LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд569/10342/19

від 17.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року.

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 липня 2020 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., з участю: захисника Волошина І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 20400 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. З постанови суду слідує, що 17 травня 2019 року близько 20 год. 05 хв. ОСОБА_1 в м.Рівне по вул.Ст. Бандери, 24, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим повторно протягом року вчинив аналогічне правопорушення. Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, оскільки працівниками поліції не складалось направлення на огляд в закладі охорони здоров`я, де були б зазначені ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року, оскільки судовий розгляд проводився без його участі, а про оскаржувану постанову він дізнався 12 червня 2020 року. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова винесена відносно ОСОБА_1 09 серпня 2019 року без його участі (а.с.14). Доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови, матеріали справи не містять, відповідно, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАПта п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані. Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 265-2та 266 КУпАПза наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов`язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом. За приписами п. 2.5 ПДРУкраїни лише водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з змісту направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у ОСОБА_1 виявленні ознаки сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці(а.с. 3). Тобто працівники поліції вказали підстави у зв`язку із якими вони вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.4). Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: письмовими поясненнями свідків які вказали, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння (а.с. 4), відео файлами з нагрудних камер, якими зафіксовано факт відмови від проведення огляду та зобов`язанням не керувати транспортним засобом. Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п.2.5 ПДР, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку повністю підтверджується матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги під час апеляційного розгляду підтвердження не знайшли, а тому є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, що містяться в матеріалах справи. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення. З урахуванням наведеного, постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: О.І.Полюхович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»