Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/514/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/514/20 Суддя першої інстанції: Тимошенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання звільнення незаконним, скасування наказів та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання звільнення незаконним, скасування наказів та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року вказаний адміністративний позов був повернутий позивачу. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог, за які позивач звільнений від сплати судового збору. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі. Скаржник вказує на те, що сплатив судовий збір у розмірі 840 грн 00 коп. замість 840 грн 80 коп. внаслідок технічної помилки. Також ОСОБА_1 вважає, що у разі несплати судового збору лише за одну з позовних вимог, повернення адміністративно позову в цілому, є необґрунтованим. Позивач зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, однак місячний строк для звернення з новим адміністративним позовом буде пропущений. Управління Держпраці у Черкаській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позивач усунув недоліки позовної заяви не у повному обсязі. Також відповідач зазначає, що суд відкриває провадження у справі лише у тому випадку, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви. У зв`язку з цим відповідач вважає ухвалу суду від 30 березня 2020 року законною і обґрунтованою. У відповідності до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи із наступного. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати звільнення з посади начальника відділу нагляду у будівництві, котлонагляду, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Черкаській області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» в зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності незаконним; - визнати наказ Управління Держпраі у Черкаській області від 23 грудня 2019 року № 173-к «Про звільнення ОСОБА_1 », накази від 28 грудня 2019 року № 180-к та від 02 січня 2020 року № 1-к «Про внесення змін до наказу від 23.12.2019 № 173-к» незаконними і безпідставними та скасувати їх; - поновити на роботі (займаній посаді Начальника відділу нагляду у будівництві, котлонагляду, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Черкаській області) у зв`язку з незаконним звільненням; - зобов`язати Управління Держпраці у Черкаській області внести зміни до трудової книжки у відповідності з чинним законодавством та винесеним рішенням з приводу цього спору; - зобов`язати Управління Держпраці у Черкаській області виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; - стягнути з Управління Держпраці у Черкаській області витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.; - стягнути з Управління Держпраці у Черкаській області моральну шкоду в розмірі 300000 грн 00 коп. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав несплати судового збору за вимогою про стягнення моральної шкоди. Також у вказаній ухвалі зазначено, що у позовній заяві не вказано з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, якими доказами це підтверджується та не надано доказів на підтвердження факту заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру. На виконання зазначеної ухвали суду ОСОБА_1 уточнений адміністративний позов, у якому просив суд: - визнати протиправними наказ Управління Держпраці у Черкаській області від 23 грудня 2019 року № 173-к «Про звільнення ОСОБА_1 », накази від 28 грудня 2019 року № 180-к та від 02 січня 2020 року № 1-к «Про внесення змін до наказу від 23.12.2019 № 173-к», Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Черкаській області, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В» у 2019 році, затверджений наказом Управління від 20 грудня 2019 року № 105-АГ в частині, що стосується ОСОБА_1 , та скасувати їх; - поновити на посаді Начальника відділу нагляду у будівництві, котлонагляду, на транспорті та зв`язку Управління Держпраці у Черкаській області; - стягнути з Управління Держпраці у Черкаській області суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу; - стягнути з Управління Держпраці у Черкаській області витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп. Отже, в уточненому адміністративному позові ОСОБА_1 виключив позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, проте додав вимогу про визнання протиправним та скасування Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Черкаській області, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В» у 2019 році, затверджений наказом від 20 грудня 2019 року № 105-АГ в частині, що стосується ОСОБА_1 . Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позивачу було роз`яснено, що за звернення до суду із новою вимогою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп. та надати до суду оригінал платіжного документа. У зв`язку з цим позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. ОСОБА_1 20 березня 2020 року направив до суду засобами поштового зв`язку квитанцію від 17 березня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 840 грн 00 коп. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 березня 2020 року повернув адміністративний позов з посиланням на те, що позивач сплатив судовий збір у меншому розмірі, ніж був визначений ухвалою суду від 11 березня 2020 року. Колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення адміністративного позову є передчасною з наступних підстав. Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені у ст.ст. 160, 161 КАС України. Положення ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У відповідності до абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Дослідивши ухвалу суду від 11 березня 2020 року, колегія суддів встановила, що у ній були чітко визначені розмір судового збору, який належить сплатити, а також строк, протягом якого до суду необхідно надати оригінал документа про сплату судового збору. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений судом строк ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви, адже частина судового збору в розмірі 00 грн 80 коп. залишилася несплаченою. Відтак, у суду першої інстанції формально були наявні підстави, які чітко визначені в п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, для повернення адміністративного позову. Водночас колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 11 березня 2020 року документи, вдався до надмірного формалізму. Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує постанову Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 826/9584/18, у якій зазначено, що Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Зазначений висновок хоч і стосується інших правовідносин, проте застосований у ньому підхід до визначення меж формалізму може бути врахований під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 . Колегія суддів враховує, що встановлений ухвалою суду від 11 березня 2020 року строк для усунення недоліків апеляційної скарги є процесуальним строком, який згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України може бути продовжений, у тому числі з ініціативи суду. Так, згідно з вказаною нормою права встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить із того, що перевіряючи стан виконання вимог ухвали суду від 11 березня 2020 року, суд першої інстанції повинен був керуватися не лише п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а й ч. 2 ст. 121 КАС України. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір саме у розмірі 840 грн 80 коп., колегія суддів вважає, що за умови сплати коштів у розмірі 840 грн 00 коп. та наявності визначеної процесуальними нормами можливості надати позивачу додатковий час для сплати 00 грн 80 коп., ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є проявом надмірного формалізму. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду від 30 березня 2020 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Колегія суддів враховує, що позивач просив передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження лише в частині позовних вимог, за які він звільнений від сплати судового збору. Разом з тим, під час перевірки обґрунтованості доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 були встановлені порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду від 30 березня 2020 року в цілому. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку доказам, які були надані на підтвердження сплати судового збору та при ухваленні судового рішення надмірний формалізм у застосуванні норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання звільнення незаконним, скасування наказів та зобов`язання вчинити дії - направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк Л.Т. Черпіцька