Постанова 4857 № 260/524/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/524/20 пров. № А/857/6762/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Затолочного В.С., Хобор Р.Б., з участю секретаря судового засідання Цар М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 260/524/20 за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служба України у Закарпатській області, Рахівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Микуляк П.П., час ухвалення рішення 29.04.2020 року, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 29.04.2020 року, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, Рахівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, якою просить суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в особі Рахівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області 31 січня 2020 року у оформленні та видачі ОСОБА_2 у зв`язку з досягнення ним 16-річного віку паспорта громадянина України у вигляді книжечки; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в особі Рахівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 у зв`язку з досягнення ним 16-річного віку паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у відповідності до КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі звернулися до Рахівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області із заявою від 29.12.2019р., з проханням оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Проте відповідач листом №2101.27-63/2120.27-20 від 31.01.2020 року відмовив у оформленні та видачі такого та зазначив що, Рахівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області не видає паспорти у формі книжечки на підставі заяв громадян, а виключно за рішенням суду. Відтак, позивач, вважаючи таку відмову щодо видачі зазначеного паспорта його дитині протиправною звернувся до суду із даним позовом про зобов`язання до вчинення таких дій в судовому порядку. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 260/524/20 у задоволенні позовної заяви відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не застосував Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який вже діяв на момент звернення позивачів та неповнолітньої дитини. Крім того, в останньому абзаці заяви вказано, що для оформлення паспорта буде надано свідоцтво про народження дитини та дві фотокартки. Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 260/524/20 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що листом №2101.27-63/2120.27-20 від 31.01.2020 року Рахівського РВ ГУДМС України в Закарпатській області не відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки дитиною та її законними представниками не було дотримано встановленої законодавством процедури та не використано право на звернення до територіального підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідними документами. Крім того, посилання позивача на зразкову справу Верховного суду №806/3265/17, в якій було висловлено правову позицію, щодо видачі паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, є безпідставним, оскільки у даній справі не дотримані обов`язкові ознаки зразкової справи, відтак немає підстав застосовувати згадану позицію. Право позивачів на оформлення та видачу паспорта відповідачем на даний час не порушене, позовна вимога щодо зобов`язання оформити та видати такий є передчасною та задоволенню не підлягає. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачі, звернулася до Рахівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України, відповідно до якої просила оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки та зазначили, що незгідна на обробку персональних даних. За результатами розгляду зазначеного звернення Рахівський РВ ГУДМС України в Закарпатській області листом №2101.27-63/2120.27-20 від 31.01.2020 року було надано відповідь, в порядку Закону України Про звернення громадян та роз`яснено, що для оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_2 , необхідно особисто звернутися до Рахівський РВ ГУДМС України та надати: - заяву про видачу паспорта; - рішення суду про зобов`язання оформити та видати паспорт; - свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження; - оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків; - дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.; - довідку про реєстрацію/знаття з реєстрації місця проживання особи. Вважаючи відмову суб`єкта владних повноважень щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки протиправною, з метою захисту порушеного права позивачі звернулися з даним адміністративним позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 5 Законів України «Про громадянство України» (Закон №2235-III) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Отже, чинним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України. Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. Отже, вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки. Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України. Оформлення та видача паспорта регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (Порядок №302). Згідно з п.п.1 п.7 Порядку №302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Пунктом 1 Розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (Тимчасовий порядок), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 встановлено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Пунктом 35 Порядку №302, пунктом 13 Положення №2503-ХІІ, Пунктом 1 Розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку визначено перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта. Відповідно до пп. 1 п. 3 Розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку територіальні підрозділи Державної міграційної служби України здійснюють оформлення і видачу паспорта особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів. Згідно із до п. 8 Розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви. Відповідно до п.26 Порядку №302, після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування. Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п.27 Порядку № 302). Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 та його законні представники не зверталися до відповідача особисто, а надіслали заяву про оформлення паспорта у формі книжечки довільної форми. До цієї заяви вони долучили заяву про видачу паспорта, за нечинною формою передбаченою в Додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України 13.04.2012 № 320, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018. Також позивачем до заяви не було долучено оригіналу свідоцтва про народження та двох фотокарток. Отже, заява щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, надіслана відповідачу у довільній формі та без долучення передбачених документів, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у формі книжечки. Щодо посилань апелянта на застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду наведених постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Предметом спору у справі №806/3265/17 були вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Разом з тим, у даній справі відповідач не відмовляв позивачу у видачі паспорту у вигляді книжечки з підстав ненаданням особою згоди на обробку персональних даних. Відповідь відповідача стосувалася того, що позивач звернувся про видачу паспорта до відповідача у невстановлений спосіб, через що йому було роз`яснено порядок звернення та необхідність подання передбачених законодавством документів. Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що на день звернення із заявою у відповідача були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, що не перешкоджає апелянту у встановленому порядку звернутися до відповідача з метою отримання такого паспорта. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 260/524/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді В. С. Затолочний Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 14.07.2020 року