Постанова 4855 № 640/13903/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13903/19 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Пономаренко О.В., За участю представника позивача: Сирко Д.О., Представника відповідача: Кошарської А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2019 №00005771402, №00005761402. Позов обґрунтовано тим, що фінансово-господарські взаємовідносини з його контрагентами мали реальний характер, товар та послуги отримані за правовідносинами з якими були використані ним у власній господарській діяльності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що процесі проведення перевірки позивачем було надано усі документи та докази, які підтверджують дотримання сторонами вимог, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України. Всі документи містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили, спрямовані на настання юридичних наслідків, що обумовлені ними. Звертає увагу, що судом першої інстанції не було надано оцінки податковим накладним, виписаним між ним та його контрагентами, що у даному випадку є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує іншого додаткового підтвердження. Крім того, аналіз реальності господарської операції здійснюється на підстав даних, зокрема бухгалтерського обліку платника податків у відповідності до платіжним доручень та виписок по картках рахунків 631, оборотно сальдових відомостей, що не було враховано судом першої інстанції. На думку апелянта, окремі недоліки первинних документів не можуть бути підставою для визнання операцій безтоварними. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.02.2019 по 21.03.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.11.2014 по 30.09.2018. За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено Акт від 28.03.2019 № 226/26-15-14-02-01-14/39494459, яким встановлено порушення пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 №85/4306, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 №860/4153, пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 19.01.2000 №27/4248, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено податок на прибуток на 1 741 266,00 грн. та порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 993 883 грн. 24 квітня 2019 року на підставі зазначеного Акту прийнято податкові повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання № 00005761402 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 112 574 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 222 515 грн. та № 00005771402 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 176 583 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 435317 грн. За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 25.06.2019 № 28998/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано достатніх первинних документів, які мали складатися відповідно до умов договорів укладених з ТОВ «Компанія «Резонанс», а надані на підтвердження існування фінансово - господарських правовідносин з ТОВ «Інтеймс Консалт», ТОВ «Ардеолла», ТОВ «Б`ютс Вікторі», ТОВ «Велизар Компані», ТОВ «Інсайт Плюс», ТОВ «Люкс Консоріс», ТОВ «Біг Пром Трейд», ТОВ «Грей-Лайн», ТОВ «Ларсон ЮА», ТОВ «Бліс Ліберті» документи складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік», а також не надано належним доказів на підтвердження використання товару, отриманого за твердженням позивача від вказаних контрагентів, у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, тому позивачем не доведено факт здійснення поставки товару та надання послуг. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду. Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим. Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. Як свідчать матеріали справи, у спірний період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Інтеймс Консалт», ТОВ «Ардеолла», ТОВ «Б`ютс Вікторі», ТОВ «Велизар Компані», ТОВ «Люкс Консоріс», ТОВ «Біг Пром Трейд», ТОВ «Грей-Лайн», ТОВ «Ларсон ЮА», ТОВ «Бліс Ліберті», ТОВ «Компанія «Резонанс». Так, між ТОВ «Інтеймс Консалт» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено Договір №04/25/149 від 25.04.2016, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, номенклатура, ціна товару, терміни умови оплати та поставки кожної партії Товару, що постачається визначається у Специфікації до Договору і становить його невід`ємну частину. Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування. Продавець у момент передачі товару зобов`язаний надати відповідні документи, що стосуються товару, а саме: видаткову накладну та рахунок фактуру. На виконання умов вказаного договору, позивачем було надано до суду видаткові накладні № 170 від 04.05.2016, № 173 від 05.05.2016, № 178 від 10.05.2016, № 184 від 13.05.2016, № 189 від 16.05.2016, на загальну суму 1 142 227,20 гривень, у тому числі ПДВ 190 371,20 грн., в яких зазначена наступна номенклатура товару: цинк хлорид, карбамід, кислота лимона, амоній молібденовокислий ЧДА, трилон Б, тетраборат натрію 10-водний (Бура), залізний купорос, купорос мідний, кислота янтарна, та податкові накладні № 12 від 04.05.2016, № 17 від 05.05.2016, № 33 від № 60 від 13.05.2016, № 68 від 16.05.2016. Також, між позивачем та ТОВ «Вінтер Пром» (попередня назва ТОВ «Біг Пром Трейд») укладено договір поставки № 1807-1 від 18.07.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Найменування, конкретний асортимент, умови та строки поставки, умови оплати та одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю товару та ціна на кожну окрему партію зазначаються у Специфікаціях та/або Додатках до даного договору і відображаються в видаткових накладних на передачу Товару, що є невід`ємною частиною цього Договору. Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування. На виконання вимог вказаних вимог договору сторонами складено видаткові накладні № РН-0000337 від 31.08.2016, № РН-0000325 від 29.07.2016, на загальну суму 517 084,8 гривень, у тому числі ПДВ 86 180,8 грн., в яких зазначена наступна номенклатура товару: карбамід, кислота лимона, амоній молібденовокислий ЧДА, трилон Б, тетраборат натрію 10-водний (Бура), кислота янтарна, оксид водню, кислота ОЄДФ тех, та податкові накладні за № 191 від 29.07.2016, № 270 від 31.08.2016. Крім того, між ТОВ «Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» та ТОВ «Б`ютс Вікторі» укладено договір № 220418 від 22.04.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, номенклатура, ціна товару, терміни умови оплати та поставки кожної партії Товару, що постачається визначається у Специфікації до Договору і становить його невід`ємну частину. Продавець у момент передачі товару зобов`язаний надати відповідні документи, що стосуються товару, а саме: видаткову накладну та рахунок фактуру. Позивачем на підтвердження виконання умов вказаного договору надано видаткові накладні № 17 від 28.04.2016, № 21 від 29.04.2016, № 16 від 27.04.2016, № 23 від 30.04.2016 на загальну суму 998 089,4 гривень, у тому числі ПДВ 166 344,9 грн., в яких зазначена номенклатура товару: цинк хлорид, кислота лимона, трилон Б, залізний купорос, купорос мідний, окис водню, бурштинова кислота хч, моноетаноламін, тетраборат натрію 10-водний (Бура), цинк сульфат гептагідрат, та податкові накладні №133 від 27.04.2016, № 141 від 28.04.2016, № 173 від 29.04.2016, № 179 від 30.04.2016. Крім того, між позивачем та ТОВ «Велизар Компані» укладено договір № 1893 від 06.06.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни умови оплати та поставки кожної партії Товару, що постачається визначається у Специфікації до Договору і становить його невід`ємну частину. Під час проведення перевірки позивачем надано видаткову накладну № 290 від 08.06.2016 на загальну суму 296250 гривень, у тому числі ПДВ 49375 грн., в яких зазначена номенклатура товару: окис водню, тетраборат натрію 10-водний (Бура), карбамід, мідь сірчанокисла, та податкову накладну №65 від 08.06.2016. 01 березня 2016 року між позивачем та ТОВ «КМ Мікс Про» (попередня назва ТОВ «Грей-Лайн») укладено договір № 01/03-16 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця Товар, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, асортимент та розфасування Товару, що підлягає поставці, вважається узгодженим Сторонами в момент затвердження (усно чи письмово) Покупцем отриманого рахунку-фактури. Продавець у момент передачі товару зобов`язаний надати відповідні документи, що стосуються товару, а саме: видаткову накладну та рахунок фактуру. На виконання умов вказаного договору, сторонами було підписано видаткові накладні № РН-0000030 від 09.03.2016, № РН- 0000031 від 10.03.2016, № РН-0000032 від 11.03.2016 на загальну суму 622 942,08 гривень, у тому числі ПДВ 103 823,68 грн., в яких була зазначена наступна номенклатура товару: цинк хлорид, кислота лимона, кислота янтарна, марганець сірчанокислий, трилон Б, окис водню, тетраборат натрію 10-водний (Бура), кислота ОЄДФ тех., ксантанова камідь. Також, між ТОВ «Ін-Сайт Плюс» (попередня назва - ТОВ «Ларсон ЮА») та позивачем укладено договір № 385 від 25.07.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, конкретний асортимент, умови та строки поставки, умови оплати, одиниці виміру, ціна за одиницю товару та ціна на кожну окрему партію визначається у Специфікації до Договору і відображаються в видаткових накладних на передачу Товару, що становить невід`ємну частину Договору. На виконання умов вказаного договору між сторонами було підписано видаткові накладні № РН-0000329 від 28.07.2016 на загальну суму 161 319,60 гривень, у тому числі ПДВ 26 886,60 грн., в яких зазначена наступний товар, що постачався: амоній молібденовокислий ЧДА, карбамід, кислота ОЄДФ тех., гідроксид калію, залізний купорос, та податкову накладну №50 від 28.07.2016. Між ТОВ «Люкс Консоріс» та позивачем укладено договір в усній формі з приводу постачання смартфону SE 16Gb (Space Gray) та смартфону SE 16Gb (Rose Gold), на підтвердження вказаних операцій між сторонами було складено видаткові накладні № 79 від 13.04.2016, № 84 від 15.04.2016 на загальну суму 32 720 гривень, у тому числі ПДВ 5 453,34 грн, та податкові накладні № 41307 від 13.04.2016, № 41509 від 15.04.2016. Крім того, між позивачем та ТОВ «Хевін» (попередня назва ТОВ «Бліс Ліберті») укладено договір № 01/08/04-16 від 08.04.2016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, номенклатура, ціна, терміни умови оплати та поставки кожної партії Товару, що постачається визначається у Специфікації до Договору і становить його невід`ємну частину. Продавець у момент передачі товару зобов`язаний надати відповідні документи, що стосуються товару, а саме: видаткову накладну та рахунок фактуру. За умовами вказаного договору між сторонами укладено видаткові накладні № РН-0000104 від 14.04.2016, № РН-0000103 від 13.04.2016, РН-0000092 від 11.04.2016, на загальну суму 781 520 гривень, у тому числі ПДВ 130 253,33 грн., в яких зазначена наступна номенклатура товару: маргнезія палена, оксид водню, кислота оцтова, марганець сірчанокислий, амоній молібденовокислий ЧДА, тетраборат натрію 10-водний (Бура), залізний купорос, та податкові накладні № 93 від 13.04.2016; № 103 від 14.04.2016; № 67 від 11.04.2016. Також, між позивачем та ТОВ «Ардеолла» укладено договір № 44/17 від 01.04.2016, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити цей товар. Кількість, номенклатура, ціна товару, терміни умови оплати та поставки кожної партії Товару, що постачається визначається у Специфікації до Договору і становить його невід`ємну частину. Продавець у момент передачі товару зобов`язаний надати відповідні документи, що стосуються товару, а саме: видаткову накладну та рахунок фактуру. На виконання умов вказаного договору між сторонами було укладено видаткові накладні № РН-0000085 від 06.04.2016, № РН-0000091 від 08.04.2016, № РН-0000099 від 18.04.2016, № РН-0000106 від 21.04.2016, № РН-0000107 від 22.04.2016, № РН-0000112 від 25.04.2016, № РН-0000113 від 26.04.2016 на загальну суму 1 411 162,9 гривень, у тому числі ПДВ 470 387,84 грн., в яких зазначена номенклатура товару: цинк хлорид, кислота лимона, трилон Б, залізний купорос, купорос мідний, окис водню, бурштинова кислота хч, моноетаноламін, тетраборат натрію 10-водний (Бура), цинк сульфат гептагідрат, та податкові накладні № 12 від 06.04.2016; № 30 від 08.04.2016; № 98 від 18.04.2016; № 129 від 21.04.2016; № 139 від 22.04.2016; № 155 від 25.04.2016; № 163 від 26.04.2016. На підтвердження оплати поставлених товарів ТОВ «Інтеймс Консалт», ТОВ «Ардеолла», ТОВ «Б`ютс Вікторі», ТОВ «Велизар Компані», ТОВ «Люкс Консоріс», ТОВ «Біг Пром Трейд», ТОВ «Грей-Лайн», ТОВ «Ларсон ЮА», ТОВ «Бліс Ліберті» позивачем надано копії платіжних доручень, оборотно сальдових-відомостей, картки по рахунку

631. Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного здійснення господарських операцій вказує на те, що позивач здійснював витрати на придбання товару з вказаними контрагентами для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. У той же час, слід зазначити, що придбані товари (сировина) у вказаних контрагентів були перероблені та використані у виготовлені мікродобрив Торгівельної марки «Уаросток» для подальшої реалізації товару кінцевим споживачам, що підтверджується наданими позивачем до суду першої інстанції копіями: договору № 02/03-15 від 02.03.2015; додаткової угоди № 1 до договору № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 1 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 2 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 3 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 4 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 5 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №6 за договором №02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 7 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 8 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015; акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 9 за договором № 02/03-15 від 02.03.2015. Вказані обставини спростовують твердження суду першої інстанції про відсутність документів на підтвердження використання позивачем товару, отриманого від вказаних контрагентів. Крім того, 06 червня 2017 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Резонанс» укладено договір №06/06/2017, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати Замовнику юридичні послуги. Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги (послуги досудового стягнення заборгованості), опис та обсяги яких визначається в цьому Договорі та/або в Замовленні (Додатку №1), що надалі іменуються як «Послуги», а замовник погоджується прийняти та оплатити такі послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором. Також, ТОВ «Компанія «Резонанс» з позивачем укладено договір №12/03/2018 від 12.03.2018, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати Замовнику комплекс юридичних послуг. Відповідно до пункту 1.1. умов Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовникові комплекс юридичних послуг з питань надання юридичних консультацій в галузі податкового та господарського права, що застосовується в господарських відносинах Замовника з групою компаній ІМК Агро, а Замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатили їх у відповідності до цього Договору. При цьому, колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що позивачем на виконання умов вказаних договорів не було надано до суду повідомлень про отримання коштів від боржника, звітів про проведену роботу, рахунків- фактур, укладених договорів купівлі-продажу товарів, юридичних експертиз та інших документів, як були складені за результатами фактичного надання ТОВ «Компані «Резонанс» послуг, зважаючи на таке. Так, позивачем до суду першої інстанції по договору № 06/06/2017 від 06.06.2017 були надані: додаток № 1, що є замовленням про надання юридичних послуг (послуг досудового стягнення заборгованості) в розумінні розділу 3 цього Договору, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30 червня 2017 року, що підтверджує проведення робіт (надання послуг): юридичних послуг по досудовому стягненню заборгованості з боржників згідно Додатку № 1 до Договору №06/06/2017 від 06.06.2017 на суму 1 989 209,54 гривні, платіжні доручення № 1817 від 01.09.2017, № 1767 від 09.08.2017, № 1776 від № 1759 від 07.08.2017, №1765 від 08.08.2017, № 1781 від 14.08.2017, №1793 від 16.08.2017, № 1806 від 29.08.2017, №1799 від 22.08.2017 та картку по рахунку

631. Крім того, позивач, в підтвердження фінансово-господарських правовідносин за договором № 12/03/2018 від 12.03.2018, подав до суду першої інстанції: копію додатку № 1 до Договору № 12/03/2018 від 12.03.2018, яким встановили винагороду від суми, отриманої замовником при реалізації продукції групи компаній ІМК Агро, що повністю узгоджується із предметом цього Договору; копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2018 на загальну суму 1 721 187,61 грн, копії платіжних доручень № 2657 від 02.10.2018, № 2665 від 03.10.2018, № 2667 від 05.10.2018, № 2581 від 08.08.2018, №6 від 06.09.2017, №2722 від 06.11.2018, №2677 від 10.10.2018, № 2698 від 23.10.2018, №2758 від 22.11.2018, № 2525 від 12.07.2018, № 2743 від 15.11.2018, № 2531 від 17.07.2018, №2685 від 18.10.2018, 2713 від 31.10.2018, № 2521 від 11.07.2018, № 2749 від 20.11.2018, № 2679 від 11.10.2018 № 1776 від 10.08.2017, № 1759 від 07.08.2017, №1765 від 08.08.2017, № 1781 від 14.08.2017, №1793 від 16.08.2017, № 1806 від 29.08.2017, №1799 від 22.08.2017, що підтверджуються сплату, узгодженої між позивачем та ТОВ «Компанія «Резонанс», винагороди та реальність фінансово-господарських правовідносин, картку по рахунку №

631. Слід відмітити, що суд першої інстанції наділений правом витребування доказів з власної ініціативи у відповідності до частини четвертої статті 9 КАС України, втім вказаних дій вчинено не було, відтак позивач був позбавлений можливості надати будь-які пояснення щодо причин неможливості надання інших документів, які на думку суду попередньої інстанції, мали б бути складені. Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що у наданих позивачем рахунках - фактурах в графі «Виписав(ла)», видаткових накладених в графі «Отримав(ла)», товарно - транспортних накладених в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» по вказаним контрагентам, та в наданих на підтвердження існування фінансово - господарських правовідносин з ТОВ «Люкс Консоріс» видаткових накладних в графі «Отримав(ла)» міститься підпис, водночас не зазначено прізвища, ім`я, по-батькові та посади особи, яка відповідний підпис вчинила. Разом з тим, у силу вимог частин першої-шостої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Втім, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Відтак, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 15.04.2020 у справі №520/9519/18. Слід звернути увагу, що у Акті перевірки контролюючим органом не вказано, які саме помилки чи недоліки у документах виявлено, які саме документи позивачем оформлено формально, неякісно тощо, яким чином такі недоліки/помилки можуть ставити під сумнів реальність господарських операцій, які саме факти неможливо встановити, дослідити на підставі наданих документів. Наявні у матеріалах справи первинні документи по операціям з такими контрагентами у повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, й вказаними документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з підприємствами, що спричинили реальну зміну в його майновому стані. При цьому, під час проведення перевірки податковим органом не було наведено суттєвих зауважень до оформлення вказаних первинних документів, які б ставили під сумнів їх реальність чи не давали з`ясувати їх суть під час проведення господарської операції. Також колегія суддів не приймає до уваги доводи контролюючого органу про те, що у таких контрагентів позивача відсутні матеріальні та технічні ресурси, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. На момент укладення договорів між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Інтеймс Консалт», ТОВ «Ардеолла», ТОВ «Б`ютс Вікторі», ТОВ «Велизар Компані», ТОВ «Люкс Консоріс», ТОВ «Біг Пром Трейд», ТОВ «Грей-Лайн», ТОВ «Ларсон ЮА», ТОВ «Бліс Ліберті», останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законом порядку. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Відтак, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів, та наданих послуг, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано. При цьому, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/14. Посилання контролюючого органу в Акті перевірки на інформацію про наявні ухвали слідчих суддів в Єдиному державному реєстрі судових рішень колегія суддів відхиляє з огляду на відсутність вироків суду щодо посадових осіб контрагентів позивача, ухвал про закриття кримінального провадження і звільнення таких осіб від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, та які відповідно приписів до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України були б обов`язковими для адміністративного суду. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.12.2019 у справі №440/3732/18. Крім того, під час кримінальних проваджень, зазначених в ухвалах слідчих судів не досліджувалися та не давалася оцінка господарським операціям безпосередньо позивача та зазначених контрагентів, не встановлювалася недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а позивач або його посадові особи не були фігурантами вказаних кримінальних справ. Слід також зазначити, що будь які матеріали кримінального провадження, наприклад, протокол обшуку або протокол допиту свідка, не є належним доказом вчинення будь-якою особою кримінально-караного діяння, а відтак, відсутність належних доказів, як то вирок, вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні по спірним операціям з вище зазначеними контрагентами були належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, зауважень до таких накладних під час реєстрації у контролюючого органу не було. Відсутні у контролюючого органу зауваження і відносно декларування контрагентом позивача податкових зобов`язань з ПДВ та щодо сплати таких. Враховуючи зазначене, та оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 24.04.2019 №00005771402, №00005761402 є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга є обґрунтованою, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Український Аграрний Ресурс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24 квітня 2019 роу №00005771402, №00005761402. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук