LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/11667/19

від 20.07.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. в справі № 520/11667/19 в частині зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харк…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 р. Справа № 520/11667/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. (ухвалене суддею Волошиним Д.А.) по справі № 520/11667/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині порядку перерахунку ОСОБА_1 суми перерахованої їй пенсії за період з 01.01.2016 р. по 16.09.2019 р. та дії з невиплати їй суми перерахунку пенсії за цей період в розмірі 59833,86 грн., а також бездіяльність щодо нездійснення нарахування і виплати їй компенсації за несвоєчасну виплату цієї суми пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 всю суму пенсії за період з 01.01.2016 р. по 16.09.2019 р. в сумі 59833,86 грн. разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату цієї суми пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" у найближчий виплатний період однією сумою та без обмеження такої виплати будь-якими строками згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" та від 24.12.2019 р. № 1088 "Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. частково задоволено позов, а саме: зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 05.03.2019 р., із врахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату суми пенсії за період з 01.01.2016 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату суми пенсії за період з 01.01.2016 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати"; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що згідно з чинним законодавством у позивача з 01.01.2016 р. виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру його пенсії, зокрема, відбулась зміна розміру видів грошового забезпечення поліцейських, а також враховуючи, що такий перерахунок не проведено з 01.01.2016 р. з вини державних органів (зокрема - Кабінету Міністрів України, МВС України, ГУМВС України в Харківській області, Пенсійного фонду України та відповідача), саме з цього часу і необхідно було здійснити перерахунок суми пенсії позивача та її виплату. Також зазначає, право позивача на отримання правильного і своєчасно перерахованого розміру пенсії (у тому числі за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р.) підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і відповідні невиплачені позивачу кошти можна вважати "майном" у значені цього положення. Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і з серпня 2001 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб як колишній працівників органів внутрішніх справ". Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 р. на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області. Однак, пенсію перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 73% як було встановлено при її призначенні. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. по справі № 520/6505/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку у 2018 році з 73% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції та дії з невиплати їй вже перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 73% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено; звернуто до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць. Вказане рішення суду 16.08.2019 р. набрало законної сили. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 р. по справі № 520/6505/19 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 01.01.2016 р. в розмірі 73% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 2500 грн., оклад за військове звання 2000 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% 2250 грн. та премія 6,3% 425,25 грн., всього 7175,25 грн. Основний розмір пенсії 73% грошового забезпечення (вислуга років 26) у розмірі - 5237,93 грн. Не погоджуючись з проведеним перерахунком та розміром пенсії, позивачка звернулася з цим позовом до суду. Відмовляючи в частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 р. в розмірі 73% грошового забезпечення, а тому відсутня протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині порядку перерахунку ОСОБА_1 суми перерахованої їй пенсії за період з 01.01.2016 по 19.09.2019. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції під час вирішення справи по суті безпідставно застосовані норми п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 та постанови Кабінету Міністрів України № 704, оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачка є пенсіонером органів внутрішніх справ України, питання перерахунку пенсії працівникам органів внутрішніх справ врегульовані нормами п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №

103. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку пенсії) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. (вказаною частиною статтю 63 вказаного закону було доповнено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року) Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Частиною 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Згідно з абз. 2 п. 15 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. № 988 (надалі - Постанова № 988) встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром є більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції, на підставі Постанови №

988. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Порядок № 45). Згідно із п.п.1, 2 та 3 Порядку № 45 (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку пенсії, в редакції Постанови № 103), пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103). Пунктом 3 Постанови №103 постановлено перерахувати з 01.01.2016 р. року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №

988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01.01.2018 р. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Постанова № 103 не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських згідно Постанови № 988 та права на виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018 р., а лише визначає особливий порядок виплати заборгованості, що виникла з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р (включно) у зв`язку із таким перерахунком, до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Верховним Судом в ухвалі від 02.05.2018 р. по справі № 818/1076/18, зазначено, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Постановою № 103 уряд зобов`язав органи ПФУ перерахувати пенсії усім, кому ці пенсії призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та одночасно встановив строки виплати перерахованих сум (відстрочивши і розстрочивши їхню виплату, вказавши часові рамки, протягом яких нараховані суми будуть виплачуватися). Відносно останнього варто додати, що визначений Урядом спосіб виплати нарахованих сум, про що зазначено в Постанові № 103, взаємопов`язаний з бюджетним фінансуванням витрат на виплату пенсій. Постанова № 103, яка прийнята на підставі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є тим нормативним актом, який регламентує дії органів ПФУ під час здійснення своїх повноважень із перерахунку пенсії усім, кому вони призначені відповідно до вказаного Закону. ПФУ при перерахунку та виплаті пенсій зобов`язане керуватися положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виданими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України, а тому пенсійний орган діяв у відповідності та в межах діючого на момент перерахунку пенсії позивача законодавством. Таким чином, позивачка має право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 р., пенсія у перерахованому розмірі має виплачуватися йому у загальному порядку з 01.01.2018 р., а заборгованість, що виникла за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., буде виплачуватись у порядку, встановленому абз. 3, 4 п. 3 Постанови № 103, починаючи з 01.01.2019 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Проте, частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 р. по справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 р., визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови №

103. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва набрало законної сили з 19.11.2019 р. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 р. відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на вказані вище рішення. Визнаючи протиправним та скасовуючи п. 3 Постанови №103, суди дійшли висновку, що п. 3 Постанови № 103, передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 р. Отже, п. 3 Постанови № 103 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовує надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримували пенсіонери органів внутрішніх справ (міліції) під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, тому, на думку суду, змінює умови і норми пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) або за прирівняними до них посадами, а тому є протиправним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" втратив чинність з 19.11.2019 р., як того вимагає ч. 2 ст. 265 КАС України. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача із виплати перерахованої пенсії з 01.01.2016 р. у процентному відношенні до суми підвищення пенсії до 19.11.2019 р. були правомірними, оскільки відповідач діяв відповідно до чинного на той час п. 3 Постанови № 103, а з 19.11.2019 р. бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по перерахованій пенсії з 01.01.2016 р. є протиправною. Позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 всю суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 р. по 16.09.2019 р. в сумі 59833,86 грн., не підлягають задоволенню, оскільки перерахунок та визначення в результаті такого перерахунку відповідної суми пенсії відносить виключно до компетенції пенсійного органу. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини перерахунку пенсії однією сумою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини"). Суд апеляційної інстанції зауважує, що в даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна". Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35). За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань. Отже, з огляду на вказане вище, суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині вимоги необхідно задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини перерахунку пенсії однією сумою. Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Керуючись ст. ст. 243, 308, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. в справі № 520/11667/19 в частині зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 05.03.2019 р., із врахуванням раніше виплачених сум скасувати. Прийняти постанову, якою визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по перерахованій пенсії за період з 01.01.2016 р. по 16.09.2019 р. у повному обсязі з 19.11.2019 р. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 р. по 16.09.2019 р. без обмеження пенсії максимальним розміром з 19.11.2019 р. однією сумою. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 р. по справі № 520/11667/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»