Постанова 4857 № 300/794/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/794/20 пров. № А/857/6067/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів- Заверухи О. Б., Курильця А. Р., з участю секретаря судового засідання - Чопко Ю. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року про зупинення провадження у справі № 380/686/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Главач І. А., час ухвалення судового рішення 06.05.2020 року, місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту судового рішення 06.05.2020 року, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до п.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», рішення сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі №З-209/2018 (2413/18, 2807/19) та довідки, виданої прокуратурою Івано-Франківської області №18-155вих-20 від 02 березня 2020 року - у розмірі 60% від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за минулий час (12 місяців). Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі №380/686/20 за позовом ОСОБА_1 . Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у адміністративній справі №640/1763/20. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Зокрема зазначає, що його позов взагалі не стосується порядку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», п.6,7 якої є предметом судового оскарження у справі №640/1763/20, яка перебуває на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва. Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою, що до позовної заяви позивачем додано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої 02 березня 2020 року прокуратурою Івано-Франківської області №18-155вих-20 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою підвищено заробітну плату прокурорів і яка на даний час є чинною, та не встановлює будь-яких застережень щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури. Також зазначає, що в оскаржуваній ухвалі відсутнє будь-яке обґрунтування для зупинення провадження у справі, зокрема, не наведено обставин, які об`єктивно перешкоджають розглянути справу за його позовом до вирішення справи №640/1763/20. Просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про прокуратуру». На підставі вищевказаної постанови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років, що і стало підставою для його звернення до суду з цим позовом. При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/1763/20 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними п.6 та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів». З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/1763/20. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому з врахуванням наведеного вище суд вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати з таких підстав. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, керуючись нормами постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», п.6 та п.7 якої є предметом судового оскарження в адміністративній справі №640/1763/20, яка перебуває на розгляді в Окружному адміністративному суді, тому розгляд цієї справи є об`єктивно неможливим до вирішення справи №640/1763/20, у зв`язку з чим провадження у справі необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/1763/20. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні, визначені ст.236 КАС України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України, яким керувався суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі цієї норми є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи. Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. При цьому, обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. Крім того, на думку колегії суддів, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Необхідно також зазначити, що зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Таким чином, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. А метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Отже, при зупиненні провадження у справі суд повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі, що розглядається, є визнання протиправним рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до п.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», рішення сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі №З-209/2018 (2413/18, 2807/19) та довідки прокуратури Івано-Франківської області №18-155вих-20 від 02 березня 2020 року - у розмірі 60% від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за минулий час (12 місяців). Водночас, предметом спору у справі №640/1763/20, яка перебуває на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва, є визнання протиправними та нечинними п.6 та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів». При цьому, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, послався лише на те, що, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області керувалось (посилалось) п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів». Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви та апеляційної скарги, ОСОБА_1 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно (безпідставно) застосувало п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» та стверджує про необхідність застосування відповідачем іншого нормативного акту, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на яку, зокрема, міститься посилання у довідці прокуратури Івано-Франківської області №18-155вих-20 від 02 березня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Враховуючи наведене вище, зокрема, предмет спору та підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про взаємопов`язаність двох описаних адміністративних справ та об`єктивну неможливість вирішити справу, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/1763/20. Зокрема, суд першої інстанції не мотивував, чому саме неможливо вирішити спір до часу набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі щодо законності окремих норм постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» та його вплив на висновки у цій справі. А очікування правової позиції чи встановлення певних обставин в іншій справі, на думку колегії суддів, не є визначеною процесуальним законом підставою для зупинення провадження. Крім того, колегія суддів враховує, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а також наслідки задоволення позову визначені ст.264, 265 КАС України. Згідно з наведеними нормами КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. У законодавстві України розрізняються поняття «визнання нечинним» та «скасування». Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття. Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до п.1,2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться у ст.5 КАС України. Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним. Згідно з ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. З огляду на наведені вище норми процесуального закону, можливе визнання рішенням суду протиправними та нечинними окремих пунктів постанови Кабінету Міністрів України не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, які мали місце в минулому до втрати чинності окремих пунктів постанови Кабінету Міністрів України. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/1763/20. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 229, 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року про зупинення провадження у справі №380/686/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула Судді О. Б. Заверуха А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 15 липня 2020 року.