Постанова 4811 № 459/2485/19

Справа № 459/2485/19 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д. Провадження № 22-ц/811/3993/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 77 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Юзефович Ю.І. з участю представника заявника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15 листопада 2019 року в складі судді Новосада М.Д. у справі за скаргою Комунального підприємства «Червоноградський ринок» на дії державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,- встановила: У вересні 2019 року представник заявника КП «Червоноградський ринок» звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А.П. по винесенню постанови від 13.08.2019 ВП № 59765997 про арешт коштів Комунального підприємства «Червоноградський ринок» у розмірі 23239,16 грн. та скасувати вказаний арешт, зобов`язати старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А.П. повернути КП «Червоноградський ринок» незаконно стягнуті кошти в сумі 23 239,16 грн. Скарга обґрунтована тим, що 09.08.2019 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 459/2162/18 про стягнення з КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_2 107 175,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума зазначена без податків та обов`язкових платежів). 13.08.2019 державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника в сумі 23 239,16 грн. 05.09.2019 на підставі платіжної вимоги державного виконавця від 30.08.2019 з рахунку КП «Червоноградський ринок» перераховані грошові кошти у розмірі 23 239,16 грн. на рахунок Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області. Вважає незаконними такі дії державного виконавця, оскільки 01.07.2019 на виконання рішення суду КП «Червоноградський ринок» здійснило нарахування заробітної плати ОСОБА_2 у сумі 107 175,60 грн. (з яких: 86 276,36 грн. заробітна плата, 19 291,60 грн. - ПДФО, 1 607,63 грн. - військовий збір). Після відкриття виконавчого провадження КП «Червоноградський ринок» 14.08.2019 звернулося до державного виконавця з клопотанням про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі. Вважає, що старший державний виконавець Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Стельмах А.П. невірно трактує рішення суду, відтак його дії щодо винесення постанови від 13 серпня 2019 року про арешт коштів боржника у розмірі 23 239.16 грн. є незаконними, а стягнення - безпідставним. Просив скаргу задовольнити. Оскаржуваною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15 листопада 2019 року скаргу Комунального підприємства «Червоноградський ринок» на дії державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено. Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А.П. по винесенню постанови від 13.08.2019 року ВП№59765997 про арешт коштів Комунального підприємства «Червоноградський ринок» у розмірі 23239,16 грн. та скасовано вказаний арешт. Зобов`язано старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А.П. повернути КП «Червоноградський ринок» незаконно стягнуті кошти в сумі 23 239,16 грн. Ухвалу суду оскаржив Червоноградський МВДВС ГТУЮ у Львівській області та ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі Червоноградський МВДВС ГТУЮ у Львівській області зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою. Звертає увагу, що на виконанні у Червоноградський МВДВС ГТУЮ у Львівській області перебувало виконавче провадження за виконавчим листом №459/2162/18 про стягнення з КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_2 107175,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження № б/н від 08.08.2019 залишок боргу становить 20899,24 грн. Відкривши виконавче провадження цього ж дня державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження». Отримавши відповіді про відкриті рахунки у КП «Червоноградський ринок», державний виконавець 13.08.2019 виніс постанову про арешт коштів боржника. Покликається на те, що з врахуванням наданих КП «Червоноградський ринок» платіжних доручень, заборгованість на користь ОСОБА_2 погашена частково, залишок становить 20899,24 грн., тому 30.08.2019 державним виконавцем виставлено платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника. 05.09.2019 на депозитний рахунок Червоноградського МВДВС ГТУЮ у Львівській області надійшли кошти списані з рахунків боржника в розмірі 23239,16 грн., з врахуванням виконавчого збору в розмірі 2089,92 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 250,00 грн. 05.09.2019 кошти в сумі 20899,24 грн. перераховані стягувачу ОСОБА_2 , проведено перерахунок виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. 06.09.2019 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що при постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не взяв до уваги те, що державний виконавець має вчиняти заходів щодо примусового виконання рішень, що означає, що всі грошові кошти, присуджені за рішенням суду мають бути сплачені стягувачу. Просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15 листопада 2019 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення розгляду справи, висновки суду зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи. Покликається на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 01.07.2019 у справі №459/2162/18 із КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_2 стягнуто 107175, 60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (Сума зазначена без податків та обов`язкових платежів). Оскільки боржник не в повному обсязі сплатив суму середнього заробітку, звернувся із заявою про примусове стягнення коштів. Вважає, що державний виконавець, як і суд не повинен розраховувати розмір податків, що підлягають утриманню, як і не повинен перевіряти правильність стягнення податків із заробітної плати роботодавцем, тому якщо у рішенні вказана сума до стягнення без урахування податків, то саме ця сума повинна бути стягнута державним виконавцем. Зазначає, що як скарга так і оскаржувана ухвала зводяться до порядку нарахування податків, що не входить до повноважень державної виконавчої служби. На думку апелянта, правовідносини, які були предметом перегляду Верховного Суду, на постанову якого зіслався суд першої інстанції і правовідносини у даній справі, не є аналогічними, відтак висновки касаційного суду не повинні братись до уваги. Стверджує, що суд стягуючи суму середнього заробітку в резолютивній частині повинен був вказати суму із урахуванням податків, тоді проблем у трактуванні рішення суду не було б, додає судове рішення у схожій справі. Крім цього, на момент постановлення оскаржуваної ухвали арешт з коштів був знятий. Не погоджується з рішенням суду в частині зобов`язання державного виконавця повернути незаконно стягнуті кошти, оскільки останній не є розпорядником коштів та матеріально відповідальною особою. Просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15 листопада 2019 року та постановити нову постанову, якою у задоволенні скарги відмовити. Представник заявника ОСОБА_3 С ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційні скарги заперечив, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін. Представник Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській та стягував ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток на домашню адресу ОСОБА_2 та на офіційну електронну адресу Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській (а.с. 150, 153), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення виходячи із такого. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що сума відшкодування, стягнута з роботодавця на користь працівника на підставі судового рішення підлягає оподаткуванню, тому дії старшого державного виконавця Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області СтельмахаА.П. щодо винесення постанови від 13.08.2019 про арешт коштів боржника у розмірі 23 239,16 грн. є незаконними, а стягнення безпідставним, відтак прийшов висновку, що державний виконавець безпідставно виніс постанову про арешт коштів Комунального підприємства «Червоноградський ринок» у розмірі 23239,16 грн., скасував постанову, а кошти зобов`язав повернути заявнику як незаконно стягнуті. При розгляді справи, суд першої інстанції врахував висновки, викладені у відповідних постановах Верховного Суду. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке. Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах. Зокрема, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Судом встановлено, що на виконанні у Червоноградський МВДВС ГТУЮ у Львівській області перебувало ВП № 59765997 з виконання виконавчого листа № 459/2162/18 виданого 07.08.2019 Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_2 107 175,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також, суд встановив, що постановою Львівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року у справі №459/2162/18 скасовано рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 жовтня 2018 року та додаткове рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 14 листопада 2018 року, ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Поновлено ОСОБА_2 на посаді контролера КП «Червоноградський ринок» з 01 липня 2018 року. Стягнуто з КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_2 107175, 60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума зазначена без податків та обов`язкових платежів). Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді контролера КП «Червоноградський ринок) та стягнення середнього заробітку за один місяць. Стягнуто із КП «Червоноградський ринок» в користь ОСОБА_2 судові витрати за правову допомогу в розмірі 6 000 грн. Стягнуто із КП «Червоноградський ринок» судовий збір в дохід держави в розмірі 4441, 38 грн. (а.с. 10-16). Того ж дня, на виконання рішення суду КП «Червоноградський ринок» здійснило нарахування заробітної плати ОСОБА_2 у сумі 107175,60 грн. (з яких: 86 276,36 грн. заробітна плата, 19 291,60 грн. - ПДФО, 1 607,63 грн. - військовий збір), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 66 (заробітна плата) від 14.08.2019 та платіжним дорученням № 992, 993, 994 від 04.07.2019 (а.с. 24-26, 28). Поряд з цим, 08.08.2019 стягувач ОСОБА_2 подав заяву про відкриття виконавчого провадження та стягнення залишку боргу 20889,24 грн. 09.08.2019 старший державний виконавець Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрив виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 459/2162/18 виданого 07.08.2019 Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з КП «Червоноградський ринок» на користь ОСОБА_2 107175,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишок боргу 20889,24 грн. (а.с. 31). 13.08.2019 старший державний виконавець Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, отримавши відповіді про відкриті рахунки, виніс постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 23239,16 грн.(а.с. 22). 14.08.2019 КП «Червоноградський ринок» звернулося до старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Стельмаха А.П. з клопотанням про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі (а.с. 17-20). Натомість, згідно відповіді від 15.08.2019 № 7640/15.11-11/12751 начальник Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області повідомив боржника КП «Червоноградський ринок», що немає підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду виконане лише частково (а.с. 29-30). 05.09.2019 на депозитний рахунок Червоноградського МВДВС ГТУЮ у Львівській області надійшли кошти, списані з рахунків боржника в розмірі 23239,16 грн., з врахуванням виконавчого збору в розмірі 2089,92 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 250,00 грн. 05.09.2019 кошти в сумі 20899,24 грн. перераховані стягувачу ОСОБА_2 , проведено перерахунок виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. 06.09.2019 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Фактично звертаючись із скаргою КП «Червоноградський ринок» доводи такої зводить до того, що 01.07.2019 на виконання рішення суду КП «Червоноградський ринок» здійснило нарахування заробітної плати ОСОБА_2 у сумі 107 175,60 грн. (з яких: 86 276,36 грн. заробітна плата, 19 291,60 грн. - ПДФО, 1 607,63 грн. - військовий збір), тому старший державний виконавець Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Стельмах А.П. незаконно арештував кошти боржника у розмірі 23 239.16 грн., а їх стягнення є безпідставним. Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно із ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону . Відповідно до частин першої та третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та в межах суми стягнення. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1, ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»). Використовуючи своє право на звернення в суд зі скаргою та вважаючи дії державного виконавця неправомірними, боржник КП «Червоноградський ринок» звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу усунути порушення (поновити порушене право заявника). Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, згідно із Довідкою від 06.07.2018 № ЧР000000021 про заробітну плату ОСОБА_2 , така містить інформацію про розмір заробітної плати, як включно із податками, так і за виключенням податків (а.с. 27). Справляння і сплата прибуткового податку з громадян та військового збору є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. У резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 01.07.2019 зазначено, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнута без податків і обов`язкових платежів. При цьому, при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 Кодексу законів про працю України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №

100. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Таким чином, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України. Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Так, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України. 04.07.2019 КП «Червоноградський ринок» перерахувало до державного бюджету 19291,60 грн. прибуткового податку та 1607,63 грн. військового збору, що підтверджується копіями платіжних доручень № 993 та № 994, відповідно. Враховуючи суму стягнутого заробітку за час вимушеного прогулу 107175,60 грн., утримання із зазначеної суми складає 20899,24 грн. (18% та 1,5% відповідно). Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції про задоволення скарги КП «Червоноградський ринок» постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права, що свідчить про безпідставність апеляційних скарг та необхідність залишення їх без задоволення, оскільки дії державного виконавця з накладення арешту та списання коштів із рахунку КП «Червоноградський ринок» у розмірі 20899,24 грн., які були перераховані підприємством до державного бюджету після виплати ОСОБА_2 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, підставно визнані неправомірними, а вказані кошти обґрунтовано повернуті КП «Червоноградський ринок». Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові у цивільній справі № 359/10023/16-ц від 18 липня 2018 року, яку правильно застосував суд першої інстанції. При цьому, що стосується доводів апеляційної скарги стягувача ОСОБА_2 в цій частині, колегія суддів роз`яснює, що згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в контексті незрозумілості резолютивної частини постанови Львівського апеляційного суду від 01 липня 2019 року, відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, однак таким правом ні державний виконавець, ні стягувач не скористалися. Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення. Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15 листопада 2019 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 15 липня 2020 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк