Постанова 4814 № 2-1857/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-1857/11 Номер провадження 22-ц/814/1320/20Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 13 березня 2020 року, прийнятої під головуванням судді Кузіної Ж.В. в м. Полтава у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20 жовтня 2011 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2011 року скасовано. Позов акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії Полтавське регіональне управління ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» 3 295 106,31 грн. заборгованості за кредитним договором та 2550 грн. витрат по оплаті судового збору і 240 грн. витрат по оплаті на ІТЗ розгляду справи, всього 3297,896,31 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Зазначав, що на підставі виконавчого листа № 2-1857/2011 від 15.11.2011 року накладено арешт на його нерухоме майно. Вважає, що помилково видано судом виконавчий лист, зокрема пред`явлення виконавчого листа до виконання відбулося вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 13 березня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість та незаконність ухвали, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Київського районного суду від 21 липня 2011 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.Визнано припиненими зобовязання ОСОБА_1 як поручителя за договором поруки №П-67/2-2007 року від 25.05.2007 року та за договором поруки № П-122/3-2007 від 20.09.2007 року укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит». Рішенням Апеляційного Апеляційного суду Полтавської області від 20 жовтня 2011 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2011 року скасовано. Позов акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії Полтавське регіональне управління ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» 3 295 106,31 грн. заборгованості за кредитним договором та 2550 грн. витрат по оплаті судового збору і 240 грн. витрат по оплаті на ІТЗ розгляду справи, всього 3297,896,31 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю. 15 листопада 2011 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист № 2-1857/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» в особі філії Полтавське регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 3297896,31 грн. Відповідно до наданих відомостей Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області від 07.02.2020 року вказаний виконавчий лист № 2-1857/2011 пред`являвся до виконання 6 разів та виконувався в межах виконавчих проваджень № № 30021181, 42434478, 44096807, 46886047, 49478031, 51257179. Постановою від 04 жовтня 2016 року в межах виконавчого провадження № 51257179 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у боржник відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (т.2, а.с.165). Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, районний суд свою ухвалу мотивував тим, що виконавчий лист по цивільній справі № 2-1857/11 виданий в строк та порядок визначений діючим на той час законодавством. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком. Згідно зі ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо є наявними обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом повністю або у певній частині. Заявник посилався на помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема зазначав, що було пред`явлено виконавчий лист до виконання вже після закінчення строку. Так, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20 жовтня 2011 року стягнено заборгованість з ОСОБА_1 у розмірі 3 297 896,31 грн. Рішення набрало законної сили. За заявою стягувача від 02.11.2011 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист від 15 листопада 2011 року. Відповідно до ч.1,2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 13 березня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий-суддя О. В. Прядкіна Судді: С. Б. Бутенко О. І. Обідіна Повний текст постанови складено 20.07.2020 р.