Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/3808/16-ц

23.07.20 22-ц/812/1180/20 Провадження № 22-ц/812/1180/20 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 року м. Миколаїв справа № 489/3808/16-ц Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Данилової О.О., суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О., із секретарем Богуславською О.М., переглянувши в апеляційному порядку заяву акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого визнано акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за апеляційною скаргою акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену 5 червня 2020 року суддею Кокорєвим В.В. в приміщенні цього ж суду (дата складання повної ухвали не зазначена), У С Т А Н О В И В: 28 квітня 2020 року АТ «АЛЬФА-БАНК» звернулось до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 23 лютого 2017 скасовано рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2016 року та ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "УКРСОЦБАНК" 2 534, 17 грн. кредитної заборгованості, яка виникла станом на 15 квітня 2016 року за кредитним договором № 640/3-285 від 28 грудня 2007 року, та судові витрати. 22 травня 2017 року за рішенням видано виконавчі листи. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2020 року замінено стягувача за виконавчим листом до відкриття виконавчого провадження - АТ «УКРСОЦБАНК» замінено на АТ «АЛЬФА-БАНК». Посилаючись на те, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання сплинув 23 лютого 2020 року, а копія ухвали про заміну стягувача на АТ «АЛЬФА-БАНК» новий стягувач отримав тільки 25 березня 2020 року, заявник просив поновити строк пред`явлення виконавчих листів до виконання. Боржник ОСОБА_1 своєї думки стосовно заяви не висловив, участі у судовому засіданні не приймав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 190). Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2020 року у задоволенні заяви про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що, незважаючи на те, що АТ «АЛЬФА-БАНК» набуло статус сторони виконавчого провадження лише у січні 2020 року, заявник не навів об`єктивних, непереборних обставин чи істотних труднощів, які б унеможливили вчасне (з лютого 2017 року) подання виконавчих документів до виконання як правопопередником теперішнього стягувача (АТ «УКРСОЦБАНК), так і заявником. В апеляційній скарзі АТ «АЛЬФА-БАНК» просило ухвалу скасувати та задовольнити заяву. Апелянт посилався на те, що правом на звернення з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання банк міг набути лише після заміни попереднього стягувача (АТ «УКРСОЦБАНК) на АТ «АЛЬФА-БАНК», який також раніше двічі порушував питання про продовження строку. Проте суд першої інстанції порушив строк розгляду заяви про заміну стягувача, судове рішення про таку заміну набуло законної сили після закінчення трирічного строку, а ухвалу про заміну сторони банк отримав лише 25 березня 2020 року. Отже, незважаючи на наявність об`єктивних причин пропуску строку, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму при вирішенні питання щодо можливості поновлення строку, чим порушив європейські принципи на справедливий судовий захист та обов`язковість виконання остаточного судового рішення. Правом відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористався. В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились. Представник АТ «АЛЬФА-БАНК» просив розглядати справу у його відсутності (а.с. 198, 209, 211, 212). Боржник ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 210). Справу розглянуто за відсутності сторін. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. З матеріалів справи вбачаються, що спірне питання виникло на стадії виконання судового рішення, яке набуло законної сили, та регулюється нормами виконавчого та процесуального законодавства. Відповідно до статті 12 Закону «Про виконавче провадження» (далі Закон) за загальних правил виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років (за певних виключень). Ці строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону) . Відповідно до статті 433 ЦПК у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу. Отже, норми як виконавчого, так і процесуального законодавства не містять переліку або основних ознак поважності пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Оцінку обставинам, які перешкоджали би, або заважали стягувачеві дотриматись встановлених законом строків, суд дає з урахуванням конкретних обставин справи, в тому числі і дій сторони, яка допустила порушення цих строків та бажає їх поновити. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2016 року ПАТ «УКРСОЦБАНК» відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості (а.с. 78-79). Рішенням Апеляційного суд Миколаївської області від 23 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове. Зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» стягнуто 2 534, 17 грн. кредитної заборгованості, яка виникла за кредитним договором від 28 грудня 2007 року станом на 15 липня 2016 року, та 219, 17 грн. судових витрат (а.с. 131-133). Рішення набуло законної сили. 22 травня 2017 року стягувачеві видані виконавчі листи (а.с.155,156). 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» та єдиним акціонером АТ «УКРСОЦБАНК» затверджено рішення про реорганізацію АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до АТ «АЛЬФА-БАНК». 26 листопада 2019 року зміни до Статуту АТ «АЛЬФА-БАНКУ» погоджено Національним Банком України, а 28 листопада 2019 року здійснено їх державну реєстрацію (а.с. 151, 154). Отже, АТ «АЛЬФА-БАНК» набув права правонаступника у цивільних правовідносинах, в тому числі і щодо права на стягнення з боржників кредитної заборгованості, з 29 листопада 2019 року. 17 січня 2020 року АТ «АЛЬФА-БАНК» звернулось з заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих Ленінським районним судом м. Миколаєва 22 травня 2017 року, відповідно до частини 5 статті 442 ЦПК. Також заява містила вимогу про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання (а.с. 149-150,159). Такі заяви мають бути розглянуті судом протягом десяти днів (частина 3 статті 442 ЦПК). Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2020 року замінено стягувача у виконавчому листі з АТ «УКРСОЦБАНК» та АТ «АЛЬФА-БАНК». У задоволенні вимог про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено у зв`язку з тим, що цей строк ще не сплинув та закінчується 23 лютого 2020 року (а.с. 169). Копія цієї ухвали направлена банку тільки 28 лютого 2020 року (а.с. 170). Матеріали цивільної справи не містять даних про дату отримання ухвали заявником. Ухвала суду від 21 лютого 2020 року набула законної сили з 8 березня 2020 року. АТ «АЛЬ ФА-БАНК» надав відомості про отримання копії ухвали від 21 лютого 2020 року - лише 25 березня 2020 року (а.с. 182). 22 квітня 2020 року заявник вдруге звертався з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, яка була повернута судом у зв`язку з відсутністю відомостей про направлення копій заяв іншим учасникам спору (а.с.173-176). З наступною заявою аналогічного змісту АТ «АЛЬФА-БАНК» звернулось 28 квітня 2020 року (а.с.186). Отже, матеріали справи свідчать про те, що отримавши право на правонаступництво у цивільних правовідносинах наприкінці листопада 2019 року, АТ «АЛЬФА-БАНК» вже у січні 2020 року звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому листі, та навіть передчасно просив поновити строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання. Статус стягувача за виконавчими листомами заявник набув лише з 8 березня 2020 року (набуття ухвалою від 21 лютого 20202 року законної сили). Копію цієї ухвали правонаступник отримав 25 березня 2020 року. Обґрунтованим є і посилання апелянта на те, що дотримання судом першої інстанції десятиденного строку розгляду судом заяви про заміну сторони у виконавчих листах (частина 3 статті 442 ЦПК), тобто до 2 лютого 2020 року, надало би можливість правонаступнику пред`явити виконавчі листи до виконання вчасно (до 23 лютого 2020 року). Крім того, у період січня - квітня 2020 року заявник здійснював ряд послідовних та нагальних дій по відновленню свого права на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Зазначені обставини апеляційний суд вважає достатньою підставою для оцінки причин пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання та вважати їх поважними. При цьому, апеляційний суд враховує, що створення реальної можливості на виконання остаточного судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на захист та поновлення порушених права, тобто обов`язковість виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд, що гарантує основний принцип статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та на чому неодноразово наголошував Конституційний Суд України (рішення від 13 грудня 2012 року у справі №18-рп/2012, від 26 червня 2013 року у справі № 5-рп/2013). Європейський Суд з прав людини звертав увагу на те, що надмірний формалізму у застосуванні процесуальних норм може вплинути на справедливість провадження та бути порушення права на справедливий суд. Встановлені обмеження не повинні звужувати доступ до суду у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права (рішення Європейського Суду від 8 грудня 2016 року у справі «ТОВ «Фрида проти України», п. 32, 33). Такі ж принципи стосуються і стадії виконання судового рішення, як завершальної стадії судового розгляду справи. Отже апеляційний суд, оцінивши достатність підстав вважати поважними причини пропуску заявником строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, дійшов висновку про можливість поновлення АТ «АЛЬФА-БАНК» цього строку відповідно змісту статті 433 ЦПК. Вирішуючи питання щодо судових витрат заявника, апеляційний суд враховує, що правила статті 141 ЦПК, насамперед регулюють правовідносини у позовному провадженні. Правил перерозподілу судових витрат розділ VІ ЦПК (розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень) не передбачає. Враховуючи особливості питання, що розглядається, а саме поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, який пропущений самим заявником, а також відсутність вини боржника, апеляційний суд вважає недоцільним відшкодування цих витрат за рахунок ОСОБА_1 . Керуючись статями 374, 376, 382, ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. Заяву акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» задовольнити. Поновити акціонерному товариству «АЛЬФА-БАНК» строк пред`явлення до виконання виконавчих листів (цивільна справа № 489/3808/16-ц), виданих 22 травня 2017 року на підставі рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 23 лютого 2017 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», як правонаступника акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», грошових коштів у розмірі 2 534, 17 грн., а також судового збору у розмірі 219, 82 грн. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.О.Данилова Судді: В.В.Коломієць Н.О.Шаманська --------------------------------- Повну постанову складено 23 липня 2020 року