Постанова 4818 № 953/703/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/703/20 Суддя суду 1 інстанції: Шаренко С.Л. Провадження № 33/818/347/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2020, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , 1973 року народження, - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 07.01.2020 о 02 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Релєєва, буд. 70, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком №36 лікаря нарколога. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки. ОСОБА_1 та його захисник належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилися, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. Захисник Колобов Л.В. неодноразово звертався про перенесення розгляду справи у відповідності до постанови КМУ «Про запобігання поширення на території України короно вірусу COVID-19» № 211 ВІД 11.03.2020 та листа Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020. Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Постановою КМУ від 03.06.2020 № 435 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" та розпочав послаблення карантинних обмежень. Крім того, в листі Ради суддів України від 30.03.2020 № № 9рс-217/20-вих. зазначено, що хоча і запроваджений особливий режим роботи судів, але суди не припиняють здійснювати свої функції. Тому, дане клопотання суд розцінює як намагання захисника зловживаючи своїм правом, затягнути час з метою уникнути накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. Вивчивши матеріали справи суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 2) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 2) працівником поліції зазначено, що 07.01.2020 о 02 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Релєєва, буд. 70, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком №36 лікаря нарколога. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 ознайомився з протоколом під власний підпис. Як вбачається з Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який видано КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 07.01.2020 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. (а.с.5) Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів. Матеріали справи не містять даних того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник до суду не надали. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (а.с. 4) не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем та не вбачається факту ДТП, спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських (а.с. 4), на яких ОСОБА_1 пояснює як сталася ДТП, а тому є безпідставними. Звідси, апеляційний суд вважає такі дії позицією захисту направленою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення. Судом надана належна оцінка відеозаписам, що містяться в матеріалах справи. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко