LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48192-77/11

від 14.07.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 2-77/11 Номер провадження: №22-ц/819/97/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2020 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кутурланової О.В., суддів: Майданіка В.В., Орловської Н.В., секретар судового засідання Литвиненко В.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Охлопкова Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 травня 2011 року у складі судді Клімченка М.І. у справі за позовом Скадовської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Водне господарство» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, В С Т А Н О В И В: У серпні 2010 року Скадовська міська рада Херсонської області звернулась з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: КП «Водне господарство» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і разом із членом своєї сім`ї ОСОБА_2 користувалася вказаним житловим приміщенням. За повідомленням МКП «Водне господарство» від 04.06.2010 року відповідачі більше трьох років за вказаною адресою не проживають, витрат по утриманню житла не несуть, і оскільки до квартири став вільний доступ осіб без визначеного місця проживання, це стало підставою для численних скарг мешканців будинку та реагуванням на такі звернення у виді опечатування квартири до з`ясування обставин відсутності наймачів у помешканні та недопущення проникнення у квартиру сторонніх осіб задля безпеки мешканців будинку, що підтверджується актом від 12.03.2009 року. 09.06.2010 року на підставі звернення МКП «Водне господарство», в порядку визначеному п.4 ст.17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комісією з питань житлово-комунального господарства Скадовської міської ради здійснено несанкціонований доступ до зазначеного помешкання з метою проведення огляду технічного стану квартири та інженерного обладнання, яким встановлено антисанітарні умови у помешканні та відсутність ознак проживання, про що складено відповідний акт, а квартиру опечатано. Посилаючись на відсутність відповідачів у спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, позивач просив суд з підстав, визначених ст.ст.71,72 ЖК України визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 та зняти їх з реєстрації за вказаною адресою. Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 18 травня 2011 року позовну заяву задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю в ній понад шість місяців без поважних причин та знято їх з реєстраційного обліку в квартирі. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Скадовської міської ради судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 09 жовтня 2019 року у складі судді Клімченка М.І. у задоволенні заяви адвоката Охлопкова І.О. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Скадовської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: КП «Водне господарство» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Охлопков.І.О., діючий в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу Скадовська міська рада Херсонської області, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просила у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із встановленням факту відсутності відповідачів у спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин настали визначені ст.ст.71,72 ЖК України підстави для визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування спірною квартирою. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених судом і наявних у справі доказах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Основним законодавчим актом у сфері регулювання житлових відносин є Конституція України та Житловий кодекс України, прийнятий у 1983 році. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала римську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенцію), а також Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції. Пунктом 1 ст. 8 Конвенції встановлено, що кожна людина має право на повагу до її житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється не лише на власника житла, а й на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р). Пункт 2 ст.8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п.1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку. Реалізація встановлених гарантій, поряд з іншими, відображається в гарантії збереження житла в державному та комунальному житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили право користування ним (ст. 72 ЖК УРСР). Статті 61-70 ЖК України передбачають і встановлюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду. Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім`ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено у ст.71 ЖК України, а їхні права та обов`язки передбачено у ст.78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами. Відповідно до ст.71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім`ї не потребує згоди інших членів сім`ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців. Разом з тим, якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім`ї, а також наймодавець мають право звернутись із позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням. Відповідно до ст.72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Скадовської міської ради народних депутатів Херсонської області від 20.11.1996 року ОСОБА_1 на склад сім`ї 4 особи надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є наймачем зазначеної квартири та разом із членом своєї сім`ї ОСОБА_2 користувалася вказаним житловим приміщенням. З досліджених судом доказів встановлено, що балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_3 є Скадовська міська рада, а послуги по утриманню будинку та прибудинкової території надає МКП «Водне господарство». Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області задоволено позов МКП «Водне господарство» і з ОСОБА_1 на користь МКП «Водне господарство» стягнена заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1968 грн. 12.03.2010 року комісією у складі інженера, паспортиста, робочих МКП «Водне господарство» та мешканців будинку складено акт, з якого вбачається, що квартира АДРЕСА_2 опечатана, так як двері в квартиру зламані, вхід до помешкання вільний, наймач житла ОСОБА_1 та члени її сім`ї тривалий час не з`являються в квартирі, оплата комунальних послуг не проводиться, внаслідок чого за наймачем рахується заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 2160 грн. 04.06.2010 року МКП «Водне господарство» звернулося до балансоутримувача із повідомленням про те, що відповідачі більше трьох років за вказаною адресою не проживають, витрат по утриманню житла не несуть, у зв`язку із чим в порядку визначеному п.4 ст.17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» необхідно провести доступ до приміщення з метою проведення огляду технічного стану квартири та інженерного обладнання. 09.06.2010 року на підставі звернення МКП «Водне господарство», в порядку визначеному п.4 ст.17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комісією з питань житлово-комунального господарства Скадовської міської ради здійснено несанкціонований доступ до зазначеного помешкання з метою проведення огляду технічного стану квартири та інженерного обладнання. З акту комісії з питань житлово-комунального господарства Скадовської міської ради від 09.06.2010 року вбачається, що спірну квартиру вже двічі було опечатано 11.09.2009 року та 12.03.2010 року, однак наймач житла так і не з`явився у помешканні. В ході проведення огляду комісією встановлені антисанітарні умови у квартирі та відсутність ознак проживання, про що складено відповідний акт, а квартиру опечатано. З показів в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), головного спеціаліста з побутових питань Скадовської міської ради Херсонської області вбачається, що від мешканців будинку по АДРЕСА_3 почали надходити скарги до балансоутримувача будинку та житлово-експлуатаційної організації МКП «Водне господарство» про те, що у квартирі АДРЕСА_4 протягом тривалого часу ніхто не проживає, квартира залишена без нагляду, у ній зламані вхідні двері та є вільний доступ невизначеного кола асоціальних осіб до помешкання, які влаштували з неї притулок, палять в квартирі, що робить небезпечним проживання поруч інших мешканців будинку. Реагуючи на скарги громадян, МКП «Водне господарство» проводив вихід на місце та опечатування помешкання до з`ясування обставин відсутності наймачів у помешканні та недопущення проникнення у квартиру сторонніх осіб задля безпеки мешканців будинку. 09.06.2010 року на підставі звернення МКП «Водне господарство» до балансоутримувача будинку комісією з питань житлово-комунального господарства Скадовської міської ради, до складу якої входила свідок, здійснено несанкціонований доступ до зазначеного помешкання з метою проведення огляду технічного стану квартири та інженерного обладнання, яким встановлено антисанітарні умови у помешканні, відсутність будь-яких ознак проживання наймачів, про що складено відповідний акт, а квартиру вчергове опечатано. Судом також встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідачі не вживали дій, визначених положеннями ст.71 ЖК України щодо звернень до наймодавця із заявами про продовження строку збереження спірного житлового приміщення у зв`язку із тимчасовою відсутністю у квартирі з поважних причин понад шість місяців. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник відповідача посилався на те, що ОСОБА_1 протягом 2002-2018 років періодично виїжджала з України до Російської Федерації з метою влаштування дітей на навчання та зустрічей з ними і родичами, при цьому зауважив, що оскільки строк тимчасової відсутності у спірній квартирі кожного разу не перевищував шести місяців, то і дій визначених ст.71 ЖК України щодо звернень до наймодавця із заявами про продовження строку збереження спірного житлового приміщення у зв`язку із тимчасовою відсутністю у квартирі з поважних причин понад шість місяців відповідачі не вчиняли. Допитаний в суді апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_5 не зміг визначити роки та періоди, коли він бачив відповідачку, яка приїздила до м.Скадовськ з Російської Федерації, у зв`язку із чим його покази не є інформативними щодо спірного періоду і з них не можна встановити дійсні обставини справи, тому колегія суддів не може їх визнати доказом в розумінні ст.ст.76, 79 ЦПК України. З огляду на те, що відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів у цивільному судочинстві покладається на сторону, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, приймаючи до уваги, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, зважаючи на відсутність будь-яких доказів в обґрунтування заперечень проти позову (відомості прикордонної служби або відмітки закордонного паспорту щодо періодів перебування за межами України та повернення до м.Скадовськ, покази сусідів, допитаних у якості свідків, щодо проживання у спірній квартирі, звернення до правоохоронних або судових органів за захистом своїх житлових прав, тощо), колегія суддів вважає вищенаведені доводи апеляційної скарги недоведеними, у зв`язки із чим вони підлягають відхиленню. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше звернулася до суду з заявою про видачу копії судового рішення у справі тільки в березні 2019 року. При цьому згідно листа виконавчого комітету Скадовської міської ради від 22.02.2019 року вбачається, що після ухвалення рішення у справі та набрання ним чинності, рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради від 17.08.2011 року №53 «Про затвердження протоколу №5 від 15.08.2011 року засідання громадської житлової комісії», спірну квартиру надано в порядку черговості мешканці міста, яка як молодий спеціаліст перебувала на квартирному обліку на позачергове отримання житла з 1987 року. За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду щодо відсутності відповідачів у спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування спірною квартирою. Таким чином, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність визначених п.2ст.8 Конвенції підстав, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п.1 цієї статті, є виправданим, оскільки таке втручання передбачено законом, є необхідним в демократичному суспільстві, здійснювалося в інтересах громади та громадської безпеки з метою недопущення перетворення помешкання, яке тривалий час залишено без нагляду наймачів у притон для осіб без визначеного місця проживання, а у подальшому надано особі, яка перебувала на квартирному обліку на позачергове отримання житла з 1987 року. За таких обставин, колегія суддів зробила висновок про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог відсутні. Керуючись ст.ст. 367,374, 375 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Охлопкова Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 травня 2011 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Дата складання повного тексту постанови 17.07.2020 року. Головуючий О.В. Кутурланова Судді: В.В. Майданік Н.В.Орловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»