Постанова 4854 № 400/74/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/74/20 Категорія: 111030600 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О. М. Час і місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А. І. - Ступакової І. Г. при секретарі - Черкасовій Є. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, 3-тя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг", Державна податкова служба України про скасування рішення від 28.11.2019 року № 1340191/41528079, В С Т А Н О В И Л А : ТОВ "Мегабуд - Н" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, 3-тя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг", Державна податкова служба України з вимогами скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 28.11.2019 року № 1340191/41528079. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство мало взаємовідносини з ТОВ "Чисто Клінінг", на адресу якого поставило товар на суму 378,00 грн. з ПДВ 63,00 грн. 18.10.2019 було складено податкову накладну № 69 та 12.11.2019 року направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але зпочатку реєстрація була зупинена на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому відмовлено з причин начебто ненадання позивачем копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, \акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Натомість це не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ "Мегабуд-Н" надало на адресу податкового органу всі первинні документи. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 28.11.2019 року №1340191/41528079. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" судовий збір в розмірі 2102,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 322 від 13.01.2020 року та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1051,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що спірне рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято було прийнято Комісією Центрального рівня, а отже Головне управління ДПС у Миколаївській області жодним рішенням чи діями не порушувало права позивача по справі. При цьому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято ДПС, оскільки позивачем не надано на розгляд комісії необхідних документів. Також зазначає, що, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, апелянт вказує, що документи надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірними з складністю справи, обсягом виконаних робіт. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2019 року позивач уклав з ТОВ "Чисто Клінінг" договір №01-10-2019 купівлі-продажу товарів, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400 000,00 грн. Згідно видаткової накладної №140 від 18.10.2019 року ТОВ "Мегабуд-Н" поставило на адресу ТОВ "Чисто Клінінг" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 378.00 грн. із ПДВ. 18.10.2019 року позивачем було складено податкову накладну №69, та 12.11.2020 року зазначену накладну було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Відповідач прийняв податкову накладну, але реєстрація накладної була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідною квитанцією, доданою до матеріалів справи. У квитанції вказано, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН. 18.11.2019 року позивач направив на адресу відповідача письмове пояснення щодо обставин виконання договору із своїм контрагентом та копії фінансово-господарських документів позивача, які безперечно підтверджують реальність здійснення операцій. Вказані пояснення відповідачем отримано, про що свідчить повідомлення від 20.11.2019 року. 28.11.2019 року відповідачем винесено рішення № 1340191/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2019 року №69 з посиланням на те, що платником податків не надано копії документів. Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що товариством на вимогу податкового органу надані всі документи, які цілком відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка конкретизація,яких саме документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення податкового органу виходячи з наступного. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117. Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 69 вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Колегія суддів встановила, що в квитанції від 12.11.2019 р. про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, у квитанції не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Відповідачем не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ "Мегабуд-Н" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників. Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ « Мегабуд Н» та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що зупинення реєстрації податкової накладної № 69 відбулось з порушенням приписів чинного законодавства. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18. Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.11.2019 року № 1340191/41528079 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податку копій документів. Зазначена підстава є цитатою частини положень п.14 та п.21 Порядку зупинення, тобто формулювання підстави є абстрактним та формальним. В оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної №69 від 18.10.2019 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. У даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної. Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. За таких обставин, суд вважає, що мотиви ухвалення відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №69 від 18.10.2019 не відповідає ч.3 ст.2 КАС України та є необґрунтованими, що вірно встановлено судом першої інстанції. Крім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Мегабуд-Н" надані до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів, які в свою чергу підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ "Чисто Клінінг", за якими складено податкову накладну від №69 від 18.10.2019 року. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну №69, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків. Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень. Стосовно посилання апелянта, що спірне рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято було прийнято Комісією Центрального рівня, а отже Головне управління ДПС у Миколаївській області жодним рішенням чи діями не порушувало права позивача по справі, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, апелянтом на підтвердження своїх доводів будь-яких доказів ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано та матеріали справи таких доказів не містять, водночас з самого рішення від 28.11.2019 року № 1340191/41528079 не вбачається, комісія якого рівня ДПС його приймала. Таким чином, посилання апелянта на те, що вказане рішення приймалось регіональною комісією Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а не центральною комісією Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не доведено належними та допустимими доказами, а отже є необґрунтованими. Стосовно співмірності стягнених судом першої інстанції витрат на правову допомогу у розмірі 1051, 00 грн. зі складністю справи, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими що відповідають ч. 5 ст. 134 КАС України, а тому доводи апелянту в цій частині є безпідставними. За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не підтверджені належними доказами, а отже не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 27 січня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 22 липня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова