Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/2671/20

Справа № 750/2671/20 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П. Провадження № 33/4823/202/20 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 липня 2020 року місто Чернігів Суддя судової палати в кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду Короїд Ю.М., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кушнеренка Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігові справу за апеляційною скаргою адвоката Кушнеренка Є.Ю. на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн. Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 29.03.2020 року близько 00 год. 07 хв., у м. Чернігові по вул. Захисників України, 5, керував транспортним засобом «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та відмовився від продування приладу «Драгер» та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, адвокат Кушнеренко Є.Ю. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про порушення, допущені, на його думку, судом, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не може бути безумовним доказом вини особи, вина має бути доведена «поза розумним сумнівом» сукупністю доказів, тоді як судом не було з`ясовано причину зупинки автомобіля, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 6 КУпАП ними оскаржена, тому не може бути доказом вини у даному провадженні. Пояснення свідків не можуть слугувати доказами у справі, оскільки останні не були допитані у суді, тому вважає, що суд формально поставився до розгляду справи. Особа, яка притягується до відповідальності не була належним чином повідомлена про день та час слухання справи. Вислухавши в судовому засіданні особу, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника -адвоката Кушнеренка Є.Ю., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Суд першої інстанції на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина останнього підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які стверджували, що у їх присутності водій відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі (а.с. 4, 5), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 6-7), розпискою ОСОБА_1 про зобов`язання протягом доби не сідати за кермо автомобіля (а.с. 11). Також факт порушення ПДР України підтверджується відеозаписом до протоколу із нагрудної відеокамери (диск а.с. 13), на якому зафіксовано водія ОСОБА_1 , якому роз`яснено причину зупинки, проти чого він не заперечував, свідків та факт пропонування працівниками поліції йому пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, із роз`ясненням йому наявних у нього ознак такого та роз`ясненням наслідків відмови від проходження та відповідальності, яка за це настає, на що останній погоджується, допускаючи те, що тест буде позитивним, оскільки він вживав спиртні напої, деталізуючи кількість. За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Працівниками поліції в присутності двох свідків складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому належним чином зафіксовано дії водія та ознаки сп`яніння, а тому даний протокол є належним доказом по справі. В апеляційній скарзі апелянт не вказує жодних обставин по суті правопорушення, які б спростовували матеріали справи та зібрані докази. Посилання на неналежне повідомлення про день та час розгляду справи як на підставу для закриття справи, є необґрунтованими , оскільки ОСОБА_1 , маючи захисника, був повідомлений про розгляд справи відносно нього у суді, двічі зверталися до суду з клопотанням про його перенесення. Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, в апеляційній інстанції було відновлене його право на участь у судовому засіданні, чим особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник скористались, надавши особисто пояснення в суді апеляційної інстанції. Згідно вимог, викладених у статтях 245, 280, 283 КУпАП, обставини правопорушення судом повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства, всебічно, повно і об`єктивно досліджені докази по справі і зроблений висновок, виходячи із сукупності всіх зібраних доказів та підтверджених в суді апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Керуючись ст. ст. 23, 33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кушнеренка Є.Ю. залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяЮ. М. Короїд