Ухвала КЦС ВС № 307/1755/13-ц

У х в а л а Іменем України 20 липня 2020 року м. Київ справа № 307/1755/13-ц провадження № 61-9195 ск 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В, розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача з акціонерного товариства «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчих листах № 307/1755/13-ц, виданих 22 листопада 2013 року Тячівським районним судом Закарпатської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 183 344 (сто вісімдесят три тисячі триста сорок чотири) грн 79 коп. та судових витрат у розмірі 1 948 грн 15 коп. Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Замінено стягувача ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчих листах № 307/1755/13-ц, виданих 22 листопада 2013 року Тячівським районним судом Закарпатської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитом у розмірі 183 344 (сто вісімдесят три тисячі триста сорок чотири) грн 79 коп. та судових витрат у розмірі 1 948 грн 15 коп. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року залишено без змін. У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчих листах. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху для усунення недоліків, поновивши строк на касаційне оскарження, запропоновано зазначити усіх учасників справи та їх місце проживання або місце перебування. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий судом строк заявник направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року. Перевіривши доводи касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 та 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 30 жовтня 2013 року право вимоги за договорами кредиту, іпотеки та поруки, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг України», врахувавши наведені норми права та правовий висновок Верховного Суду України, дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «ОТП Факторинг України» про заміну сторони виконавчого провадження. Посилання касаційної скарги на те, що статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження, а правонаступництво можливе з моменту відкриття виконавчого провадження, проте у справі виконавче провадження не відкрито, є безпідставні. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і в разі відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Інші доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник Ю. В. Черняк