Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/1748/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/883/20 Справа № 175/1748/20 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: захисника Сінцової Т.В. потерпілої ОСОБА_1 представника потерпілої Дударенко А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП,- В С Т А Н О В И Л А: Відповідно до встановлених обставин у постанові суду 07 травня 2020 року приблизно о 20 год. 00 хв.,за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою та ображав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров"ю, за що передбачена відповідальність за ст. 173-2 КУпАП. Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю з оголошенням усного зауваження. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування посилається на такі обставини: -в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що подія мала місце 07 травня без описання відповідно до ст.256 КУпАП моменту, коли була виявлена особа, яка вчинила порушення, з порушенням строку, передбаченого ст.254 КУпАП на складання протоколу, що не міг бути пізніше за 08 травня, натомість був складений 19 травня 2020 року, а тому він не має прийматися до уваги як доказ, - ОСОБА_2 не було роз"яснено про права під час складання протоколу, - завдання шкоди фізичному або психічному здоров"ю потерпілої чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено, оскільки з дружиною виникла обопільна сварка, -в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про свідків та не було долучено належних доказів, на підставі яких можливо встановити його винність, -суд дійшов висновку про його винність на підставі протоколу, його пояснень, письмових пояснень ОСОБА_1 , не надавши їм правової оцінки, потерпіла не була допитана у судовому засіданні. В суді апеляційної інстанції захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник потерпілої та потерпіла заперечували щодо задоволення апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання винним ОСОБА_2 за ст. 173-2 КУпАП з посиланням на матеріали провадження, відповідно до яких у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 визнавав події , що ставляться йому у провину, в своїх письмових поясненнях також посилався на висловлювання нецензурною лайкою, що підтверджується письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 . Надані матеріали узгоджуються між собою, а тому відсутні підстави ставити їх під сумнів. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі стверджує, що факт невідповідності протоколу вимогам чинного законодавства та складання як поза межами строку, так і в порядку, не передбаченому чинним законодавством, виключає можливість наявності складу адміністративного правопорушення. Із зазначеними вище доводами, суд апеляційної інстанції не може погодитись виходячи з наступного. Так, складення протоколу з порушенням процесуальних строків само по собі не може виключати склад адміністративного правопорушення, а стосується питання його допустимості протоколу як доказу, тобто його оформлення (збирання доказу) відповідно до встановленого законом порядку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом положень ст. 254 КУпАП, строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій. Відповідно до висновку від 19.05.2020 було розглянуто матеріал ЖЄО №7620 від 07.05.2020 за заявою ОСОБА_1 щодо висловлювання ОСОБА_2 на її адресу нецензурною лайкою, та в цей же день складено протокол про адміністративне правопорушення. А тому порушення строків складання протоколу не вбачається та інше тлумачення процесуальних строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 254 КУпАП унеможливило б досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є, зокрема охорона прав і свобод громадян, власності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд не надав належної оцінки письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи, Так, потерпіла ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду підтвердила надані нею письмові пояснення, посилаючись на перенесення нею моральних страждань, а тому доводи апеляційної скарги щодо ненадання нею пояснень та необґрунтованої оцінки судом першої інстанції доказів, не встановлення можливого заподіяння шкоди, не заслуговують на увагу. Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_2 не було роз"яснено про права під час складання протоколу спростовується змістом протоколу та його підписами про роз"яснення прав. Відповідно до ст.251 КУаАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення у протоколі про свідків не спростовує вказаних в ньому обставин, які ніким не заперечувались на час його складання . Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення доводів апеляційної скарги та зміни чи скасування постанови суду. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року -залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_2 -залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко