Постанова 4807 № 322/87/20

Дата документу 20.07.2020 Справа № 322/87/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 322/87/20 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/2182/20 Гасанбеков С.С. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 квітня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 08.04.2011 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 5 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копію Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» позивач додав до позовної заяви. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно з якими обслуговується відповідач. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Зазначає, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 02.12.2019 року має заборгованість в розмірі 99 252,08 грн., з яких: 8 052,71 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 8 052,71 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 200,78 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими на прострочений кредит, згідно зі ст. 625 ЦК України; 84 796,11 грн. - нарахована пеня; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4 702,48 грн. - штраф (процентна складова). Вказує, що на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає. Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.04.2011 року у розмірі 99 252,08 грн. та судові витрати по справі. Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 квітня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 08 квітня 2011 року станом на 02 грудня 2019 року в розмірі 2 316,07 грн., а саме: 2 316,07 грн. - основна сума боргу. В задоволенні решти позову - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в сумі 48,98 грн. У апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О.Л.зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд при вирішенні справи неправильно визначив характер правовідносин, в повному обсязі не дослідив обставини справи. Судом допущено однобічність та неповнота судового розгляду. Не враховано, що відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, пені та штрафу. Просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні частини заборгованості із тіла кредиту, процентів за ст.625 ЦК України, пені та штрафів, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На зазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив за змістом якого повністю підтримує висновки суду першої інстанції, стверджує, що АТ КБ «ПриватБанк» не дотримав вимог передбачених частиною другою статті 11 Закону України № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, бо це було вигідним для банку. Останній платіж здійснювала в 2016 році. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 08 квітня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася у письмовому вигляді та зобов`язалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку www.рrіvаtbаnk.uа, що підтверджується її особистим підписом у анкеті-заяві. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 99 252 грн. 08 коп., з яких 8 052 грн. 71 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1 200 грн. 78 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими на прострочений кредит, 84 796 грн. 11 коп. - нарахована пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 4 702 грн. 48 коп. - штраф (процентна складова). Задовольняючи позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом в розмірі 2 316 грн. 07 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вважав вимогу позивача про стягнення цієї суми обґрунтованою та доведеною. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з недоведеності банком факту укладання договору позики саме на тих умовах, на які посилається позивач, а також з того, що позов ґрунтується на неналежному розрахунку. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання та його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Із матеріалів справи вбачається, що Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем,ОСОБА_1 не підписані, а отже колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що банком не доведено належними доказами з якими саме умовами погоджувалась відповідачка. Також, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені Умови та правила надання банківських послуг мають мінливий характер, а тому їх редакцію, надану позивачем, не можна вважати частиною спірного кредитного договору. А отже підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків, пені та штрафів, що підлягають стягненню з відповідачки - відсутні. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17. Окрім того, колегія суддів не бере до уваги довід скаржника про погодження відповідачкою умов кредитування, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Проте, умови, на які посилається позивач, як на частину кредитного договору, мають назву «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку», у зв`язку з чим колегія суддів не має можливості встановити щодо яких Умов було видано підписану відповідачем Довідку. Колегія суддів також відхиляє довід скаржника щодо незаконної відмови судом в стягненні з відповідача суми заборгованості за процентами, передбаченими ст. 625 ЦК України. Відповідно до частини другої вказаної статті Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, в розрахунку заборгованості зазначено, що процентна ставка за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України складає 86.4 %, проте колегія вважає, що банком не доведено погодження між ним та відповідачем підвищеної процентної ставки, оскільки, як зазначено вище, Умови, в яких міститься положення про таке підвищення, не підписані позичальником і не можуть вважатись частиною кредитного договору. Що стосується розміру заборгованості за тілом кредиту, колегія суддів перевіривши розрахунок заборгованості, викладений в оскаржуваному рішенні, приходить до висновку, що він відповідає матеріалам справи, є правильним та обґрунтованим, а також погоджується з судом першої інстанції, що списання процентів за користування кредитом за рахунок кредитного ліміту є незаконним та штучно збільшує суму основної заборгованості позичальника перед банком. Окрім того, альтернативного розрахунку до апеляційної скарги банком не долучено, доводів на його спростування в апеляційній скарзі не наведено. Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 квітня 2020 рокув цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 20 липня 2020 року. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко