Постанова 4854 № 540/362/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/362/20 Суддя першої інстанції: Дубровна В.А. Час та місце ухвалення судового рішення « 09:43», м. Херсон Повний текст судового рішення складений 17.03.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Синіговець А.В., представника Чорноморської митниці Держмитслужби Балихіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Строй Мастер» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: 11.02.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Строй Мастер» (надалі - ТОВ «Комерційна фірма Строй Мастер») звернулося до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000018/2 від 05.02.2020р. В обґрунтування позову зазначено, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митним органом не вказано, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2020р. позов задоволено з підстав того, що надані позивачем документи для митного оформлення товару підтверджують задекларовану митну вартість та є достатніми для здійснення митного оформлення, а тому суб`єктом владних повноважень безпідставно винесено оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 02.10.2017р. між ТОВ «Комерційна фірма Строй Мастер» (покупець) та компанією TAIZHOU YAOTU IMPORT & EXPORT TRADE CO., LTD, Китай (продавець) укладено контракт №UK-СН-02/10/17, згідно умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити та прийняти товар - пластикові піддони, душеві бокси та кабіни, ванни акрилові та сталеві, мийки сталеві в номенклатурі, кількості та цінам згідно супровідних документів. Згідно п.3.1 вищезазначеного контракту поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHERNOMORSK/YUZHNIY згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС» (Публікація Міжнародної торгівельної палати у редакції 2010 року). /а.с.19-24/ Відповідно до специфікації №04 від 17.12.2019р. загальна вартість товару складає 8158,48 доларів США. /а.с.25/ На виконання умов контракту ТОВ «Комерційна фірма Строй Мастер» імпортувало на митну територію України товар, а саме: обладнання санітарно-технічне з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, раковини кухонні у асортименті (деякі моделі у комплекті з зливними сифонами) торгової марки «DELFI», загальною кількістю 3205шт. 05.02.2020р. декларантом ТОВ «Комерційна фірма Строй Мастер» за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 для митного оформлення товару до сектору митного поста «Херсон - центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі подано митну декларацію №UA508040/2020/001045, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 8158,48 доларів США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості). /а.с.14-15/ Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист б/н від 17.12.2019р.; рахунок-фактура (інвойс) №201919 від 17.12.2019р.; коносамент №NBS19120756 від 20.12.2019р.; автотранспортна накладна №0960 від 04.02.2020р.; декларація про походження товару №201919 від 17.12.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) № UK-CH-02/10/17 від 02.10.2017р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 17.12.2019р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 01.10.2018р. /а.с.19-28/ На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, у зв`язку із чим витребував у позивача додаткові документи, а саме каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару. Додатково позивачем були надані митному органу наступні документи: прайс-лист постачальника від 11.12.2019р., комерційна пропозиція від 13.12.2019р. /а.с.29-30/ За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем 05.02.2020р. прийнято рішення №UA508040/2020/000018/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.10-11/ Не погоджуючись з діями митного органу щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Згідно з ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000018/2 від 05.02.2020р. В даному випадку до митного оформлення та на підтвердження митної вартості товарів товариством надано митному органу наступні документи: пакувальний лист б/н від 17.12.2019р.; рахунок-фактуру (інвойс) №201919 від 17.12.2019р.; коносамент №NBS19120756 від 20.12.2019р.; автотранспортну накладну №0960 від 04.02.2020р.; декларацію про походження товару №201919 від 17.12.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) №UK-CH-02/10/17 від 02.10.2017р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №4 від 17.12.2019р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 01.10.2018р.; прайс-лист постачальника від 11.12.2019р.; комерційну пропозицію від 13.12.2019р. Так, підставою коригування митної вартості імпортованого позивачем товару слугувало заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспорті витрати, витрати на страхування), які достовірно документально не підтверджено, а саме: серед документів, наданих для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутні страхові документи, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо вартості товарів; у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 17.12.2019 № 201919 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців; неподання усіх необхідних документів, а саме: 1) копії митної декларації країни відправлення; 2) рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність у товариства обов`язку надавати у межах спірних правовідносин документи щодо пакування та страхування ввезеного товару, а також сертифікатів його якості, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, з оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару вбачається, що товариством документально не підтверджено факт включення витрат на страхування та пакування товару до його вартості. /а.с.11/ При цьому, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010, термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміну CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами ч.10 ст.58 МК України, товариством не понесено, внаслідок чого є безпідставними вимоги митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей. Крім того, ціна на товар розуміється згідно умов CIF - Одеса (відповідно до Інкотермс 2010) і включає вартість навантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, вартість перевезення, страхування, не включаючи податки і мита на території України (п.7.1 Контракту). В даному випадку, як вбачається з умов зовнішньоекономічного контракту, до митної вартості поставленого товару вже включені такі складові, як вартість тари, вартість пакування, які зазначені в специфікації до контракту №04 від 02.10.2017р. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність/відсутність сертифікатів якості товару жодним чином не може впливати на визначену товариством митну вартість ввезеного товару. Водночас, придбання та вартість товару підтверджується платіжним дорученням №25 від 05.03.2020р. на суму 8158,48 дол. США. Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Виходячи з наведеного, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 22.07.2020р. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.