Постанова 4818 № 645/5625/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 15 липня 2020 року м. Харків Справа № 645/5625/18 Провадження № 22-ц/818/1837/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії - Тичкової О.Ю., Кругової С.С., за участю секретаря - Плахотнікової І.О. учасники справи: позивач : ОСОБА_1 , відповідачі: Комінтернівський районний суд м. Харкова, Державна казначейська служба України, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського районного суду м. Харкова, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року, в складі судді Теслікової І.І., в залі суду в місті Харків, В С Т А Н О В И В : У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним рішенням та протиправною діяльністю посадових осіб Комінтернівського районного суду м. Харкова, в якому просив стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на користь позивача з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди за порушення прав позивача на безпеку, майно, інформацію, здоров`я, справедливий суд тощо в розмірі 59568000 грн., що спричинились відповідачем, що порушує принцип допустимості, розумності та доцільності, принижує честь і гідність позивача. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року провадження за позовом ОСОБА_1 - закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги заяви в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що незаконно закрито низку судових проваджень, у яких спір в частині вимог до суду не носить цивільно-правового характеру, що не виключає можливість вирішення його в порядку ЦПК України, вказує, що це обґрунтовано викладено та розписано в постанові Харківського апеляційного суду від 04.04.2019 року у справі № 645/6254/18. Вважає, що оскільки в межах своєї компетенції суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розгляду справи за позовом про відшкодування моральної шкоди як суд першої інстанції, то апеляційна скарга про скасування ухвали підлягає задоволенню та спрямовується на подальший розгляд до суду першої інстанції. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним рішенням та протиправною діяльністю посадових осіб Комінтернівського районного суду м. Харкова, в якому просив стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на користь позивача з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди за порушення прав позивача на безпеку, майно, інформацію, здоров`я, справедливий суд тощо в розмірі 59568000 грн., що спричинились відповідачем, що порушує принцип допустимості, розумності та доцільності, принижує честь і гідність позивача. Позов обґрунтований порушенням ухвалою слідчого судді від 30.08.2018 у справі № 646/4423/18 прав позивача, спричиняє моральну шкоду останньому. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України № 1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини першої статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ. Статтями 62, 126, 129 Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом. Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя. У зв`язку з цим, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов`язаних із розглядом по суті, перегляду судових рішень у визначеному процесуальним законом порядку і їх виконання, нормами ЦПК України чи іншими законодавчими актами України не передбачено. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Також варто зазначити, що згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. Відповідно до пункту 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші судові порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави. Згідно з пунктом 21 Великої хартії суддів (Основоположних принципів), затвердженої Консультативною радою європейських суддів 17 листопада 2010 року, засоби для виправлення суддівських помилок мають бути передбачені відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави. Отже, вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді). За змістом пункту 19 Великої хартії суддів (Основоположних принципів) у кожній державі закон чи фундаментальна хартія суддів повинні визначати неналежну поведінку, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність та відкриття дисциплінарного провадження щодо судді. Тобто, за наявності для цього підстав і у визначеному законом порядку суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відповідну неналежну поведінку. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 14 Закону № 1402-VIII). ОСОБА_1 в позові оскаржує дії слідчого судді Курганникової О.А., вчинені під час постановлення ухвали від 30.08.2018, з огляду на невідповідність висновків викладених в ухвалі чинним законам України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1 ст.19 ЦПК України). З викладеного вище вбачається, що оскарження дій суду при здійсненні ним правосуддя можливе лише шляхом подачі відповідних апеляційних та (або) касаційних скарг. Можливість оскарження процесуальних дій судді як органу державної влади шляхом подачі відповідного позову до суду не передбачена за винятком випадків завдання особі матеріальної та моральної шкоди в порядку передбаченому ст. ст. 1166, 1167 ЦК України. В суду першої інстанції відсутні повноваження розглядати позови про визнання незаконними дій судді іншого суду при здійсненні останнім правосуддя. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неможливість розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Комінтернівського районного суду м. Харкова та наявність підстав для закриття провадження. Рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних із підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності суддів, гарантований статтею 129 Конституції України, і заборону втручання у вирішення справи належним судом. У зв`язку з цим, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження дій суду, пов`язаних із розглядом справи, нормами ЦПК України чи іншими законодавчими актами України не передбачено. Зазначене відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції. Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін. Керуючись ст. 367, п. 6 ч.1 ст. 374, п.п. 3,4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381- 384, ст.ст. 389, 390 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - С.С. Кругова О.Ю. Тичкова