LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/850/20

від 16.07.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/850/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Кобаля М.І., Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суддя Лобан Д.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просив: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті нарахованої згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 825/2412/18, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 2540/2777/18, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 пенсії в сумі 15674,65 грн., в день виплати пенсії за поточний місяць, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести виплату нарахованої пенсії згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 825/2412/18, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 2540/2777/18, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 загальною сумою 15 674,65 грн., в день виплати пенсії за поточний місяць, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія за поточний місяць з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; - відповідно до ст. 382 КАС України зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання судового рішення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року позов задовольнити частково; визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті нарахованої пенсії, яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.02.2020 за вих. № 2500-0226-8/1733; у задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року в частині відмови в зобов`язанні проведення відповідачем виплати нарахованої пенсії та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати. В апеляційній скарзі позивач вказує, що при ухваленні рішення судом помилково не було враховано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 була виконана відповідачем, та ним була донарахована пенсія за період з 01.01.2018 по 02.09.2019 в сумі 9504 грн. 94 коп., яка протиправно не виплачена до теперішнього часу. При цьому, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі №620/3831/18 не зазначено що відповідача зобов`язано виплатити нараховану суму, і таким чином виникла ситуація коли вказана постанова виконана відповідачем, однак останній протиправно відмовився виплачувати нараховану суму пенсії. Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення, позбавив можливості реалізувати право на отримання належної суми пенсії та компенсації. 13.07.2020 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 - без змін. У відзиві відповідач вказує, що судом першої інстанції вірно зауважено, що при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судових рішень у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження. Відповідач зазначає, що вимоги про зобов`язання Головного управління провести виплату нарахованої позивачу пенсії згідно рішень судів в день виплати пенсії за поточний місяць, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія за поточний місяць з нарахуванням компенсації втрати частини доходів також задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що є похідними від попередньої вимоги, у задоволенні якої судом було відмовлено. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). 21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просив невідкладно, в день найближчої виплати пенсії, перерахувати належні йому кошти (на виконання рішень судів) та нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (а.с. 7, т.1). Листом № 2500-0226-8/1733 від 06.02.2020, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 825/2412/18, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018, враховуючи до складу грошового забезпечення, з якого була нарахована пенсія матеріальну допомогу на оздоровлення за серпень 2016 року та листопад 2017 року, винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за періоди: з грудня 2015 року по лютий 2016 року, квітень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, лютий 2017 року - квітень 2017, червень 2017 року - серпень 2017 року, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідок Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 23.04.2018 №1136/124/21/01-2018 та №1137/124/21/01-2018, з урахуванням раніше виплачених сум. Доплата пенсії з 26.08.2018 по 30.09.2018 в розмірі 372 грн. 23 коп. (з дати набрання рішенням законної сили) виплачена у жовтні 2018 року. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 01.01.2018 по 25.08.2018 складає 3391 грн. 08 коп. На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 2540/2777/18 проведено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018 по 31.07.2018, згідно з поданою заявою від 02.07.2018 та грошового атестату, наданого Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області, на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 по справі № 825/507/18. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 01.01.2018 по 25.08.2018 складає 2601 грн. 77 коп. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 та ухвали Верховного Суду від 31.10.2018 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018. Доплата пенсії з 03.092019 по 30.11.2019 в розмірі 1389 грн. 43 коп. (з дати набрання рішенням законної сили) виплачена у грудні 2019 року. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 01.01.2018 по 02.09.2019 складає 9504 грн. 98 коп. Також, листом № 2500-0226-8/1733 від 06.02.2020, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про те, що доплати за вищевказаними рішеннями судів в розмірі 3391 грн. 08 коп., 2601 грн. 77 коп. та 9504 грн. 98 коп. будуть проведені відповідно до порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів. Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача провести виплату нарахованої пенсії згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 825/2412/18, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 2540/2777/18, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 загальною сумою 15 674,65 грн., в день виплати пенсії за поточний місяць, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія за поточний місяць з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судових рішень у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження, водночас позивач не позбавляється права звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою, де будуть зазначені вимоги, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Щодо вимоги про зобов`язання відповідача провести виплату нарахованої пенсії згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 825/2412/18, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 2540/2777/18, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 загальною сумою 15 674,65 грн., в день виплати пенсії за поточний місяць, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія за поточний місяць з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частина 1 ст. 383 КАС України передбачає, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, процесуальним законом передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу; 2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та, за наслідками розгляду вказаної заяви і встановлення протиправних рішень, дій чи бездіяльності - постановлення судом окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України; та визначено послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Вказані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення чи констатації його невиконання. Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судових рішень у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у рішеннях від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а та від 06 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії на виконання судових рішень в окремому судовому провадженні не розглядаються. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо зобов`язання відповідача провести виплату нарахованої позивачу пенсії згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 825/2412/18, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 по справі № 2540/2777/18, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 620/3831/18 загальною сумою 15674,65 грн. Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою, де будуть зазначені вимоги, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Таким чином, вимоги про зобов`язання відповідача провести виплату нарахованої позивачу пенсії згідно рішень судів в день виплати пенсії за поточний місяць, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія за поточний місяць з нарахуванням компенсації втрати частини доходів також задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що є похідними від попередньої вимоги, у задоволенні якої судом було відмовлено. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог. Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині задоволених позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді М.І. Кобаль О.О. Беспалов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»