Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 404/8424/19 (2-а/404/453/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 липня 2020 року м. Дніпросправа № 404/8424/19 (2-а/404/453/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.03.2020 р. у справі №404/8424/19 (2-а/404/453/19) (суддя Варакіна Н.Б., м. Кропивницький) за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Муренець Вікторії Віталіївни, третя особа: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - встановив: 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою до сержанта поліції 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Муренець Вікторії Віталіївни, в якій просив визнати протиправною і скасувати Постанову серії ЕАК № 1778913 від 22.11.2019 р. по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.03.2020 р. у справі №404/8424/19 (2-а/404/453/19) позовні вимоги задоволені. Визнано протиправною постанову серії ЕАК №1778913 від 22.11.2019 року винесену сержантом поліції 7 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Муренець Вікторією Віталіївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Скасовано постанову серії ЕАК №1778913 від 22.11.2019 року, винесену сержантом поліції 7 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Муренець Вікторією Віталіївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції оскаржило в апеляційному порядку, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції зазначає, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Факт порушення ПДР позивачем підтверджується фото- та відео- матеріалами, зафіксованими лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів та підтверджується роздруківкою. Своїми діями позивач не просто порушував вимоги ПДР щодо обмеження швидкості руху, а й представляв потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, які могли в цей час перетинати проїзну частину. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.03.2020 р. у справі №404/8424/19 (2-а/404/453/19) скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Позивач не скористався правом на подання відзиву. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 22 листопада 2019 року відповідач виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 225 грн. за те, що позивач, керуючи транспортним засобом MERSEDES BENS Sprinter, д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Київ -Одеса у м. Знам`янка, рухався зі швидкістю 75 км/год на ділянці траси, де було обмеження швидкості до 50 км/год, тобто здійснив перевищення швидкості на 25 км, чим порушив п.12.9 б ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Правомірність вказаної постанови є предметом спору, переданого на розгляд суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Суд встановив, що складу правопорушення в діях позивача немає, оскільки він рухався зі швидкістю 60 км/год. На відео, наданому представником третьої особи, факт правопорушення не зафіксовано. Докази надані суду в такій якості, що не дозволяє ідентифікувати дані, на які посилається представник третьої особи. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис. На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до суду було подано додаток до оспорюваної постанови відеозаписи та фотознімок з фіксації вимірювання швидкості руху автомобіля MERSEDES BENS Sprinter, д.н. НОМЕР_1 , яке здійснено 22.11.2019 о 15:14 приладом TruСam ТС000663 по автодорозі Київ -Одеса у м. Знам`янка, та зафіксовано швидкість у 75 кілометрів на годину. З наявного у матеріалах справи відеозаписів, що містять файли під назвою « 401 км -70-50км» та « 1574435688_NA000_1122_151448» а також фотофайлів «photo 2020-01-24 НОМЕР_2 -07-58» і «Фото» неможливо встановити факт вчинення позивачем правопорушення. Реєстраційний номер автомобіля не зафіксований. Отже, транспортний засіб не ідентифікований. Крім того колегія суддів приймає до уваги, що на матеріалах, наданих стороною відповідача, є знак обмеження швидкості до 50 км/год, але цей знак розташований зліва на розділювальній смузі. Відповідно до вимог ДСТУ 4100:2014 «дорожні знаки. Загально технічні умови та правила застосування»: «Дорожні знаки повинні встановлюватись з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускається установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом. На дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки можуть дублюватись. Необхідність дублювання знаків визначають залежно від конкретних дорожніх умов. Дублюючі знаки повинні установлюватись на розділювальній смузі, а у разі її відсутності над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху у зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги». З наявних у справі доказів не вбачається, що в напрямку руху автомобілю встановлено знак обмеження швидкості у відповідності до вимог ДСТУ 4100:2014 «дорожні знаки. Загально технічні умови та правила застосування», що виключає можливість притягнення да адміністративної відповідальності за порушення вимог цього знаку. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Саме презумпція вини суб`єкта владних повноважень є ознакою, яка відрізняє Кодекс адміністративного судочинства від інших процесуальних законів. Отже, в цьому випадку обов`язок доведення правомірності винесеного службовою особою скаржника рішення покладається саме на нього, як суб`єкта владних повноважень. Також, згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України. Оцінюючи доводи апеляційної скарги , колегія суддів виходить з того, що всі доводи Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - Постановив: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.03.2020 р. у справі №404/8424/19 (2-а/404/453/19) залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 15.07.2020 р. Головуючий суддя О.М. Панченко суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова