Постанова 4816 № 588/827/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м.Суми Справа №588/827/20 Номер провадження 22-ц/816/1481/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Маяк» розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Гуріну Ганну Вікторівну, на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 03 червня 2020 року, постановлену у складі судді Линник О.С. в приміщенні Тростянецького районного суду Сумської області,- ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з додатковою відповідальністю «Маяк» (далі - ТДВ «Маяк») чи іншій особі, яка діятиме в його інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у справі за її позовом до ТДВ «Маяк», вчиняти будь-які дії щодо користування належною їй земельною ділянкою площею 2,5822 га, кадастровий номер 5925083900:00:004:0140, яка розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району, складати та подавати документи на реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки та вчиняти на ній будь-які дії; заборонити державним реєстраторам реєструвати будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вказаній земельній ділянці; зупинити дію реєстраційного запису державного реєстратора Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо права оренди вказаної земельної ділянки (а. с. 6-10). Заява обґрунтована тим, що в провадженні Тростянецького районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за її позовом до ТДВ «Маяк» про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії. Зазначає, що після набрання рішенням суду від 24 січня 2020 року, яким розірвано договір оренди землі між нею та ТДВ «Маяк» на спірну земельну ділянку, законної сили, вона дізналася, що відповідач на підставі підробленого договору оренди знову зареєстрував своє право оренди на належну їй земельну ділянку. Вважає, що невстановлення заборони ТДВ «Маяк» вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких вона звернулася, та призведе до невиконання відповідачем в черговий раз рішення суду. Тростянецький районний суд Сумської області ухвалою від 03 червня 2020 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гуріна Г.В., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про тотожність заявлених позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову. Також вказує, що в разі не встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, ТДВ «Маяк» може знову подати реєстратору підроблений договір оренди, що призведе до чергового порушення її прав. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника представника позивача адвоката Гуріну Г.В., яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача адвоката Мальченка Д.В., який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Тростянецького районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Маяк» про визнання недійсним договору оренди землі від 25 березня 2020 року та зобов`язання вчинити дії (а. с. 1-5). Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався ст. ст. 149-150 ЦПК України та виходив із того, що заявлені позивачкою вимоги фактично замінюють собою рішення суду, а реєстраційний запис щодо договору оренди землі вже є вчиненим, що унеможливлює зупинення його дії. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, так як суд дійшов їх правильно встановивши обставини справи, з додержанням норм процесуального права. Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тобто, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При цьому, частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ «Маяк» недійсним та зобов`язання ТДВ «Маяк» повернути спірну земельну ділянку, оскільки позивачка вважає, що договір оренди є підробленим. У зв`язку з цим ОСОБА_1 , звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову просить заборонити відповідачу користуватися спірною земельною ділянкою, подавати будь-які документи для реєстрації щодо спірної земельної ділянки та зупинити дію реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по спірній земельній ділянці. Фактично, відповідач у разі задоволення заяви про забезпечення позову, позбавляється права користування спірною земельною ділянкою відповідно до договору оренди, який позивачка просить визнати недійсним. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що задоволення вимог заяви про забезпечення позову щодо заборони користування земельною ділянкою та вчиняти на ній будь-які дії за змістом будуть тотожними задоволенню позовних вимог. Задоволення вимоги заяви про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки не спрямовані на ефективний захист або поновлення порушених прав позивачки, оскільки така реєстрація права користування відповідача земельною ділянкою вже здійснена, повторна реєстрація такого ж права на підставі оспорюваного договору оренди не є можливою. З цих же підстав не підлягає задоволенню і вимога заяви про зупинення дії реєстраційного запису щодо права оренди земельної ділянки відповідача. Отже, заявницею не доведений зв`язок між неприйняттям заходів забезпечення позову і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення в майбутньому. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони ТДВ «Маяк» чи іншій особі, яка діятиме в його інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у справі за її позовом до ТДВ «Маяк», вчиняти будь-які дії щодо користування належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 2,5822 га, кадастровий номер 5925083900:00:004:0140, яка розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району, складати та подавати документи на реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки та вчиняти на ній будь-які дії; заборони державним реєстраторам реєструвати будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вказаній земельній ділянці; зупинення дії реєстраційного запису державного реєстратора Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області щодо права оренди вказаної земельної ділянки. З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм процесуального права чи неповне з`ясування ним обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову у вказаний вище спосіб, зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновком суду першої інстанцій щодо їх оцінки. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381; 382; 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Гуріну Ганну Вікторівну, залишити без задоволення. Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 03 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 21 липня 2020 року. Головуючий: Т.А. Левченко В.І. Криворотенко С.С.Ткачук