Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 810/403/18
від 16.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/403/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолій І.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2017 р. №0007274004. Позивач мотивує свої вимоги тим, що тютюнові вироби, щодо яких не встановлено адвалорні ставки акцизного податку, а встановлено виключно специфічні ставки акцизного податку, не розповсюджуються вимоги щодо подання декларації максимальних роздрібних цін, а отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 р. №0007274004. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. 02 липня 2020 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Надаючи оцінку зазначеному вище клопотанню колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про проведення розгляду апеляційної за участю представника відповідача у відкритому судовому засіданні та апеляційний розгляд проводити в порядку письмово провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 25.09.2017 №1729 проведена фактична перевірка магазина, що належить ТОВ «ЛЕГІОН 2015», розташованого за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. 10 лінія, 1-Б, за результатами якої складений акт від 02.10.2017 р №528/10-36-40/39775097 (далі по тексу - акт перевірки). Перевіркою встановлений факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів (згідно з фіскальним чеком №264 від 02.10.2017 здійснений продаж однієї пачки тютюну Graff Halzware, 30 грам, дата виготовлення 20.12.2016. маркованою маркою акцизного податку АААП 031523, 16/3 за ціною 61,40 грн.), що є більшою від встановленої виробником або імпортером максимальної роздрібної ціни (ціна зазначена на пачці - 54 грн. або з урахуванням 5% акцизного податку повніша складати 56,70 грн.). Загальна вартість наявних на момент перевірки у суб`єкта господарювання тютюнових виробів склала 72486,40 грн. Не погоджуюсь з актом перевірки позивачем подано до ГУ ДФС у Київській області заперечення на акт перевірки, листом від 17.10.2017 р. №7081/10/10-36-40-00-10 ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що висновки акту перевірки - залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 р. №0007274004, згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 15 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ТОВ «Легіон 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 72486,40 грн. Позивачем подано до ДФС України скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 15.01.2018 р. №1254/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до підпунктом 14.1.106 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно з підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів. Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів, встановлено п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, сигарети без фільтру, цигарки та сигарети з фільтром класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД відповідно, сигари, сигарили - за кодом 2402 10 00 00 УКТ ЗЕД, люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування - в товарній позиції 2403 УКТ ЗЕД. Згідно з пунктом 221.1 статті 221 Податкового кодексу України обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками, а базою оподаткування таких товарів відповідно до п.214.5 ст.214 ПКУ є база, визначена відповідно до п. 214.1 та п.214.4 ст.214 Податкового кодексу України. Пунктом 214.1 статті 214 Податкового кодексу України визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку. Адвалорна ставка на рівні 12 відсотків встановлена лише на сигарети, які класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД (пп.215.3.2 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України). При цьому згідно з пункту 221.3 статті 221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну. Підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України, ставка податку становить 5 відсотків. Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст.213 Податкового кодексу України (пп. 214.1.4 п.214.1 ст. 214 Податкового кодексу України). Згідно з підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також, відповідно до п. 1 розділу 3 та пп. 1 п. 3 розділу 3 Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25 березня 2015 року № 359, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2015 року за № 413/26858, декларація складається із вступної частини, основної частини та заключної частини. Основна частина: у графі 2 «Код товару (продукції) за УКТ ЗЕД» вказується код підакцизних товарів (продукції), на які статтею 215 розділу VI Кодексу встановлено адвалорні ставки податку (до коду 2402 20 90 10 УКТ ЗЕД відносяться сигарети без фільтра, цигарки; до коду 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД - сигарети з фільтром). Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто до вартості пачки сигарет (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не вищої за МРЦ (100 відсотків), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами - 5 відсотків вказаної вартості. Вартість пачки сигарет, вище якої не дозволено її реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05. Продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості. На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що реалізовуватися за ціною не меншою, ніж встановлені максимальні роздрібні ціни, можуть тільки сигарети з фільтром або без фільтру. До інших виробів з тютюну такі максимальні роздрібні ціни не встановлюються. Отже відповідальність за продаж тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром або без фільтру) за ціною, вищою, ніж вказана на пачці не може застосовуватися, оскільки така ціна не є максимальною роздрібною ціною в розумінні Податкового кодексу України. Аналогічної правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 травня 2018 року по справі № 826/12133/16. З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснюється реалізація товару - тютюн для самокруток «Graff Halzware». Водночас, на тютюн для самокруток «Graff Halzware» не розповсюджуються вимоги щодо подання декларації про МРЦ, її засвідчення на упаковці при реалізації через роздрібну мережу. В матеріалах справи міститься податкова консультація Державної фіскальної служби України від 06.04.2015 р. №7151/6/99-99-03-03-15 відповідно до якої вбачається, що на тютюн для самокруток не встановлено адвалерну ставку акцизного податку, а встановлено виключно специфічну ставку акцизного податку, не розповсюджуються вимоги стосовно подання декларацій про МРЦ, їх нанесення на споживчу упаковку при реалізації через роздрібну торговельну мережу та відповідальність, яка передбачена ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що відповідачем з порушенням вимог законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль