Постанова 4856 № 240/11223/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11223/19 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 21 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Житомирській області Корнєєва М.М. від 26.09.2019 про повернення йому виконавчого документа по виконавчому провадженню № 57762928 та зобов`язання Управління державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Житомирській області на підставі частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України подати протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Житомирській області Корнєєва М.М. від 26.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 57762928. В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, скаржник стверджує, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не є належним відповідачем у справі. У відзиві позивач ОСОБА_1 звертає увагу на те, що позов ним було пред`явлено до належного відповідача - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, проте суд ухвалив рішення за участю відділу примусового виконання рішень. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 0640/3869/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням для обчислення розміру пенсії 82% грошового забезпечення. Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 01.10.2018 видано виконавчий лист № 3173/2018 в справі № 0640/3869/18, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням для обчислення розміру пенсії 82% грошового забезпечення. Рішення суду набрало законної сили 01.11.2018. За заявою позивача від 19.11.2018, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області 23.11.2018 відкрито виконавче провадження № 57762928 з примусового виконання виконавчого листа № 3173/2018 в справі № 0640/3869/18. В вересні 2019 року за вих.№3.2/11778 головним державним виконавцем Корнєєвим М.М. направлено вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій зобов`язано боржника повідомити про виконання рішення суду та суму перерахованої пенсії із наданням підтверджуючих документів. Листом від 16.09.2019 № 27479/03 боржник повідомив відповідача про те, що доплата за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 в розмірі 607,26 грн зарахована на рахунок ОСОБА_1 в грудні 2018 року, з 01.01.2018 по 31.10.2018 в розмірі 6072,60 грн буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 по справі №0640/3869/18 включено до реєстру рішень за 2018 рік, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просило, у зв`язку із добровільним фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення, закінчити виконавче провадження №57762928 в порядку п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Наведений лист став підставою для винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Житомирській області Корнєєвим М.М. постанови від 26.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. Статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Наказом Міністерства юстиції від 20.04.2016 року № 1183/5затверджено Типове положенняпро управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до пункту 1 зазначеного Типового положення управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень. Виходячи з наведених правових норм, належними відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, а також відділу примусового виконання рішень, є відповідні органи державної виконавчої служби, а саме: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції. Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, який є структурним підрозділом відповідного органу державної виконавчої служби, є неналежним відповідачем в цій категорії справ, оскільки належним відповідачем має бути управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 303/3791/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17, від 11 червня 2019 року у справі № 303/3418/17, від 26 червня 2019 року у справі № 754/3679/17, від 16 серпня 2019 року у справі № 522/7277/17, від 22 серпня 2019 року у справі № 711/5535/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 740/3558/16-а. У зв`язку із наведеним необхідно зазначити, що відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбаченихКонституцієюта законами України. Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених цим Кодексом та наданих іншим законом. У відповідності до частин першої, третьої статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Зі змісту наведених положень процесуального законодавства видно, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом. Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні. Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17. Крім того, в постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 456/2935/15-а Верховний Суд вирішуючи аналогічний спір зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відділу примусового виконання рішень з тих підстав, що цей структурний підрозділ є неналежним відповідачем у справі, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права. У даній справі ОСОБА_1 24 жовтня 2019 року звернувся в суд з позовом до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ( належний відповідач). Між тим, суд першої інстанції, 31 жовтня 2019 року постановив ухвалу про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 та відкриття провадження у справі за позовом до ВІДДІЛУ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ УДВС ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ ( неналежний відповідач), тим самим порушивши приписи ч.2 ст.9 КАС України, оскільки таких позовних вимог ОСОБА_1 не заявляв. Вирішуючи спір, суд на допущені порушення норм процесуального права не звернув і ухвалив рішення за позовом ОСОБА_1 до неналежного відповідача. Враховуючи, що адміністративний позов заявлено до належного відповідача, але провадження у справі ухвалою суду першої інстанції відкрито до неналежного відповідача, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити у справі нове рішення. Вказані обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених підстав. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З огляду на допущені порушення, суду першої інстанції належить виконати вимоги ст.171 КАС України, вирішити питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 та розглянути адміністративну справу з ухваленням рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задовольнити. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року скасувати. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 21 липня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.