Постанова Київський апеляційний суд № 754/14873/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/14873/19 Головуючий у І інстанції Панченко О.М. Провадження №22-ц/824/9183/2020 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 23 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:Таргоній Д.О., Ігнатченко Н.В., Голуб С.А., розглянув в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватне акціонерне товариство «СК Здорово» про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, апеляційний суд, - УСТАНОВИВ: у серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що в результаті ДТП, яка мала місце 17 березня 2018 року по вул. Братиславській, 52 в м. Києві, відповідачем ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Хюндай Санта Фе», д.н.з. НОМЕР_1 , позивачу було завдано матеріальної шкоди на суму 105 784 грн. 71 коп. Оскільки удобровільному порядку відповідач відшкодувати завдані збитки не бажає, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 105 784. 71 грн. та судові витрати по справі. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивач не має права вимагати від відповідача відшкодування заподіяних збитків, оскільки відповідальність останнього була застрахована в ПрАТ «СК «Здорово», тому ОСОБА_1 має звертатись з відповідною вимогою до страховика. Суд не звернув увагу також на те, що транспортний засіб є фізично знищеним, так як відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ФОП « ОСОБА_3 » від 02 квітня 2018 року, вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному спорі право позивача на відшкодування завданих збитків реалізовується ним на власний розсуд, шляхом пред`явлення позову безпосередньо до винної особи, тобто до ОСОБА_1 , яким не доведено факт, що пошкодження транспортного засобу ОСОБА_2 відбулося не з його вини. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2018 року по вул. Братиславській, 52 в м. Києві ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «HUNDAI SANTAFE» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року було встановлено, що в діях відповідача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.8). В результаті ДТП транспортний засіб позивача «CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З огляду на викладене вина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК Здорово» на суму у розмірі 100 000 грн., що підтверджується договором - полісом № АМ/1648661 (а.с. 56). Вказаний поліс був чинний на момент скоєння відповідачем ДТП. Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ФОП « ОСОБА_3 » від 02 квітня 2018 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ - 128 846,28 грн., вартість матеріального збитку - 105 784,71 грн., ринкова вартість «CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_2 , визначена з порівняльним підходом складає 105 784,71 грн. (а.с. 18). Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Системний аналіз статей 509, 1187, 1188, 1192 ЦК України дає підстави для висновку, що факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом або договором передбачено такий обов`язок. Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування. Страхова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ «СК «Здорово», що не оспорюється сторонами. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку. Так, підпункт 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону, передбачає, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). За таких обставин, у разі якщо позивач (особа, якій завдана шкода) не звертався до страховика відповідача (завдавач шкоди) та не отримував його відмову у виплаті страхового відшкодування, а пред`явив відразу вимогу до особи відповідальної за шкоду, то відсутні передбачені законом підстави для задоволення його позовних вимог. Відповідні висновки щодо застосування норм матеріального права висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, за результатами розгляду якої Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше висловлених Верховним Судом України висновків про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, зокрема договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На момент ДТП цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована третьою особою, однак вимог щодо стягнення з страховика розміру завданих збитків, позивач не заявляв. Враховуючи наявність у ПрАТ «СК «Здорово» обов`язку в межах страхового ліміту відшкодувати позивачу збитки, які були завдані відповідачем у зв`язку з настанням ДТП, судова колегія вважає, що ОСОБА_2 має право на стягнення з ОСОБА_1 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач звертався до ПрАТ «СК «Здорово» з вимогою виплати страхового відшкодування, що згідно вимог ст. 1194 ЦК України виключає відповідальність ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 . Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, залучивши до участі у справі в якості третьої особи ПрАТ «СК «Здорово», в якого ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, не з`ясував наявність (відсутність) факту звернення з вимогою про виплату страхового відшкодування, факт наявності (відсутності) передбачених статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обставин, які виключають обов`язок страховика з виплати страхового відшкодування, не врахував та не надав оцінку доводам відповідача про те, що відшкодування заподіяної шкоди повинно здійснюватись страховиком. Крім того, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ФОП « ОСОБА_3 » від 02 квітня 2018 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «CHEVROLET AVEO» д.н.з НОМЕР_2 складає 128 846,28 грн., ринкова вартість КТЗ складає 105 784,71 грн. Відповідно до ч. ч. 30.1, 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки, встановити дійсний розмір матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню є неможливим, так як позивачем доказів проведення оцінки вартості пошкодженого автомобіля до та після ДТП не надано, судова колегія вважає, що немає підстав для задоволення даного позову в рамках різниці між встановленої договором цивільно - правової відповідальності страхової суми та фактичним розміром шкоди. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову. Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2020 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватне акціонерне товариство «СК Здорово» про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: Д.О. Таргоній Н.В. Ігнатченко С.А. Голуб