Ухвала Велика Палата ВС № 810/3711/18

УХВАЛА 08 липня 2020 року м. Київ Справа № 810/3711/18 Провадження № 11-865апп19 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Гриціва М. І., суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. розглянула в порядку письмового провадженнязаяву Приватного підприємства «Макарів-агробуд» (далі - ПП «Макарів-агробуд») про ухвалення додаткової постанови у справі № 810/3711/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), третя особа - ПП «Макарів-агробуд», про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні діїі ВСТАНОВИЛА: Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу Мін`юсту задовольнила частково, касаційну скаргу ПП «Макарів-агробуд» задовольнила повністю: рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року скасувала, провадження у справі закрила. Представник ПП «Макарів-агробуд» - адвокат Мендус С. С. звернувся із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ПП «Макарів-агробуд» судових витрат (зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу) у сумі 38 376 грн 41 коп. Зазначає, що третя особа у справі оплатила судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 057 грн 21 коп. та за подання касаційної скарги - 2 819 грн 20 коп. Розмір гонорару адвокатові за надання професійної правничої допомоги складає 34 500 грн. Підставою для стягнення коштів називає положення частин другої - четвертої статті 134, частин десятої, одинадцятої статті 139, частини шостої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи та наведені в заяві представника ПП «Макарів-агробуд» доводи і дійшла висновку про таке. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 КАС України). Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 вересня 2019 року не змінила судові рішення та не ухвалила нове, а закрила провадження у справі, розподіл судових витрат не здійснювався. За частинами першою, другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За положеннями частини десятої статті 139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи. За правилами цієї статті стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача. Рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з непідсудністю спору судам адміністративної юрисдикції загалом не є тим видом судового рішення, в основі якого лежать безпідставні чи необґрунтовані дії, оскільки, як правило, під час ухвалення такого рішення суд не формулює висновків про обґрунтованість і слушність доводів позивача. За частиною одинадцятою статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Тобто право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. У цій справі, провадження в якій було закрито, заявник брав участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував проти заявлених позовних вимог. За частиною п`ятою статті 139 КАС Україниу разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Звертаючись із заявою про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, ПП «Макарів-агробуд», як видно зі змісту заяви, наведеного не врахував, будь-яких доводів на підтвердження необґрунтованості дій позивача не навів, відповідних доказів не надав. Велика Палата Верховного Суду ще раз наголошує, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу. Аналогічний за змістом висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19). Ураховуючи викладене, а також те, що, закриваючи провадження в цій справі, Велика Палата Верховного Суду факт зловживання позивачем його процесуальними правами не встановлювала, підстави для покладення на позивача витрат, пов`язаних з розглядом спору й, зокрема, понесених на професійну правничу допомогу на підставі частини одинадцятої статті 139 КАС України, відсутні, а тому заява ПП «Макарів-агробуд» у цій частині витрат задоволенню не підлягає. За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ) у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 цього Закону). Тобто судовий збір у розмірі 1 057 грн 21 коп., сплачений ПП «Макарів-агробуд» за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 27 листопада 2018 року № 1691, та судовий збір у розмірі 2 819 грн 20 коп., сплачений ПП «Макарів-агробуд» за подання касаційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 20 березня 2019 року № 1889, може бути повернутий з Державного бюджету України відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VІ за клопотанням особи, яка його сплатила, а не в порядку частини одинадцятої статті 139 КАС України. У постанові від 18 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду, закриваючи провадження у справі, питання щодо повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, не вирішувала у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання. Беручи до уваги викладене, а також надходження заяви, у якій ПП «Макарів-агробуд» просить вирішити питання, зокрема й щодо судового збору, судовий збір у розмірі 1 057 грн 21 коп., сплачений ПП «Макарів-агробуд» за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 27 листопада 2018 року № 1691, та судовий збір у розмірі 2 819 грн 20 коп., сплачений ПП «Макарів-агробуд» за подання касаційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 20 березня 2019 року № 1889, слід повернути з Державного бюджету України. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 132, 139, 252, 345, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: Заяву Приватного підприємства «Макарів-агробуд» задовольнити частково. Повернути Приватному підприємству «Макарів-агробуд» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 057 грн (одна тисяча п`ятдесят сім гривень) 21 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням від 27 листопада 2018 року № 1691, отримувач платежу - УК у Печерському районі, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - 34312206081055, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 38004897, та судовий збір у розмірі 2 819 грн (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень) 20 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням від 20 березня 2019 року № 1889, отримувач платежу - УК у Печерському районі, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - 31219207026007, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 38004897. У задоволенні решти вимог відмовити. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. І. Гриців Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська