Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2083/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 р.Справа № 520/2083/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 10.03.20 року по справі № 520/2083/2020 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, ВСТАНОВИВ: Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 45824,63 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати дану ухвалу, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено поняття «малозначна справа», зокрема малозначними або справами незначної складності є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням того, що сума позовних вимог у даній справі становить 45824,63 грн. - це є справа незначної складності, а отже суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що до адміністративного позову не додано доказів наявності у Волошиної А. В. , як представника Харківського національного університету внутрішніх справ, повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні приписів статті 59 КАС України. Просить урахувати судову практику з розгляду аналогічної справи, зокрема висновки Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладені в ухвалі від 30 травня 2019 року у справі № 205/6092/17. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Учасники справи належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання. Відповідачу судова повістка надсилалася рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у відзиві на позовну заяву, проте, поштове відправлення повернулося без вручення. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того , що вона підписана представником Волошиною А. В., яка діє на підставі довіреності № 7/34 від 03.05.2019, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що зазначений реєстр містить відомості про керівника Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) Д.В. Швець, проте не містить відомостей про особу, яка підписала адміністративний позов, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Волошина А.В. має статус адвоката. Отже, до адміністративного позову не додано доказів наявності у Волошиної А.В. повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні приписів статті 59 КАС України. Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України внесені зміни. Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Приписами Закону № 1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Вказаним Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Частина друга статті 57 КАС України вказує, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України). Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката. Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Колегія суддів зазначає, що за визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, предметом цієї справи є стягнення грошових коштів, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а саме грошових коштів на суму 45824,63 грн. З огляду на те, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, зазначену категорію адміністративної справи можна віднести до малозначних або справ незначної складності. Водночас, зазначена справа не входить до переліку справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України. Отже, на думку колегії суддів, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, а натомість є малозначною справою з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування та складу учасників, позовна заява у справі № 520/2083/2020 підписана уповноваженою особою Харківського національного університету внутрішніх справ. Тобто, суд першої інстанції помилково не відніс справу до категорії малозначних та не врахував зазначених особливостей представництва у малозначних справах, у зв`язку з чим дійшов неправильних висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви. Така позиція суду апеляційної інстанції узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 365/521/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 640/22160/19. Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних. Згідно із статтею 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 520/2083/2020 скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 20.07.2020 року