Постанова КАС ВС № 240/11530/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 року м. Київ справа № 240/11530/19 адміністративне провадження № К/9901/11103/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/11530/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Л. В. Кузьменко, Д. І. Совгира, К. С. Франовська) від 01 квітня 2020 року, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, у якому просить: - визнати неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині не надання інформації на пункт 2 заяви від 01 жовтня 2019 року; - зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надати інформацію на пункт 2 заяви від 01 жовтня 2019 року.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині не надання ОСОБА_1 інформації на пункт 2 заяви від 01 жовтня 2019 року. Зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надати ОСОБА_1 інформацію на пункт 2 заяви від 01 жовтня 2019 року.

3. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п`яти днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме.

5. На виконання вимог ухвали 28 січня 2020 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про продовження терміну на усунення недоліків апеляційної скарги в зв`язку з перебуванням ГТУЮ в Житомирській області у стані припинення, а також в зв`язку з тривалістю процесу відкриття нових рахунків для Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, подачі службової записки від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та сплати судового збору.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у задоволенні клопотання про продовження терміну усунення недоліків відмовлено, внаслідок чого апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

7. Супровідний лист суду апеляційної інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаної ухвали датовано 07 лютого 2020 року. 13 лютого 2020 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі) ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року була отримана відповідачем, а 14 лютого 2020 року (відповідно до відбитку на поштовому конверті) відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, подавши її безпосередньо на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду, разом з клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення та квитанцією про сплату судового збору.

8. В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що у зв`язку з неналежним фінансуванням Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не мав можливості вчасно сплатити судовий збір при поданні апеляційної скарги вперше.

9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у задоволенні клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відмовлено, визнано неповажними причини пропуску Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року.

10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказати інші підстави для поновлення строку.

11. На виконання вимог зазначеної ухвали 31 березня 2020 року від заявника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що в силу обставин, які не залежать від представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, які виникають у зв`язку зі сплатою судового збору, оплату може здійснити лише розпорядник коштів - Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року визнано неповажними, наведені в клопотанні Головного територіального управління юстиції у Житомирській області підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 частини першої статті 298 КАС України. 13. 21 квітня 2020 року не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

14. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX) та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. 15. 01 червня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. 16. 09 червня 2020 року від скаржника на дійшло клопотання про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 240/11530/19.

17. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року відмовлено Головному територіальному управлінню юстиції у Житомирській області у задоволені клопотання про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 240/11530/19

18. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження. ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не було надано до апеляційного суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у межах строку встановленого процесуальним законодавством та вжиття відповідачем необхідних заходів спрямованих на забезпечення сплати судового збору в межах такого строку.

20. Також, щодо посилання відповідача на те, що ним було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1152 грн. 60 коп., згідно з платіжним дорученням № 276 від 30 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказане платіжне доручення було подано до суду лише 17 лютого 2020 року при повторному поданні скаржником апеляційної скарги.

21. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги. IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

23. В обґрунтування касаційної скарги наголошує на тому, що скаржник звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення. Окрім того, відповідач просить звернути увагу на те, що ним одразу на наступний день після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги було повторно подано апеляційну скаргу та при її зверненні сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням. ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

25. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

26. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

27. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

28. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

29. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

30. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

31. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

32. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

33. Частиною 3 статті 298 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

34. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).

35. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

36. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

37. Стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

38. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

39. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

40. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

41. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

42. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

43. Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в межах строку визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з несплатною судового збору, остання була залишена без руху, а згодом повернути особа, яка її подала, оскільки у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги були неусунуті. При цьому, ухвала про повернення апеляційної скарги направлена на адресу скаржник 07 лютого 2020 року, доказів отримання відповідачем цієї ухвали матеріали справи не місять. Однак, як зазначає сам відповідач ухвала про повернення апеляційної скарги отримана ним 13 лютого 2020 року, на підтвердження надав копію супровідного листа з відбитком штампу вхідної кореспонденції.

44. Вдруге апеляційну скаргу було подано 14 лютого 2020 року (відповідно до відбитку на поштовому конверті, а.с. 146), тобто на наступний день з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги. Заявником апеляційної скарги одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що скаржник звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження.

45. Зазначене дає підстави вважати, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

46. Проте, ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу поданою вдруге у задоволенні клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року було відмовлено та визнано неповажними причини пропуску Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, внаслідок чого апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

47. У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку, у якому були наведені аналогічні обставини, якими було обґрунтовано попереднє клопотання про поновлення процесуального строку.

48. Таким чином, Суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге в діях скаржника вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

49. З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки доводам відповідача щодо наявності (чи відсутності) підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

50. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

51. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

52. Згідно частини четвертої статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

53. Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

54. Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задовольнити. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року скасувати, а справу № 240/11530/19 направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов