Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/186/20

Справа № 307/186/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15.07.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисника - адвоката Ціпле І.Ю., розглянув у режимі відеоконференції з Тячівським районним судом Закарпатської області у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/416/20, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Ціпле І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 25. 03. 2020. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, непрацюючий, одружений, місце реєстрації АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №263132 від 20. 01. 2020 та постанови судді від 25. 03. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 30. 12. 2019 ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в тому, що його малолітній син 30. 12. 2019 о 13 год. 45 хв. по місцю проживання кидав піротехнічні вироби біля стогу з сіном, внаслідок чого виникла пожежа. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Ціпле І.Ю. ставить питання про скасування постанови судді від 25. 03. 2020 та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом винесено постанову без належного з`ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення, а судовий розгляд справи проведено без дотримання вимог ст. ст. 7, 9, 245, 248, 280 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 належним чином виховує своїх дітей та забезпечує їх всім необхідним, а зазначена у протоколі інформація, не свідчить про протилежне. Протокол та пояснення ОСОБА_1 підписав, не розуміючи їх змісту, будучи юридично неграмотним та внаслідок залякувань зі сторони працівника поліції. Також, всупереч вимогам ст. ст. 256, 184 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які дії ОСОБА_1 були спрямовані на неналежне виховання дитини і ці дії, на його думку, мали носити тривалий, систематичний характер. Також наголошує на тому, що протокол про адміністративне правопорушення містить недописки та виправлення, що є неприпустимим, а також складений з порушення строку, передбаченого ст. 254 КУпАП. -2- Заслухавши пояснення захисника - адвоката Ціпле І.Ю., який просив розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 , та який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що згідно протоколу серії АПР18 №263132 від 20. 01. 2020, в якому підтверджено, що ОСОБА_1 30. 12. 2019 ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилося в тому, що його малолітній син 30. 12. 2019 о 13 год.45 хв., по місцю проживання кидав піротехнічні вироби біля стогу з сіном, внаслідок чого виникла пожежа. Вище зазначене також підтверджується актом про пожежу від 30. 12. 2019, з якого вбачається, що причиною пожежі в надвірній споруді (навісі з сіном) в дворогосподарстві громадянина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , є дитячі пустощі; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 20. 01. 2020, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт виникнення пожежі, через те, що його малолітній син ОСОБА_3 , граючись на подвір`ї з піротехнічними виробами, кинув петарду неподалік навісу з сіном, внаслідок чого сталася пожежа. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому доводи захисника Ціпле І.Ю. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184КУпАП. Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26. 04. 2001 на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. -3- Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність встановлених Законом підставі для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, є необґрунтованими. Що стосується доводів захисника Ціпле І.Ю. про наявність неповних анкетних даних особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення (по-батькові), а також виправлення описки в даті народження ОСОБА_1 , то такі не є суттєвими і такими, що не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд також відхиляє доводи захисника Ціпле І.Ю. щодо порушення строків складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 254 КК України, з огляду на наступне. Згідно ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення органом, який займався гасінням пожежі, (Тячівський РВ УДСНС), матеріали акту про пожежу, яка виникла 30. 12. 2019 близько 13 год. 45 хв. у надвірній споруді ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . 01. 2020 було направлено начальнику Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області для прийняття рішення. 20. 01. 2020 встановлено особу, яка притягається до відповідальності, шляхом відібрання від неї пояснень і того ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення. -4- Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, захисником та правопорушником не наведено й під час апеляційного перегляду справи такі не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184КУпАП. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Ціпле І.Ю. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП України і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону . Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника Ціпле І.Ю. задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником та його захисником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу захисника - адвоката Ціпле І.Ю., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 25. 03. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя