Ухвала КЦС ВС № 643/6549/20
від 14.07.2020 · ЦивільнаУхвала 14 липня 2020 року м. Київ справа № 643/6549/20 провадження № 61-8853ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави в особі Державної казначейської служби України, в якому просив зобов`язати відповідача виплачувати щомісячно у розмірі 16 530,50 грн в рахунок відшкодування втраченого заробітку починаючи з 27 квітня 2020 року з подальшим збільшенням його розміру у випадку збільшення розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у Законах України про Державні бюджети України. Позов обґрунтовано тим, що у період з 06 липня 1986 року по 31 липня 1986 року він, як працівник міліції, у складі об`єднаного загону Управління внутрішніх справ Харківського обласного виконавчого комітету був направлений у відрядження до зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції (далі - ЧАЕС), де ніс патрульно-постову службу, в результаті чого отримав хворобу, пов`язану з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 12 липня 1991 року експертним висновком № 253 встановлено, що хвороба ОСОБА_1 пов`язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 19 серпня 1991 року складено, а 22 серпня 1991 року затверджено акт по формі Н-І № 122 про нещасний випадок на виробництві. 09 липня 1998 року Харківською обласною медико-соціальної експертизи встановлено третю групу інвалідності та 50 % втрати працездатності, і таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з втратою 50 % професійної працездатності яке виникло з 09 липня 1998 року. З 04 жовтня 2001 року на 3 роки а з 03 листопада 2004 року Харківською обласною медико-соціальною експертизою було встановлено другу групу інвалідності з втратою 70 % працездатності безстроково. 29 лютого 2012 року Харківською обласною медико-соціальною експертизою ОСОБА_1 видано акт про втрату 70 % працездатності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. Станом на теперішній час позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС категорії
1. У зв`язку з викладеним просив суд стягнути суму щомісячного відшкодування втраченого заробітку яку він розраховує з 5 мінімальних заробітних плат. Таким чином, належна щомісячна компенсація втраченого заробітку на думку позивача становить 16 530,5 грн. (4 723,00 грн, х 5 х 70 %). Ухвалою Московського районного суду м. Харків від 29 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, у відкритті провадження у справі відмовлено. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, посилаючись на правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17, дійшов висновку, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. ОСОБА_1 у червні 2020 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, але який не може перевищувати десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема запропоновано заявнику надати докази на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору або сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. У липні 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема копія посвідчення від 25 травня 2006 року серія НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи. Таким чином, відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, зокрема такими підставами є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Підставами касаційного оскарження ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема зазначає, що суди не звернули увагу на його доводи стосовно відсутності спору з відповідачем у справі. Натомість підставою звернення до суду з позовом є встановлення приватно-правових відносин між ним та відповідачем з приводу втрати ним частини працездатності внаслідок участі у ліквідації аварії на ЧАЕС. Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). З урахуванням наведеного касаційне провадження в цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року. Витребувати з Московського районного суду м. Харкова матеріали вищезазначеної цивільної справи № 643/6549/20. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик