Постанова КАС ВС № 0540/5283/18-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2020 року м. Київ справа №0540/5283/18-а адміністративне провадження №К/9901/334/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І.В., суддів: Калашнікової О.В., Яковенка М.М., розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Сіваченка І.В. (головуючий), Блохіна А.А., Шишова О.О. у справі №0540/5283/18-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просив: - визнати дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України неправомірними в частині не зарахування ОСОБА_1 в наказі № 39 о/с від 23.02.2018 про звільнення відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 до календарної вислуги років (19 років 08 місяців 03 дні) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07.04.2014 по 01.03.2018 - один місяць за три місяці; - зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та внести зміни до наказу № 39 о/с від 23.02.2018 про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 до календарної вислуги років (19 років 08 місяців 03 дні) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07.04.2014 по 01.03.2018 - один місяць за три місяці; - зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року позов задоволено частково. 2.1. Визнано протиправною відмову Департаменту захисту економіки Національної поліції України в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_2 2.2. Зобов`язано Департамент захисту економіки Національної поліції України оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. 2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, в частині визнання протиправною відмову Департаменту захисту економіки Національної поліції України в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та зобов`язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. 3.1. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено: 4.1. ОСОБА_1 з 05.08.1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в Національній поліції України. 4.2. Відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної Поліції України від 23.02.2018 № 39 о/с позивач був звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) з 03 березня 2018 року, що підтверджується послужним списком позивача та витягом з наказу від 23.02.2018 № 39 о/с. 4.3. Згідно з наказом від 23.02.2018 № 39 о/с, на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 19 років 08 місяців 03 дні, вислуга років на пільгових умовах - 08 років 06 місяців 04 дні. 4.4. Позивач звернувся до відповідача із заявою про обчислення вислуги років з зарахуванням в стаж по вислузі років на пільгових умовах часу участі його в АТО з 07 квітня 2014 року по 01 березня 2018 року, а також просив підготувати та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення йому пенсії за вислугою років. 4.5. 30 травня 2018 року відповідач надав відповідь за №Б-1136, в якій зазначив про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугою років, оскільки у нього відсутня календарна вислуга років, визначена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

5. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування до пільгового стажу періоду участі в антитерористичній операції та відмови у підготовці та направленні до органів пенсійного фонду України необхідних документів для призначення мені пенсії за вислугою років ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пільгова вислуга враховується при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а тому станом на дату звільнення з органів Національної поліції України вислуга позивача становить понад 23 років і 6 місяців, що є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при розгляді звернення позивача про оформлення та подання документів до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії позивачу правомірно враховував лише вислугу в календарному обчисленні та діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права. 9.1. Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції, на його думку, було безпідставно відмовлено в задоволенні позову, оскільки вважає, що висновок суду апеляційної інстанції, що при призначенні пенсії за вислугою років для розрахунку повинні бути враховані лише календарні роки служби, а не пільгова вислуга є хибним та суперечить діючому законодавству.

10. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. 10.1. На обґрунтування відзиву вказує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

13. Пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

14. Частиною другою статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

15. Обчислення вислуги років поліцейських здійснюється відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок № 393).

16. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

17. Підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

18. Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

19. Пунктом 12 Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

20. Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій вислуга років на день звільнення зі служби ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає 19 років 08 місяців 03 дні.

22. Пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

23. При цьому, зазначеною вище законодавчою нормою чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

24. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №295/10742/16-а, від 27.02.2019 у справі №295/6454/17, від 10.07.2019 у справі №299/509/15-а, від 25.07.2019 у справі №806/1402/16, від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 28.10.2019 у справі №200/2857/19-а.

25. Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.

26. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у позивача було відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.

27. З аналізу зазначених норм та з огляду на встановлені судом обставини вбачається, що доводи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального не знайшли свого підтвердження.

28. Верховний Суд наголошує на тому, що за змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Аргументи касаційної скарги про неправильність зробленого судом апеляційної інстанції висновку є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.

30. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

31. За таких обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

32. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

34. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

35. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

36. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі №0540/5283/18-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

37. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Cуддя-доповідач І.В. Дашутін Судді О.В. Калашнікова М.М. Яковенко