Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3198/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2020 року м. Дніпросправа № 340/3198/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровградського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 в адміністративній справі, ухвалену суддею Петренко О.С., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и В: У грудні 2019 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення йому нарахування та виплати пенсії у відповідності до ч.4 ст.54, ч.1 ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії в сумі 438742,90 грн. за період з серпня 2011 року по вересень 2019 року; зобов`язати відповідача проводити перерахунок та виплату йому пенсії довічно з врахуванням прожиткового мінімуму для непрацюючих, починаючи з жовтня 2019року. Рішенням Кіровоградській області на рішення Кіровградського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови в перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р., у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням виплачених за цей період сум. В задоволені решти позовних вимогвідмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що пенсія за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року позивачу виплачена не у повному розмірі, з порушенням вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив в задоволенні позову відмовити . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не звертався до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії. При цьому, зазначає про пропуск позивачем встановленого строку для звернення до суду з цим позовом. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Кіровоградською обласною державною адміністрацією, позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому ІІІ групу інвалідності через захворювання, яке пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС . 16.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії у розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ з липня 2011 року по час звернення (жовтень 2019 року) . 21.10.2019 позивачу надано відповідь (№1506/03-17) на його заяву про перерахунок пенсії, в якій зазначено, що пенсія йому виплачується згідно діючого законодавства і підстав для здійснення перерахунку пенсії немає . Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі), визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Отже, залишенню без розгляду підлягають тільки ті позовні вимоги, які заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду. Період позовних вимог, які мають бути залишені без розгляду (при триваючих правовідносинах) має відраховуватись в залежності від дати звернення позивача до суду, самих позовних вимог та визначатись конкретною датою. Оскільки виплата пенсії позивачу здійснюється щомісячно, порушення права позивача у спірних відносинах є триваючим, що свідчить про те, що позивач звернувся до суду з позовом про відновлення свого права, порушення якого відповідач припустився у різний час. Як вбачається з позовної заяви позивач зазначає про порушення відповідачем норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що мало наслідком виплати йому пенсії не в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції зауважує, що вищезазначені Закони та зміни до них офіційно публікуються в періодичних виданнях після їх прийняття. Отже, положення цих правових актів є загальнодоступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. При цьому, суд зауважує, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а отже позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися при реалізації свого права на отримання щомісячної суми призначеної йому пенсії, тобто починаючи з дати отримання призначеної йому пенсії - вересень 2011 року. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Суд апеляційної інстанції зазначає, що отримання позивачем листа відповідача №1506/03-17 від 21.10.2019 року, яким позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку його пенсії не є підставою для поновлення його строку звернення до суду з цим позовом, оскільки матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних обставини що б свідчили про позбавлення позивача можливості звернутися до суду з вересня 2011 року. Пенсія є періодичним щомісячним платежем, а тому її розмір був відомий позивачу щомісячно при її отриманні. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №804/4217/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Враховуючи те, що позивач просив провести перерахунок пенсії з 01.08.2011 року, а з позовом до суду звернувся 12.12.2019 року, а також враховуючи періодичний характер пенсійних виплат, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позовні вимоги за період з 01.08.2011 року по 16.10.2019 року, включно, підлягають залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом. Щодо вимог позивача в частині проведення нарахування та виплати позивачу пенсії відповідно до ч.4 ст.54, ч.1 ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. За змістом п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Водночас, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Із набуттям чинності Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який і застосовував відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу. Також слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 р., визначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в п.п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Отже, розмір і порядок отримання соціальних виплат за ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначається Кабінетом Міністрів України, а тому відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачу його пенсії за ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ у порядку, встановленому КМ України. Крім того, свою позицію з цієї категорії спорів висловив і Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 р. у справі № 725/5885/14-а, у якій вказав про правомірність проведення органом пенсійного фону нарахування та виплати такій категорії громадян пенсій та доплат у порядку встановленому КМ України. На підставі зазначеного, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та необхідності скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги за період з 01.08.2011 року по 16.10.2019 року, включно, залишити без розгляду, а у задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити. Керуючись: пунктом 1 частини 2 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.08.2011 року по 16.10.2019 року, включно, залишити без розгляду. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова