Ухвала КЦС ВС № 205/6291/13-ц
від 22.07.2020 · ЦивільнаУхвала 22 липня 2020 року м. Київ справа № 205/6291/13-ц провадження № 61-9831 ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області, управління Держгеокадатру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, правонаступником яких є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради, виконкому Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нугаєва Оксана Миколаївна, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Дніпропетровської міської ради в частині передачі у приватну власність та користування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу на земельні ділянки та скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. До Верховного Суду 01 липня 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року у вказаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено повне найменування та місцезнаходження Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке є правонаступником управління Держгеокадастру у м. Дніпрі Дніпропетровської області, управління Держгеокадатру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постанову Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), та зазначити всіх сторін, які беруть участь у справі. Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, у порушення вимогпункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені частиною другою статті 4 та статтею 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом). Враховуючи, що позовна заява немайнового характеру, яка подана улипні 2013 року уточнювалася, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, оскільки у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 25 серпня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь