Постанова Дніпровський апеляційний суд № 186/447/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/838/20 Справа № 186/447/20 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, студента Харківського НУЦЗУ, проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. При обставинах встановлених місцевим судом, 01 квітня 2020 року о 18:35 годині вул.Кобзаря,4, м.Першотравенська, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - "Audi А4 " д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився лікарем-наркологом Першотравенської ЦМЛ, чим порушив п.2.9 а ПДР України. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року та провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу на те, що із зазначеною постановою не погоджується, постанова винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. На думку апелянта, вирішуючи справу, суддя не прийняв до уваги те, що в його діях не має складу адміністративного правопорушення, а інкриміноване йому діяння не відповідає фактичним обставинам. Вважає, що суд не вірно встановив, що він 01.04.2020 р. о 18 годині 35 хвилин, керував автомобілем в стані наркотичного сп`яніння. Пояснює, що дійсно керував 01.04.2020 р. о 18 годині 35 хвилин автомобілем, але ні в якому наркологічному стані він не перебував. Звертає увагу на те, що взагалі не палить, і не вживає спиртних напоїв, тим паче наркотичних засобів. Всі звинувачення в його бік з боку поліції надумані, не відповідають дійсності. Після зупинки він спілкувався з працівниками поліції в їх службовому автотранспорті, йому пропонували мирно вирішити надумане "питання", якого не було, він не погодився, тим самим вважає що це помста поліції. Вказує на те, що відразу повідомив працівників поліції що категорично не згоден з Висновком Першотравенської ЦМЛ, і що має намір їхати в місто Павлоград, щоб в іншій лікарні повторно здати тест. Однак, представники поліції стали неправомірно його утримувати, не зважаючи на те що тест було здано, що його особу було встановлено, навіть не давали можливості зателефонувати рідним, адвокату у відділку поліції, тим самим не зміг раніше звернутися до спеціалізованого закладу, Комунального підприємства "Обласний медичний прихіатричний центр з лікування залежності зі стаціонаром" Дніпропетровської обласної ради", отже не за власної волі пропустив двогодинний термін. Позиція учасників апеляційного перегляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Старченко С.П. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, які місцевий суд безпосередньо дослідив під час розгляду справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення ОБ №038753 від 01 квітня 2020 року, в якому зазначено про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за підписами останнього; в протоколі зазначено, що особу ОСОБА_1 встановлено по посвідченню водія КВЕ №495836; - рапортом інспектора СРПП Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Макарова Д.; - направленням на огляд ОСОБА_1 01 квітня 2020 року о 18:50 годині; - тестом на наркотичні речовини біоматеріалу ОСОБА_1 №П50113; - актом №29 від 01 квітня 2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗ "Першотравенська ЦМЛ "ДОР", згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного спяніння за результатами експерс-тесту "Креатив МП-5", тест позитивний на вміст маріхуани; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗ "Першотравенська ЦМЛ "ДОР" №29 від 01 квітня 2020 року о 18:55 годині, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння; - копією результату хіміко-токсилогічного аналізу сечі №499 від 17 квітня 2020 року КП "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром" ДОР" відділення №2 м.Павлограда, згідно якого у біологічних зразках ОСОБА_1 , згідно акту №499, виявлено канабіноїди; Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували. Так, у відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров`я. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Що стосується доводів апелянта про те, що в постанові суду першої інстанції зазначено, що вина ОСОБА_1 підтверджується актом, висновком КЗ Першотравенська ЦМЛ ДОР, натомість КЗ Першотравенська центральна міська лікарня ДОР припинила свою діяльність, то вони є неспроможними, оскільки відповідно до довідки про юридичну особу з офіційного сайту https://usr.minjust.gov.ua правонаступником вказаної лікарні є КНП Першотравенська міська лікарня ПМР. Тому вказана обставина не є тією безумовною підставою для визнання дій ОСОБА_1 такими, що не містять складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що представники поліції стали неправомірно його утримувати, не зважаючи на те що тест було здано, що його особу було встановлено, навіть не давали можливості зателефонувати рідним, адвокату у відділку поліції, тим самим не зміг раніше звернутися до спеціалізованого закладу, Комунального підприємства "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежності зі стаціонаром" Дніпропетровської обласної ради", отже не за власної волі пропустив двогодинний термін, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки даний факт не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи та не доведений належними та допустимими доказами. Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. В матеріалах справи відсутні та апелянтом під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги захисника є неприйнятними. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні поза всяким сумнівом знайшла своє підтвердження зібраними доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи, а відтак у відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому слід зазначити, що згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, зазначене свідчить про те, що суд повинен оцінити всі докази наявні в матеріалах провадження у своїй сукупності та прийти до висновку про винність я чи невинність особи в інкримінованому йому правопорушенні. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст. 130 КУпАП та в трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення, тому підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у апеляційного суду не має. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року - залишити без задоволення. Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко