Постанова 4855 № 320/5118/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5118/19 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішень, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001074001, №0001084001, №0001094001, №0001104001 від 18.03.2019, згідно з якими до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 37085,00 грн. Рішенням Київського Окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року позовні вимоги залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення фактичної перевірки в період з 31.01.2019 року по 08.02.2019 року досліджувати питання наявності ліцензій станом на 06.06.2018 року, оскільки 06.06.2019 року перебуває поза межами даної перевірки. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (акт перевірки від 11.02.2019 № 1087/26-15-40-01/2685303848). Перевірка здійснювалась у магазині, де здійснює господарську діяльність позивач, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд.

8. Перевіркою було виявлено порушення вимог Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виявились у реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, що встановлені виробниками або імпортерами тютюнових виробів, реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, та порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виявилось у проведенні розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Згідно з акту перевірки, позивач здійснив реалізацію пачки сигарет Chesterfield KS BLUE виробництва ПрАТ "Філіп Моріс Україна" за ціною 41,00 грн., у той час як максимальна роздрібна ціна зазначена на пачці складає 38,57 грн. за пачку, що з урахуванням 5% акцизного податку становить 40,50 грн. Факти реалізації сигарет Chesterfield KS BLUE за завищеною максимальною ціною підтверджується фіскальним чеком від 31.01.2019 №0000006417 із зазначенням товарної номенклатури «ЦИГАРКИ». Також позивач здійснив реалізацію пляшки шампанського "Советське Шампанське", місткістю 0,75 л., виробництва КЗШВ за ціною 88,00 грн., у той час як мінімальна роздрібна ціна на Вина ігристі, вина газовані у скляній тарі місткістю 0,7 і 0,75 л. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" становить 89,00 грн. Факт реалізації пляшки шампанського "Советське Шампанське" підтверджується фіскальним чеком від 31.01.2019 №0000006415 із зазначенням товарної номенклатури «АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ». Позивач здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, що підтверджується даними з інформаційних баз ДФС України, а саме: 06.06.2018 о 21 год. 22 хв. згідно фіскального чеку РРО №5786 була здійснена реалізація «АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ» вартістю 101,00 грн. при чому ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями має термін дії з 18.06.2018, а попередня ліцензія була анульована 31.05.2018. На підставі висновків Акту перевірки від 11.02.2019 №1087/26-15-40-01/2685303848 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення - рішення про застосування фінансових санкцій, а саме: - №0001074001 від 18.03.2019, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10000,00 грн.; - №0001084001 від 18.03.2019, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10000,00 грн.; - №0001094001 від 18.03.2019, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.; - №0001104001 від 18.03.2019, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 85,00 грн Вважаючи вищезазначені прийняті податкові повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів. Відмовляючи у задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах компетенції, визначених законом, вірно встановив факти правопорушення і визнав розмірі фінансових санкцій, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що перевірка була проведена з порушенням норм законодавства та за відсутності підстав для її проведення, оскільки вона не допускала посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (в акті перевірки містяться посилання про те, що перевірку проведено в присутності продавця, однак вона не є представником позивача у розумінні положень ЦКУ). Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно пп. 19-1.1.14, 19-1.1.16 - 19-1.1.20 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи виконують функції, зокрема, здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої. Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. В статті 75 ПК України визначені види перевірок. Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки регулюється ст. 80 ПК України. Згідно п. 80.1. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Відповідно до приписів пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Таким чином, передумовою проведення перевірки є прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом та вручення копії наказу про проведення перевірки. З наказом на проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481/95-ВР та Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Положення № 1251). Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, фактична перевірка магазину позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, проведена на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 24.01.2019 за №952 "Про проведення фактичних перевірок" та направлень на перевірку від 31.01.2019 за №№ 972/26-15-40-01 та 973/26-15-40-01. Посадовими особами здійснено контрольну закупку, при проведенні якої встановлено порушення норм законодавства. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі №806/2127/16, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки. Таким чином, враховуючи, що особа яка фактично проводить розрахункові операції в магазині позивача допустила посадових осіб до здійснення перевірки, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність та безпідставність проведення вказаної перевірки є необґрунтованими. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (частина четверта статті 17 Закон № 481/95-ВР). Згідно із статтею 11-1 Закону № 481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт. Абзацом дванадцятим пункту 13 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №218, та частиною тринадцятою статті 18 Закону № 481/95-ВР визначено, що за наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках. Згідно з підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.4, 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України). Згідно із пунктом 221.3 статті 221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну. Відповідно до пункту 22 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку. Матеріалами фактичної перевірки, проведеної відповідачем, підтверджується, та жодним чином не спростовано апелянтом, факт реалізації позивачем пачки сигарет Chesterfield KS BLUE за ціною 41 грн. 00коп., тоді як максимальна ціна їх продажу, зазначена виробником безпосередньо на пачці, становить 38 грн. 57 коп., отже ціна реалізації з врахуванням суми 5% акцизного податку з роздрібного продажу не повинна перевищувати 40 грн. 50 коп. Абзацом п`ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень. Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0001074001 від 18.03.2019 винесено правомірно та застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 10 000 грн. 00 коп. за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів. Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Цією ж статтею Закону визначено, що мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари. Також визначено, що мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. Постановою КМ України від 30.10.2008 №957 встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (далі - Постанова №957). Приміткою 1 Постанови №957 визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків. Згідно з примітки 4 даної Постанови, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1-3 цього додатка, заокруглюються: - у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; - у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок. Згідно з Постановою №957, мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту у винах у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л становить 89,00 грн. Судом встановлено, при проведенні фактичної перевірки, посадовими особами відповідача зафіксована роздрібна торгівля вином за ціною нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, а саме: 31.01.2019 було реалізовано шампанське "Советське Шампанське" 0,75 л. по ціні 88,00 грн. (мінімальна встановлена роздрібна ціна 89,00грн.), що підтверджується фіскальним чеком РРО від 31.01.2019 №0000006415. Відповідно до статті 17 Закону України №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Фінансова санкція згідно статті 17 Закону №481 за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000,00 грн. Відтак, податкове повідомлення - рішення №0001084001 від 18.03.2019 правомірно прийнято відповідачем та застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 10 000 грн. 00 коп. за фактом роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. Крім того, як встановлено під час фактичної перевірки, позивач здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії. Так, 06.06.2018 о 21 год. 22 хв. згідно фіскального чеку РРО №5786 була здійснена реалізація "АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ вартістю 101,00 грн. Разом з тим, з матеріалів справи убачається та не спростовано позивачем, що ліцензія ФОП ОСОБА_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями має термін дії з 18.06.2018, а попередня ліцензія була анульована 31.05.2018. Згідно ч. 14 ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Відповідно до ч. 20 ст.15 Закону № 481/95-ВР - ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. Таким чином, позивач не мала право здійснювати торгівлю алкогольними напоями у період з 01.06.2018 до 18.06.2018, оскільки у цей період ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у ФОП ОСОБА_1 , була відсутня. Відповідальність за порушення наступає відповідно до абзацу п`ятого частини другої статті 17 Закону № 265, згідно якої за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Отже, відповідачем правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії. Пунктом 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів. За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І цього Положення, назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб`єкта господарювання. У пункті 2 розділу ІІ цього Положення наведений перелік обов`язкових реквізитів, які повинен містити фіскальний касовий чек на товари (послуги), надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). До таких реквізитів належить зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством. Позивачем не надано доказів, що реєстратор розрахункових операцій, який він застосовував для проведення розрахунків з покупцями на магазині був належним чином попередньо запрограмований та до пам`яті РРО було занесене як найменування товарів, так і їх код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Водночас, матеріали справи та фіскальні звітні чеки з найменуванням товарів "ЦИГАРКИ та "АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ", свідчать про недотримання позивачем вимог п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та порушення ним порядку попереднього програмування, у зв`язку з чим, податкове повідомлення - рішення №0001104001 від 18.03.2019, винесено правомірно. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку позивачем належними та допустимими доказами не спростовано встановлених актом перевірки порушень щодо здійснення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями. У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішень- залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 14.07.2020