LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд642/8175/19

від 17.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року скасувати.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ України 17 липня 2020 року м. Харків Справа № 642/8175/19 Провадження № 22-ц/818/3771/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: головуючого Хорошевського О.М. суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року, постановленого суддею Квітки О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, УСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь за рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 05.03.2018 по справі №632/847/14, яке набрало законної сили, аліменти на утримання спільної дитини сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1000,00 грн щомісячно до 2000,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня звернення до суду із відповідною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач надає допомогу дитині як аліменти, однак присудженої судом суми не вистачає для належного її забезпечення, а тому, позивач, посилаючись на необхідність забезпечення дитини належними умовами, просила збільшити розмір аліментів, враховуючи той факт, що обов`язок по утриманню дитини лежить на обох батьках. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року позовні вимоги задоволені. Збільшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05.03.2018 по справі № 632/847/17, яке набрало законної сили, у твердій грошовій сумі з 1000,00 до 2000,00 (двох тисяч) гривень, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Стягнення проводити з 04.12.2019 і до досягнення ОСОБА_4 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити у відповідній частині нове рішення про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину до 1109,00 грн. Скарга містить посилання на те, що суд приймаючи рішення про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, з урахуванням вимог ст.182 СК України, врахував лише стан здоров`я дитини на підставі довідки Первомайського центру первинної медико - санітарної допомоги від 06.11.2019 року, де зазначено які ліки необхідно приймати дитині щодо її захворювання, та пояснення позивача, але вимоги позивача щодо збільшення розміру аліментів ,тому що вона здійснювала витрати на купівлю цих ліків не доведено, вона не надала відповідних доказів стосовно вартості медикаментів та оплаті вартості лікарів. Крім того, ці витрати відносяться до додаткових витрат на дитину , які були ураховані судом, при прийнятті рішення по справі, незважаючи на те, що додаткові витрати на дитину не були предметом спору у даній справі і регулюються окремо нормами ст.185 СК України. Це ж стосується і майна, про яке зазначала позивач, ні другої квартири ні автомобілю у відповідача не має, це лише припущення позивача. Не надав належної оцінки суд і наявність у відповідача малолітньої дитини та дружини, яка перебуває у декретній відпустці, що також суперечить вимогам ст.182 СК України. Не прийняв до увазі суд і надані йому довідки про доходи відповідача з місця його праці ,де були зазначені суми заробітної плати, які не були збільшені та виплати аліментів на утримання дитини. Тобто суд, приймаючи рішення про збільшення розміру аліментів, не прийняв до уваги те, що матеріальне становище відповідача не було покращено. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дитина перебуває на утриманні позивачки ОСОБА_3 , яка на цей час не працює, проживає разом із сином в орендованій квартирі. Син ОСОБА_4 потребує також додаткового догляду у зв`язку із захворюваннями, які зазначені в довідці лікаря. Батько дитини ОСОБА_2 не займається систематичним вихованням свого сина, проживає в квартирі, яка є спільною сумісною власністю із позивачем у справі, офіційно працює. Доказів, які б свідчили про надання батьком належної матеріальної допомоги дитині, до суду не надано. Наявність у ОСОБА_2 на утриманні дружини та малолітньої дитини не позбавляє останнього обов`язку сплачувати аліменти на утримання свого сина в розмірі, який буде достатній для його розвитку. Враховуючи вищевикладене, суд визнав, що розмір аліментів необхідно збільшити до 2000,00 грн в місяць. Вказаний розмір аліментів є справедливими та достатнім на час постановлення рішення саме для забезпечення прав дитини в даній справі. Однак повністю з таким висновком погодитись не можна. Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що після ухвалення рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05 березня 2018 року про збільшення розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейний стан платника аліментів відповідача ОСОБА_2 змінився. З 21 липня 2018 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилась донька ОСОБА_6 . Таким чином, після народження другої дитини ОСОБА_7 , у відповідача виник обов`язок також і з утримання доньки до досягнення нею повноліття. Тобто змінився як сімейний, так і матеріальний стан відповідача. При цьому, відповідно до довідки про доходи відповідача, його матеріальний стан не збільшився. Розмір його заробітку не є постійним. У 2020 році суми до виплат, з урахуванням стягнутих аліментів, становили від 941,94 грн. до 2273,69 грн. на місяць. За правилами ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також, відповідач не заперечує проти сплати аліментів, але оскаржує його розмір та згоден сплачувати 1109, 00 грн., 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що стосується, посилання позовної заяви на витрати на лікування дитини, судова колегія звертає увагу на те, що ці обставини можуть бути розглянуті при розгляді вимог про стягнення додаткових витрат на дитину. Крім того, доказів придбання та вартості таких ліків суду не надано. Збільшуючи розмір аліментів судом першої інстанції не взято до уваги наявність у платника аліментів іншої дитини, розмір заробітної плати що підтверджується довідкою про доходи. Наявність у відповідача рухомого та нерухомого майна не знайшло свого підтвердження при розгляді справи. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням того, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України та згоди ОСОБА_2 сплачувати аліменти судова колегія вважає за необхідне збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 з 1000,00 грн. до 1200,00 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За подачу позовної заяви ОСОБА_3 повинно було бути сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору, тому в дохід держави підлягає стягненню з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 461,04 грн. Судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає компенсації за рахунок з держави на користь ОСОБА_2 у розмірі 691,56 грн. З огляду на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а норми матеріального права застосовані неправильно, оскаржуване рішення підлягає скасуванню згідно приписів п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України. Керуючись ст.ст.1,2, 12, 13, 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково. Збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутих на підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року по справі № 632/3214/14, з урахуванням рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05.03.2018 року у твердій грошовій сумі з 1000,00 грн. до 1200,00 (одна тисяча двісті) грн, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Стягнення проводити з 04.12.2019 року. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 461,04 грн. Компенсувати за рахунок держави на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 691,56 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст судового рішення складено 17 липня 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»