської діяльності відповідача, який здійснює постачання товарів для потреб оборони, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 90 %. Крім того, колегія суддів зауважує, що в даному випадку, прострочка поставки товару відбулась не внаслідок недобросовісності відповідача, а внаслідок неможливості своєчасного виконання в силу об`єктивних причин. Доводи апелянта про те, що незважаючи на істотну зміну обставин, яка викликана затопленням складу та пошкодженням готових виробів та крою, відповідач мав можливість своєчасно поставити товар, оскільки обсягу закупленої відповідачем тканини вистачало на виготовлення 40 833 комплектів товару, є безпідставними з огляду на те, що внаслідок аварії та пошкодження 10 600 готових комплектів костюмів та 158 комплектів крою, відповідачем було виконано крій окремих елементів костюмів на весь обсяг замовлення з урахуванням втрат внаслідок аварії, з урахуванням повного технологічного циклу на виготовлення костюмів ( 30 календарних днів) та дат поставки за чотирма договорами. А тому в даному випадку аріфметичний розрахунок позивача не може бути застосований. З урахуванням всіх вищезазначених обставин, суд першої інстанціі обгрунтовано зазначив, що під час дії договору між сторонами відбулась істотна зміна обставин, яка не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, проте може бути врахована судом при розгляді клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, оскільки вказані обставини знаходились поза межами волі, бажань і дій сторін та наслідком яких є унеможливлення виконання зобов`язань постачальника за договором № 180НП від 31.05.2018. Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують. Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до статті 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Національну поліцію України, м.Київ. Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної поліції України, м. Київ залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2020 року у справі №910/8642/19 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Національну поліцію України, м.Київ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, передбаченому ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.07.2020року. Головуючий суддя О.В.Березкіна Суддя О.Г.Іванов Суддя І.Л.Кузнецова