Постанова 4803 № 200/20166/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2647/20 Справа № 200/20166/18 Головуючий у першій інстанції: Томаш В. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., при секретарі Догоновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Златової Наталі Анатоліївни на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Управління-служба у справах дітей Бабушкінської районної у місті Дніпрі ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталя Анатоліївна, про визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири, - ВСТАНОВИЛА: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина спадкодавця ОСОБА_5 . На момент смерті та відкриття спадщини за спадкодавцем ОСОБА_5 з 01 грудня 2001 року зареєстроване право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . 12 листопада 2013 року за заявою ОСОБА_3 відкрито спадкову справу. 17 грудня 2013 року подано заяву про прийняття спадщини малолітнім ОСОБА_6 , сином спадкодавця, як одним з 4-х спадкоємців першої черги, однак свідоцтва про право на спадщину не видавались (спадкова справа №1088/2013 Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори). 20 вересня 2017 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, без урахування права на спадкове майно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на належну йому 1/4 частку квартири. Приватний нотаріус Златова Н.А., не перевіривши належним чином дотримання при укладенні договору прав малолітнього внука продавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвала за покупцем право приватної власності на квартиру. Але за законом ОСОБА_3 належало лише 1/4 частка у відчужуваній квартирі, а право власності за покупцем ОСОБА_4 приватний нотаріус Златова Н.А. зареєструвала на всю квартиру. Цим обмежено права, зокрема, малолітньої дитини, якій з 01 жовтня 2013 року належить 1/4 частка в зазначеній квартирі. Тому позивач просив визнати нікчемним правочином договір від 20 вересня 2017 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з порушенням прав малолітнього ОСОБА_2 , якому з 01 жовтня 2013 року належить на праві спадкування за законом 1/4 частка в зазначеній квартирі, та як укладений без дозволу законного представника дитини та органу опіки. Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2019 року позов задоволено, визнано нікчемним правочином договір від 20 вересня 2017 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. В апеляційній скарзі приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Н.А., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовою розпискою представника позивача - ОСОБА_8 , представника апелянта - ОСОБА_9 від 10.03.2020 року (а.с. 159), а також рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток ОСОБА_1 , приватному нотаріусу Златовій Н.А. (а.с. 172, 177). У зв`язку з відсутністю відповідачів за відомою суду адресою, що також відповідає відомостям адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 26.03.2020 року, сповіщення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті судової влади. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, відповіднодо вимог ст. 367 ЦПК України, і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної, скасування заочного рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Бабушкінським відділом ДРАЦС реєстраційної служби ДМУЮ 19.05.2015 року (а.с. 7). ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на майно спадкодавця ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби ДМУЮ 04.06.2015 року (а.с. 8). На час смерті ОСОБА_5 за нею було зареєстровано право власності, зокрема, квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01 грудня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Слободян Є.Б. за реєстровим №11194, зареєстрованого в КП "ДМБТІ" ДОР та записано в реєстрову книгу №438п за реєстровим №496-477, що підтверджується копією вказаного договору дарування та копією листа КП "ДМБТІ" ДОР №4908 від 08.05.14 року (а.с. 6, 9). Із повної копії спадкової справи №1088/2013, заведеної Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою на майно ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_5 звернулись ІНФОРМАЦІЯ_5 батько спадкодавця ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мати спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкодавця ОСОБА_2 (від імені якого діяв його батько), ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловік спадкодавця ОСОБА_1 (а.с. 184-203). Згідно копії зазначеної вище спадкової справи №1088/2013, свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавались. Також встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року, у цивільній справі №200/8749/15-ц позов ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , задоволено. Визнано недійсним договір дарування від 01.12.2001 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Слободян Є.Б., зареєстрований в реєстрі за №11194. Скасована реєстрація права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 , запис в реєстровій книзі №4384 за реєстрованим №496-477 від 14.01.2002 року. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 62-63). 20 вересня 2017 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Златовою Н.А. та зареєстровано в реєстрі за №13805 (а.с. 10-12). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року, у цивільній справі №201/1671/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про визнання правомірними дій ОСОБА_12 , вчинених нею як приватним нотаріусом щодо нотаріального посвідчення підпису ОСОБА_11 під його заявою від 28.11.2001 року про надання ним згоди на дарування його дружиною ОСОБА_3 їх доньці ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 , та дії з нотаріального посвідчення 01.12.2001 року договору дарування зазначеної квартири, а також підписів дарувальника та обдарованої (а.с. 64-65). Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року у цивільній справі №200/11965/15-ц в задоволені позову ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах на в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_11 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено (а.с. 46-50). В подальшому, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року зазначене вище рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року №200/11965/15-ц в частині відмови у визнанні права власності на спадкове майно скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В решті рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2017 року залишено без змін (а.с. 46-50). Також, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року, у цивільній справі №201/4452/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про визнання нотаріального посвідчувального надпису дійсним (а.с. 66-68). Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 4 вказаної вище статті малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. За положеннями частин 2-4 статті 1273 ЦК України фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі батька ОСОБА_1 , від прийняття спадщини після смерті своєї матері - ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відмовлявся; більше того, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі батька ОСОБА_1 у встановлений шестимісячний строк звернувся 17.12.2013 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, - колегія приходить до висновку про доведеність факту прийняття спадщини малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті матері - ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний факт також встановлено постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року №200/11965/15-ц, якою, зокрема, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 46-50). Однак, приймаючи до уваги, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2016 року, яке набрало законної сили (у цивільній справі №200/8749/15-ц), визнано недійсним договір дарування від 01.12.2001 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 62-63), - колегія дійшла висновку, що право на зазначену квартиру до спадкової маси спадкодавця ОСОБА_5 не увійшло. Отже, спадкоємці ОСОБА_5 , що прийняли спадщину (в тому числі позивач та неповнолітня дитина спадкодавця), не мають підстав для одержання, в порядку спадкування, права на квартиру АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, встановивши, що позивачем не доведено твердження про наявність у нього, у малолітнього ОСОБА_2 права на частку у праві власності на вказану вище квартиру; враховуючи, що позивач та малолітній ОСОБА_13 не є стороною оспорюваної угоди, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання нікчемним правочином договору від 20 вересня 2017 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Суд звертає увагу, що, за положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Златовій Наталі Анатоліївні підлягають компенсації за рахунок держави Державною судовою адміністрацією, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України, понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги у розмірі 896 грн. 36 коп., згідно квитанції Акціонерного товариства "ОТП Банк" №1247Е21А4F від 21.11.2019 року 597,57 грн. х 150%) (а.с. 115). З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Златової Наталі Анатоліївни - задовольнити. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири - відмовити. Приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Златовій Наталі Анатоліївні компенсувати за рахунок держави Державною судовою адміністрацією, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України, понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги у розмірі 896 (вісімсот дев`яносто шість) грн. 36 коп., згідно квитанції Акціонерного товариства "ОТП Банк" №1247Е21А4F від 21.11.2019 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Судді