Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/648/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 314/648/20 Головуючий в 1 інст.: Мануйлова Н,Ю. Провадження № 33/807/485/20 Доповідач в 2 інст.: Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 183-1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду за участі захисника - адвоката Семенченко Н.В. справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин, та стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду першої інстанції, згідно з протоколом № 50318838 від 05.02.2020 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183 КУпАП. Станом на 05.02.2020 рік заборгованість становить 43 884грн. 90 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і провадження закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.. В обґрунтування зазначає, що ст. 183-1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Суб`єкт вказаного правопорушення є спеціальним - це особа, яка на відповідній правовій підставі зобов`язана сплачувати аліменти на утримання іншої особи, аліменти - це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього. В яких випадках стягуються аліменти, хто їх платник та отримувач визначає Сімейний Кодекс України. При цьому за рішенням суду з нього підлягають стягненню не аліменти, а відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника в розмірі 522,50 грн. до досягнення дитиною повнолітня. Вказує, що свого часу сталося ДТП, він відбув покарання за його скоєння. Під час розгляду цивільної справи про стягнення шкоди, завданої ДТП присутнім в суді не був, після того як дізнався про рішення суду у вказаній цивільній справі, почав сплачувати кошти в рахунок відшкодування шкоди. Апелянт вважає, що ст. 183-1 КУпАП не передбачено відповідальності за справами про відшкодування шкоди. Цією статтею передбачено відповідальність саме за несплату аліментів на утримання членів сім`ї, а не інших осіб, з якими в родинних зв`язках він не перебуває. Крім того апелянтом наведене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду від 30 квітня 2020 року, яке він мотивує тим, що у судовому засіданні у вказаний день присутнім не був, про постанову суду дізнався 18 червня 2020 року вже від відділу пробації. Одразу ж звернувся до суду і отримав копію постанови 19 червня 2020 року. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд відбувся без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який із датою судового засідання ознайомлений не був, адже судова повістка була повернулася до суду неврученою (а.с. 17). Матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 копії постанови суду, а тому доводи апелянта про те, що він дізнався про існування судового рішення 18.06.2020 не спростовані. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 19.06.2020 (а.с. 23), апеляційну скаргу подав 24.06.2020, тобто впродовж 10-денного строку з моменту отримання постанови. За наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню. В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенченка Н.В. пояснила, що ОСОБА_1 обізнаний про дату і час апеляційного розгляду, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без його участі. Апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі. Вислухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу і наполягала на скасуванні постанови суду першої інстанції; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частина 1 ст. 183-1 КУпАП встановлює відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Аліменти - це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього. Підстави та порядок реалізації права на утримання (аліменти) встановлені Сімейним кодексом України, який визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів (ст. 1 Кодексу). Стаття 183-1 внесена до Кодексу про адміністративні правопорушення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07.12.2017. У пояснювальні записці до законопроекту від 10.11.2017 № 7277, на підставі якого Верховною Радою України прийнято вказаний закон, зазначено, зокрема таке. «Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Відповідно до Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними чи за рішенням суду у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку <…> Реалізація проекту Закону призведе до зменшення кількості осіб, які отримують тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, що, в свою чергу, призведе до скорочення видатків Державного бюджету України». Отже, внесення до КУпАП статті 183-1 спрямоване, перш за все, на посилення захисту права дитини на належне утримання з боку батьків, яке передбачено нормами Сімейного кодексу України, шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів. Натомість виконавче провадження здійснюється на виконання судового рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с 5). Зазначений обов`язок у ОСОБА_1 виникнув не на підставі положень Сімейного кодексу України, а в силу вимог ст. 1200 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого). Відтак несплата платежів в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника не становить складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не визначив правову природу відносин, допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП скасувати і провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 314/648/20