Постанова 4801 № 128/771/20

Справа № 128/771/20 Провадження № 33/801/350/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., за участі секретаря судового засідання Богацької О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 215972, 01 березня 2020 року о 11:40 год., по вул. Лесі Українки в с. Гавришівка Вінницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нечітка хода, запах алкоголю з ротовою порожнини, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2020 року про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі зазначено, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння, оскільки огляд проведено всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Також, скаржником вказано, що судом першої інстанції не досліджено всіх доказів, а саме не були допитані свідки по справі, не витребувано відеофіксацію, обмежившись лише письмовими поясненнями. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисних адвокат Павенський Б.В. апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини та просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов до таких висновків. Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 215972, 01 березня 2020 року о 11:40 год., по вул. Лесі Українки в с. Гавришівка Вінницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме хитка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, в ході апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 складений з порушеннями вимог законодавства. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. За змістом частин 2, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським в присутності двох свідків. Проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вимог пунктів 4,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, якими не можуть бути особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені в ст. 256 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Згідно із п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Пунктом 7 розділу IX "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Як встановлено в ході судового розгляду, працівниками поліції було залучено свідків та запропоновано їм розписатись на заздалегідь підготовлених бланках про відмову ОСОБА_1 від медичного огляду, тому вони не можуть підтверджувати факт такої відмови, при цьому до суду вказані особи не з`явились і відповідних свідчень не надали. Крім цього, як вбачається із відповіді Начальника Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області на запит Вінницького апеляційного суду про витребування відеофіксації, факт керування ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та відповідно відмову водія ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан сп`яніння на відеофіксацію не зафіксовано з технічних причин, що не унеможливлює підтвердження факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Також із протоколу про адміністративне правопорушення видно, що у своїх поясненнях ОСОБА_1 особисто зазначив, що вживав алкогольні напої та потім керував транспортним засобом, однак протокол про адміністративне правопорушення складено не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Отже, при проведенні огляду на стан сп`яніння і складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було допущено істотні порушення вимог ст. 266 КУпАП, постанови КМУ № 1103, наказу МВС України №1395, спільного наказу МВС і МОЗ України №1452/735. Під час розгляду вказаного протоколу суд першої інстанції не звернув уваги на вказані недоліки протоколу і доданих до нього матеріалів. В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Враховуючи наведені істотні порушення нормативно-правових актів щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння і оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що допущені при складанні матеріалів відносно ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення і пояснення свідків на заздалегідь підготовлених бланках не можуть бути визнані допустимими доказами у даній справі, оскільки згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним. Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а апеляційний суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів. За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, є законні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої постанови у зв`язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.В. Оніщук